Постанова
Іменем України
17 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 642/214/13-ц
провадження № 61-16600св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - ОСОБА_1,
боржники: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 26 березня 2019 року у складі судді Грінчук О. П. та постанову Харківського апеляційного суду від 07 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Котелевець А. В., Овсяннікової А. І., Піддубного Р. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів, виданих 26 червня 2013 року Ленінським районним судом м. Харкова у справі № 642/214/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про вселення та зобов`язання не чинити перешкоди у користуванні майном.
Заява мотивована тим, що рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 11 березня 2013 року у справі № 642/214/13-ц у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про вселення в житловий будинок, розташований на АДРЕСА_1, та зобов`язання не чинити перешкоди в користуванні належною їй частиною домоволодіння за вказаною адресою відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 04 червня 2013 року рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 11 березня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення. Вселено ОСОБА_1 до житлового будинку, розташованого на АДРЕСА_1 . Зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у користуванні належною їй частиною домоволодіння за вказаною адресою. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
26 червня 2013 року на виконання вказаного рішення суду Ленінським районним судом м. Харкова видано виконавчі листи.
17 липня 2013 року державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (далі - Ленінський ВДВС ХМУЮ) було відкрито виконавче провадження з примусовомого виконання виконавчих листів, виданих 26 червня 2013 року Ленінським районним судом м. Харкова (ВП № 38869770). 09 серпня 2013 року було складено акт про добровільне виконання указаного судового рішення.
У січні 2019 року головним державним виконавцем Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова ГТУЮ у Харківській області за заявою ОСОБА_1 виконавче провадження ВП № 38869770 було відновлено, однак виконавчі листи було втрачено.
На момент звернення до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продовжують чинити перешкоди в користуванні належною їй частиною домоволодіння, розташованого на АДРЕСА_1 .
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила суд видати дублікати виконавчих листів у справі № 642/214/13-ц.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 26 березня 2019 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 07 серпня 2019 року, заяву ОСОБА_1 про видачу дублікатів виконавчих листів задоволено.
Видано дублікати виконавчих листів у цивільній справі № 642/214/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про вселення та зобов`язання не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні належною їй частиною домоволодіння АДРЕСА_1, згідно з рішенням Апеляційного суду Харківської області від 04 червня 2013 року.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані наявністю правових підстав для видачі дубліката виконавчих листів у цивільній справі № 642/214/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про вселення та зобов`язання не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні належною їй частиною домоволодіння.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 просив суд скасувати ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 26 березня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 07 серпня 2019 року, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що 29 травня 2014 року виконавче провадження було закрито у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду і не поновлювалось до січня 2019 року.
На момент видачі ОСОБА_1 виконавчих листів чинним був Закон України "Про виконавче провадження" у редакції від 09 березня 2011 року, згідно з яким строк для подання виконавчих документів для виконання становив 1 рік.
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів після закінчення строку їх пред`явлення для примусового виконання і не порушувала питання про поновлення цього строку.
Суди не надали оцінки рішенню Апеляційного суду Харківської області від 01 грудня 2016 року у справі № 2-259/11, яким припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_4 і ОСОБА_2 у житловому будинку з надвірними будівлями на АДРЕСА_1 .
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу № 642/214/13-ц із суду першої інстанції.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у жовтні 2019 року, ОСОБА_1 зазначала про необґрунтованість доводів ОСОБА_2, просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 26 березня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 07 серпня 2019 року без змін.
Фактичні обставини, встановлені судами
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 11 березня 2013 року у справі № 642/214/13-ц у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про вселення в житловий будинок на АДРЕСА_1 та зобов`язання не чинити перешкоди в користуванні належною їй частиною домоволодіння за вказаною адресою відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 04 червня 2013 року рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 11 березня 2013 року скасовано, позов ОСОБА_1 задоволено.
Вселено ОСОБА_1 до житлового будинку на АДРЕСА_1 .
Зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_1 перешкод у користуванні належної їй частки домоволодіння на АДРЕСА_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
26 червня 2013 року Ленінським районним судом м. Харкова видано виконавчі листи № 642/214/13-ц, які пред`являлися ОСОБА_1 для примусового виконання до Ленінського ВДВС ХМУЮ.
17 липня 2013 року державним виконавцем Ленінського ВДВС ХМУЮ прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження та надано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 семиденний строк для самостійного виконання рішення Апеляційного суду Харківської області від 04 червня 2013 року.
03 лютого 2014 року державним виконавцем Ленінського ВДВС ХМУЮ прийнято постанову про відновлення виконавчого провадження на підставі частини другої статті 51 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження".
13 травня 2014 року та 29 травня 2014 року старшим державним виконавцем Ленінського ВДВС ХМУЮ прийнято постанови про накладення на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 штрафів у зв`язку із систематичним перешкоджанням ОСОБА_1 у користуванні належною їй частиною домоволодіння АДРЕСА_1 у розмірі 340 грн з кожного та закінчення виконавчого провадження у зв`язку із фактичним виконанням рішення суду.
08 січня 2019 року головним державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобарському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області прийнято постанову про відновлення виконавчого провадження на підставі частини другої статті 41 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" та про накладення на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 штрафу у зв`язку з систематичним перешкоджанням ОСОБА_1 у користуванні належною їй частиною домоволодіння АДРЕСА_1 у розмірі 3 400 грн з кожного і про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виконавчого збору у розмірі 8 346 грн з кожного.
12 лютого 2019 року головним державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобарському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області прийнято повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, оскільки за заявою, яка подана стягувачем, зазначено про те, що необхідно провести вселення, а виконавчий документ стосується стягнення на користь ОСОБА_5 з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 5 000 грн на відшкодування моральної шкоди та судових витрат у загальному розмірі 5 114 грн 70 коп. з кожного.
25 лютого 2019 року головним державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобарському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки до відділу не пред`явлено виконавчий документ до виконання у строки, визначені статтею 41 Закону України "Про виконавче провадження".
У доповідній керівника Ленінського районного суду м. Харкова Келчевської Ю. О. від 11 березня 2019 року зазначено, що відповідно до журналу вхідної кореспонденції за 2013 рік виконавчі листи № 642/214/13-ц, видані 26 червня 2013 року Ленінським районним судом м. Харкова, повернуто виконавчою службою 22 жовтня 2013 року у зв`язку із виконанням рішення суду та їх передано працівнику канцелярії ОСОБА_6 для приєднання до матеріалів справи. Перевіркою встановлено, що два виконавчих листів щодо стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 моральної шкоди та судових витрат містяться в матеріалах цивільної страви, а виконавчий лист щодо вселення ОСОБА_1 відсутній. У лютому 2014 року працівника канцелярії ОСОБА_6 було звільнено, тому встановити місцезнаходження виконавчого листа щодо вселення неможливо.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ") передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.