Постанова
Іменем України
10 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 523/9922/18
провадження № 61-7822св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - філія "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальності "Інфокс",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 17 грудня 2018 року у складі судді Сувертак І. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Кравця Ю. І., Журавльова О. Г., Комлевої О. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до філії "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" (далі - ТОВ "Інфокс") про визнання донарахування боргу незаконним, зобов`язання поновлення водопостачання та водовідведення.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником 51/200 будинку за адресою: АДРЕСА_1 та на його ім`я відкрито два особові рахунки водокористувача № № 0088263 та 0004464.
У червні 2018 року представником філії "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" було складено акти № № 2018, 2019, якими встановлено, що домоволодіння здається в оренду. Згодом на ці особові рахунки було здійснено донарахування на загальну суму 63 561,88 грн та потім відключено позивача від системи водопостачання та водовідведення.
Позивачі вважають, що дії відповідача з приводу обмеження (припинення) водопостачання та водовідведення у 51/100 частині домоволодіння та нарахування заборгованості з водоспоживання за особовим рахунком № НОМЕР_1 із розрахунку за нормами споживання на 4 особи та за особовим рахунком № НОМЕР_2 із розрахунку за нормами споживання на 16 осіб у розмірі 63 561,88 грн є незаконними.
Просили суд визнати донарахування боргу у розмірі 63 561,88 грн незаконним, зобов`язати філію "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" поновити водопостачання та водовідведення у 51/100 частині домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 17 грудня 2018 року у позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 у місячний строк не повідомив відповідача про зміни, які вплинули на об`єм послуг та не надав підтверджуючих документів, не звернувся до відповідача із заявою щодо переоформлення особового рахунку № НОМЕР_1 та укладення договору. Договірні відносини за даним особовим рахунком з позивачами відсутні.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що при вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, вірно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2019 року, ОСОБА_1, ОСОБА_2 просять, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу зсуду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2021 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій своїми рішеннями наділили відповідача правом припиняти водопостачання і водовідведення, обмежувати надання послуг та нараховувати борг на підставі одностороннього акта, що не передбачено норами чинного законодавства; суд зобов`язав позивачів довести обставини іншими доказами, ніж ті, що передбачені законом і договором, та не взяли до уваги, що предметом позову у справі є наявність чи відсутність факту постійного проживання 20 осіб у період 3х років, за які відповідач здійснив донарахування.
У травні 2019 року до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що ОСОБА_1 є власником 51/200 частин домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 7 т. 1).
Між ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" та ОСОБА_1 02 березня 2015 року укладено договір № 23014/1, згідно з яким ТОВ "Інфокс" зобов`язалося надавати послуги з водопостачання та водовідведення, а позивач зобов`язався сплачувати за отримані послуги в порядку та на умовах визначених договором. З метою обліку наданих послуг був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_2 .
Відповідно до пункту 4.4.5 зазначеного договору, у разі придбання або відчуження домоволодіння, зміни благоустрою житлового будинку, кількості мешканців, розміру поливної площі, а також у разі інших змін, що вплинуть на об`єм послуг, споживач зобов`язаний у місячний строк з моменту виникнення змін, повідомити про це водоканал та переоформити договір. При цьому, споживач повинен подати підтверджуючі документи: домову книгу, технічний паспорт на жилий будинок, проектну документацію на водопровідний ввід або каналізаційні стоки, довідки тощо.
Пунктом 5.2 цього ж договору передбачено, що у випадку несвоєчасного надання даних за умовами договору, споживач зобов`язаний відшкодувати водоканалу заподіяні таким ненаданням збитки.
ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" 25 червня 2018 року складено акти № № 2018, 2019, якими встановлено, що частина домоволодіння, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, використовується для оренди кімнат.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX).
У пункті 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.