Постанова
Іменем України
17 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 280/89/18
провадження № 61-1953 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області;
третя особа - ОСОБА_2 ;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Галацевич О. М., Борисюка Р. М., Григорусь Н. Й.,
ВСТАНОВИВ :
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області (далі - УВД ФССУ у Житомирській області), третя особа - ОСОБА_2, про визнання наказу незаконним та його скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Позовна заява мотивована тим, що з 01 серпня 2017 року вона була прийнята на посаду заступника начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності - заступника головного бухгалтера Коростишівського відділення УВД ФССУ у Житомирській області в порядку переведення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Коростишівському районі Житомирської області.
Так, 26 жовтня 2017 року її попередили про зміни в організації виробництва і праці, істотних умов праці, зокрема, системи оплати та стимулювання праці, розміру посадового окладу та найменування посади, які вступлять в дію з 01 січня 2018 року, а також про можливе майбутнє звільнення.
Разом із тим, 20 грудня 2017 року вона отримала повідомлення про те, що її посада скорочується, вакантні посади відповідно до її фаху відсутні, а тому вона підлягає звільненню з 29 грудня 2017 року, відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
Наказом виконуючого обов`язки начальника УВД ФССУ від 19 грудня 2017 року № 425-к вона була звільнена з посади 29 грудня 2017 року в зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, із яким ознайомлена 22 грудня 2017 року.
Вважала, що при її звільненні не були дотримані встановлені законодавством гарантії прав працівників та вимоги до процедури такого звільнення, а саме: пункти 3 та 10 частини другої статті 42 КЗпП України. Також розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою профспілкової організації, членом якої вона є (стаття 43 КЗпП України). Вона не запрошувалася на засідання профкому 22 грудня 2017 року для розгляду питання про її звільнення, але профспілка надала згоду на її звільнення з ініціативи уповноваженого органу.
Вказувала, що має переважне право на залишення на роботі, так як до настання пенсійного віку їй залишилося 2 роки та 5 місяців, а також вона майже 9 років ефективно виконувала свою роботу, порушення трудової дисципліни не допускала та має безперервний стаж з 2008 року.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати незаконним та скасувати наказ виконуючого обов`язки начальника УВД ФССУ у Житомирській області від 19 грудня 2017 року № 425 про звільнення її з посади; поновити на роботі в Коростишівському відділенні УВД ФССУ у Житомирській області; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 30 грудня 2017 року по день поновлення на роботі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 16 квітня 2018 року у складі судді Василенка Р.О. позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ виконуючого обов`язки начальника УВД ФССУ у Житомирській області Прокопчука В. В. від 19 грудня 2017 року № 425-к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності - заступника головного бухгалтера Коростишівського відділення УВД ФССУ у Житомирській області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності-заступника головного бухгалтера Коростишівського відділення УВД ФССУ у Житомирській області з 30 грудня 2017 року. Стягнуто з УВД ФССУ у Житомирській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 30 грудня 2017 року по день постановлення рішення в сумі 37 404 грн. Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 10 909 грн 50 коп. допущено до негайного виконання. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивача у жовтні 2017 року було повідомлено про зміну істотних умов праці та про можливе звільнення на підставі статті 32 КЗпП України, яка передбачає припинення трудового договору за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП, а фактично її звільнили у зв`язку з скороченням чисельності штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Тому відповідачем не виконано вимоги статті 49-2 КЗпП України, не повідомив належним чином позивача про її звільнення за два місяці у зв`язку з скороченням чисельності штату працівників.
З боку відповідача по відношенню до позивача не було виконано обов`язку по працевлаштуванню шляхом пропонування всіх інших посад (роботи), які з`явилися на підприємстві з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, та які позивач могла обіймати з урахуванням її освіти, кваліфікації та досвіду роботи. Розмір середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу розраховано відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.
Короткий зміст судових рішень апеляційної та касаційної інстанцій
Постановою Житомирського апеляційного суду від 02 серпня 2018 року апеляційну скаргу УВД ФССУ у Житомирській області задоволено частково. Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 16 квітня 2018 року скасовано та постановлено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Змінено дату звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності - заступника головного бухгалтера Коростишівського відділення УВД ФССУ у Житомирській області з 29 грудня 2017 року на 20 лютого 2018 року.
Стягнуто з УВД ФССУ у Житомирській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі 18 182 грн 50 коп. У задоволені решти позовних вимог відмовлено Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 вересня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову апеляційного суду Житомирської області від 02 серпня 2018 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року апеляційну скаргу УВД ФССУ у Житомирській області задоволено частково. Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 16 квітня 2018 року скасовано та постановлено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Змінено дату звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності - заступника головного бухгалтера Коростишівського відділення УВД ФССУ у Житомирській області з 29 грудня 2017 року на 20 лютого 2018 року.
Стягнуто з УВД ФССУ у Житомирській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі 18 182 грн 50 коп. У задоволені решти позовних вимог відмовлено Вирішено питання розподілу судових витрат.
Апеляційний суд частково погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що у відповідача дійсно мали місце зміни в організації виробництва і праці, а саме скорочення штату, відповідач не мав можливості перевести позивача за її згодою на іншу роботу, профспілковий комітет надав згоду на звільнення позивача, проте відповідач не повідомив позивача про майбутнє звільнення за два місяці.
Вакантних посад, які б можна було запропонувати позивачці у відповідача та у його відділеннях на місцях не було, що підтверджується дослідженими судом апеляційної інстанції штатними розписами за період з 19 грудня 2017 року по 20 лютого 2018 року. Посади, на які 29 грудня 2017 року були прийняті відповідачем на роботу ОСОБА_3 та ОСОБА_4, не є вакантними, оскільки це були посади жінок, які перебували у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Встановивши порушення з боку відповідача лише в частині недотримання строку попередження позивача про наступне звільнення, суд змінив дату звільнення ОСОБА_1 з 29 грудня 2017 року на 20 лютого 2018 року. Відповідно, на користь позивача з відповідача було стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02 січня 2018 року по 20 лютого 2018 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2020 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 280/89/18 з Коростишівського районного суду Житомирської області.
У травні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд зазначив, що вакантних посад, які можна було б мені запропонувати, у відповідача не було, але при цьому взагалі не дав оцінку обставинам зарахування працівників на посади з 01 січня 2018 року за новим штатним розписом. Тому, на її думку, при постановленні оскаржуваного рішення апеляційним судом були порушені наступні норми матеріального права: ст.49-2 КЗпП України, яка встановлює порядок вивільнення працівників, та ст.42 КЗпП України, яка передбачає переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У квітні 2020 року УВД ФССУу Житомирській області та ОСОБА_2 подали відзиви на касаційну скаргу, в якому зазначили, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим. Відтак, підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Наказом від 01 серпня 2017 року ОСОБА_1 з 01 серпня 2017 року була прийнята в порядку переведення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Коростишівському районі Житомирської області на посаду заступника начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності - заступника головного бухгалтера Коростишівського відділення УВД ФССУ (а.с. 15, т. 1).
24 жовтня 2017 року УВД ФССУ у Житомирській області видано наказ "Про попередження працівників про зміни в організації виробництва і праці, зміни істотних умов праці" (а.с. 16, т. 1).
Вказаним наказом, зобов`язано відділ кадрів до 01 листопада 2017 року провести передбачені чинним законодавством заходи щодо попередження працівників УВД ФССУ у Житомирській області та його відділень та забезпечити ознайомлення під підпис з письмовими попередженнями про зміну істотних умов праці працівників управління виконавчої дирекції Фонду. Начальникам відділень управлінь управління виконавчої дирекції Фонду до 27 жовтня 2017 року забезпечити ознайомлення під підпис з письмовими попередженнями про зміну істотних умов праці працівників відділень.
26 жовтня 2017 року ОСОБА_1 отримала попередження від 25 жовтня 2017 року про зміни в організації виробництва і праці, зміни істотних умов праці, зокрема про зміну системи оплати та стимулювання праці, розміру посадового окладу, зміну найменування посади, які вступлять в дію з 01 серпня 2018 року та про можливе майбутнє звільнення.
Листом від 19 грудня 2017 року ОСОБА_1 було повідомлено про те, що відповідно з штатним розписом, який вводиться в дію з 01 січня 2018 року, посада, яку позивач обіймає, скорочується. Вакантні посади відповідно до її фаху відсутні. У зв`язку з чим, ОСОБА_1 підлягає звільненню згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України з 29 грудня 2017 року з виплатою згідно зі статтею 44 КЗпП України вихідної допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати (а.с. 22, т. 1).
Позивач не заперечувала, що отримала таке попередження 20 грудня 2017 року.