Постанова
Іменем України
10 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 755/14304/19
провадження № 61-13059св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація,
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду
від 29 липня 2020 року у складі колегії суддів: Фінагеєва В. О.,
Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , про визнання рішення і дій по зняттю з реєстрації місця проживання незаконними.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 липня 2019 року він дізнався про те, що його зняли з реєстрації місця проживання за адресою:
АДРЕСА_1 . Вважав, що зняття його з реєстраційного обліку є незаконним.
ОСОБА_2 , як власник зазначеної квартири, звернувся до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про зняття його з реєстрації місця проживання у зв`язку з втратою права користування житлом через відчуження житла. 13 серпня 2019 року він звернувся до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про скасування рішення про зняття його з реєстрації місця проживання. Листом від 22 серпня 2019 року Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація повідомила, що зняття його з реєстрації відбулося за заявою нового власника житла. Вказував на те, що згідно із законодавством України зняття з реєстраційного обліку відбувається за заявою самої особи та з інших визначених законом підстав.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати незаконними рішення і дії Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації щодо зняття його з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 03 березня 2020 року у складі судді Чех Н. А. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано рішення і дії Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації по зняттю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, незаконними. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що аналізуючи норми законодавства, що регулюють порядок зняття особи з місця реєстрації, суд вважав, що відповідач неправомірно зняв позивача з місця реєстрації.
Посилання відповідача на пункт 26 Правил реєстрації місця проживання, затверджені постановою Кабінету України від 02 березня 2016 року № 207 (далі - Правил) як на правомірність дій, суд не прийняв до уваги, оскільки цей пункт трактується відповідачем не вірно. Зняття з реєстрації дійсно відбувається за заявою, однак лише тієї особи, яка бажає знятись з місця реєстрації. Заява подається особисто, або її уповноваженим представником. Зазначене підтверджується і самим текстом заяви про зняття з реєстрації місця проживання.
Безпідставним є посилання і на те, що позивач може бути знятий з реєстрації іншою особою у зв`язку з переходом права власності на нерухоме майно, оскільки жодна норма законодавства не передбачає втрату права користування через припинення права власності на нерухоме майно.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач порушив законодавство, що регулює порядок зняття осіб з реєстраційного обліку, що дає підстави для задоволення позову у повному обсязі.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 29 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану представником ОСОБА_4, задоволено. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 березня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що чинним законодавством передбачено таку підставу зняття з реєстрації як припинення підстав на право користування житловим приміщенням, зокрема, у разі відчуження житла. При цьому, закон не вимагає окремого звернення з такою заявою самої особи, яка підлягає зняттю з реєстрації. Заява особи та судове рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення входять до переліку інших підстав, за наявності яких особа підлягає зняттю з реєстрації місця проживання.
Чинне законодавство не забороняє новому власнику звернутися до відповідного органу реєстрації з заявою про зняття з реєстрації місця проживання особи з наданням відповідних документів, які свідчать про припинення підстав на право користування такою особою житловим приміщенням чи відчуження житла. ОСОБА_1, відчуживши свою частину квартири на користь ОСОБА_2, втратив право власності на неї, зокрема, і право користування квартирою. Право користування у силу вимог
статті 317 ЦК України є складовою права власності. Як встановлено в судовому засідання та не заперечується позивачем, останній має інше житло, яка належить йому на праві власності.
Таким чином, знімаючи ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, відповідач діяв у спосіб, визначений законом та у межах наданих йому повноважень, а, відтак, правові підстави для визнання незаконними його рішення і дій відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2020 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що згідно законодавства України зняття з реєстраційного обліку відбувається за заявою самої особи та з інших визначених законом підстав. Зняття з реєстрації без відповідного рішення суду про примусове виселення позивача/про позбавлення права власності на житло чи користування ним є протиправним. Факт переходу права власності від однієї особи до іншої не може бути єдиною та достатньою підставою для підтвердження наявності припинення підстав на право користування квартирою.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
У вересні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2021 року справу за позовом
ОСОБА_1 до Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про визнання рішення і дій по зняттю з реєстрації місця проживання незаконними призначено до розгляду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2, поданий представником ОСОБА_4, на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому він просив касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_2 є власником квартири
АДРЕСА_1 .
Згідно з договором дарування частини квартири від 15 серпня 2013 року ОСОБА_1 подарував ОСОБА_2 1/2 частину зазначеної квартири.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину, виданого 14 липня
2017 року, ОСОБА_2 успадкував 1/2 частину зазначеної квартири після смерті баби ОСОБА_5 .
У квартирі АДРЕСА_1 , проживали ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3
ОСОБА_2 є сином ОСОБА_1 ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_2 та колишньою дружиною ОСОБА_1
25 червня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про зняття ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання за адресою:
АДРЕСА_1 , за рішенням нового власника цього житла. До заяви додано документи, які підтверджують право власності ОСОБА_2
26 червня 2019 року ОСОБА_1 було знято з реєстрації за цією адресою.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" визначено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.
Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи. За заявою особи зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання з урахуванням вимог, визначених частиною одинадцятою статті 6 цього Закону.
Зняття з реєстрації місця проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб, стосовно яких встановлено опіку чи піклування, здійснюється за погодженням з органами опіки і піклування.
Разом із заявою особа подає: документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
У разі подання заяви представником особи додатково подаються: документ, що посвідчує особу представника; документ, що підтверджує повноваження особи як представника (законного представника).