постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНи
28 січня 2021 року
м. Київ
справа № 688/2975/16-к
провадження № 51-1069км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Бущенка А. П., Шевченко Т. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,
прокурорів Ченківського О. О., Подоляна Р. Д.,
засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції),
захисників Призиглей М. І. (у режимі відеоконференції),
Самчук В. В. (у режимі відеоконференції),
Тарадай О. Т. (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а також захисників Самчук В. В., Призиглей М. І. на вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 серпня 2017 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 05 грудня 2018 року у кримінальному провадженні № 1201624010000025 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, жителя м. Львова, та
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Славути Хмельницької області, та жителя м. Львова,
кожного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого пунктами 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК),
а також
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки м. Лабитнанге Російської Федерації та жительки м. Славути Хмельницької області,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 27 і пунктами 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 8 серпня 2017 року засуджено:
ОСОБА_1 - за пунктами 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна;
ОСОБА_3 - за пунктами 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією майна;
ОСОБА_2 - за ч. 3 ст. 27 і пунктами 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
Вирішено питання щодо запобіжних заходів, речових доказів та процесуальних витрат.
Місцевий суд установив, що ОСОБА_2 на початку січня 2016 року у м. Львові запропонувала ОСОБА_1 за винагороду в сумі 50 000 грн вчинити умисне вбивство її чоловіка ОСОБА_4, на що останній погодився та 05 січня 2016 року запропонував ОСОБА_3 за винагороду вчинити цей злочин разом у групі, на що той також погодився. З цією метою ОСОБА_1 того ж дня у м. Львові придбав знаряддя вбивства - два слюсарні молотки.
Надалі 07 січня 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 приїхали у м. Славуту Хмельницької області де наступного дня о 17:00 ОСОБА_2 зателефонувала ОСОБА_1 та повідомила його про можливість вчинити заплановане вбивство, після чого вони прибули до АДРЕСА_2 в яку їх впустив ОСОБА_4 . У коридорі квартири ОСОБА_1 в присутності ОСОБА_3 умисно завдав останньому удар молотком по голові ззаду, а коли той впав, продовжив завдавати ОСОБА_4 численних ударів молотком у голову, спричинивши йому тяжких тілесних ушкоджень від яких він втратив свідомість.
Вважаючи, що потерпілий помер ОСОБА_3 та ОСОБА_1 залишили квартиру та викинули молоток, яким завдавалися удари, у лісовому масиві. Через деякий час, зайшовши до квартири ОСОБА_2 виявила, що її чоловік ще живий та зателефонувавши до ОСОБА_1 наказала, щоб вони повернулися та добили його.
Повернувшись до будинку ОСОБА_3 залишився біля під`їзду, а ОСОБА_1 зайшов до квартири де виявив ОСОБА_4 який вже не подавав ознак життя і вважаючи, що той помер, залишив помешкання. Від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий помер близько 20:00 цього ж дня.
Приблизно о 23:00 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 поїхали на залізничний вокзал м. Славути, де ОСОБА_3 викинув другий слюсарний молоток у яму в туалеті, та виїхали потягом до Львова.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 05 грудня 2018 року вказаний вирок залишено без змін та на підставі Закону України від 26.11.2015 № 838-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання" зараховано засудженим у строк покарання термін попереднього ув`язнення у цьому провадженні з 21 червня 2017 року по 05 грудня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник Самчук В. В., в інтересах засудженого ОСОБА_1, просить скасувати оскаржувані судові рішення і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. На думку захисника, під час розгляду справи судом першої інстанції не було встановлено вини та мотиву вчинення злочину, а також не доведено, що ОСОБА_1 вчинив цей злочин з корисливих мотивів, на замовлення та за попередньою змовою групою осіб. Вважає, що при перегляді вироку суд апеляційної інстанції необґрунтовано визнав допустимим доказом протоколи про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій у справі (далі-НСРД), хоча місцевий суд відмовив у клопотанні сторони захисту про відкриття ухвал слідчих суддів, якими було надано дозвіл на їх проведення, і такі були досліджені та долучені до матеріалів провадження лише в апеляційному суді. Також зауважує на те, що апеляційний суд не усунув суперечностей між доказами у кримінальному провадженні та безпідставно відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про виклик свідка
Захисник Призиглей М. І. у касаційній скарзі в інтересах засудженого ОСОБА_3 просить скасувати зазначені вирок та ухвалу і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На обґрунтування своїх вимог захисник посилається на істотні порушення вимог КПК допущені судами першої та апеляційної інстанцій, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження. Вказує на те, що ОСОБА_3 було висунуто обвинувачення після закінчення строку досудового розслідування, при ознайомленні з матеріалами провадження в порядку ст. 290 КПК стороні захисту не були відкриті ухвали про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, вказаними судами безпідставно було відмовлено в задоволенні клопотань захисника про визнання недопустимими зібраних доказів у справі та виклик свідків, а також не надано оцінки діям ОСОБА_3, який добровільно відмовився від доведення злочину до кінця. Крім того, при перегляді вироку судом апеляційної інстанції було порушено принцип безпосередності дослідження доказів.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_3 просить призначити новий розгляд у суді першої інстанції, посилаючись на істотні порушення вимог КПК, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та неповноту судового розгляду. Зазначає, що зібрані під час досудового розслідування докази містять численні недоліки, яким місцевий та апеляційний суди не надали належної оцінки. Під час досудового розслідування та розгляду справи судом не встановлено мотиву вчинення ним злочину. Також судами першої та апеляційної інстанцій безпідставно відмовлено в задоволенні клопотань сторони захисту про дослідження додаткових доказів, допиті свідків та експертів. Скаржиться на застосування до нього тиску працівниками поліції під час проведення слідчого експерименту та недопустимість доказів, отриманих унаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні. Вказує, що цими судами не надано об`єктивної оцінки дослідженим у судовому засіданні доказам, які свідчать про його непричетність до вчинення злочину, не встановлено знаряддя злочину та наявність у ОСОБА_2 реальної можливості оплатити замовне вбивство.
Засуджена ОСОБА_2 у касаційній скарзі з доповненнями просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КК. Вважає, що під час судового розгляду не встановлено жодного доказу, який би підтверджував її винуватість у вчиненні інкримінованого злочину. Зазначає, що надані в суді показання свідка ОСОБА_5 є показаннями з чужих слів, які жодним чином не підтверджені іншими доказами у справі. Також стверджує, що суд апеляційної інстанції всупереч вимогам ст. 290 КПК безпідставно долучив до матеріалів провадження ухвали слідчих суддів про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні та послався на протоколи їх результатів, які є недопустимими доказами.
Позиція учасників в суді касаційної інстанції
Усі засуджені та їхні захисники підтримали касаційні скарги.
Прокурори просили відмовити у задоволенні касаційних скарг та залишити оскаржувані судові рішення в силі.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не уповноважений досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі ст. 438 вказаного Кодексу суд касаційної інстанції не вправі скасувати чи змінити оскаржені рішення через неповноту слідства, невідповідність висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження, а при його перегляді виходить з обставин, установлених судами нижчих інстанцій.
Згідно з положеннями ст. 419 КПК, суд апеляційної інстанції зобов`язаний проаналізувати й зіставити з наявними у справі та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, і дати на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права. При залишенні заявлених вимог без задоволення в ухвалі має бути зазначено правові підстави, з яких подану скаргу визнано необґрунтованою.