Постанова
Іменем України
11 лютого 2021 року
м. Київ
справа №369/3940/15-ц
провадження №61-3505св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Народна позика", треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мінюкова-Кручина Тетяна Павлівна, Центр надання адміністративних послуг Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, скасування рішення приватного нотаріуса, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 липня 2018 року у складі судді Усатова Д. Д. та постанову Київського апеляційного суду від 15 січня 2019 року у складі колегії суддів
Мазурик О. Ф., Кравець В. А., Махлай Л. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Народна позика",
треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мінюкова-Кручина Тетяна Павлівна, Центр надання адміністративних послуг Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Народна позика" (далі - ТОВ "ФК "Народна позика"), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мінюкова-Кручина Т. П., Центр надання адміністративних послуг Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, з позовом, у якому з урахуванням уточнень, просила: визнати Рішення № 2 ТОВ "ФК "Народна позика" від 25 лютого 2015 року, посвідчене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюковою-Кручиною Т. П. (далі - приватний нотаріус) недійсним; визнати виконавчий напис від 25 лютого 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Народна позика", вчинений приватним нотаріусом таким, що не підлягає виконанню; скасувати рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 19621142 від 25 лютого 2015 року про реєстрацію житлового будинку загальна площа 90,7 кв. м, житлова 44,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1, за ТОВ "ФК "Народна позика"; скасувати рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 19621142 від 25 лютого 2015 року про реєстрацію земельної ділянки площею 0,08 га, за адресою:
АДРЕСА_1 , за ТОВ "ФК "Народна позика".
Позовна заява мотивована тим, що за умовами кредитного договору, укладеного 15 травня 2013 року між ТОВ "ФК "Народна позика" та ОСОБА_1, остання отримала кредитзагальну суму 470 000 грн, строком на 1 рік.
Виконання умов кредитного договору забезпечено іпотекою, предметом якого є житловий будинок та земельна ділянка, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору відповідач направив позивачу вимогу про погашення заборгованості, яку вона не виконала та продовжувала вносити часткові платежі на виконання умов договору.
25 лютого 2015 року вчинено виконавчий напис №121 щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки (домоволодіння та земельну ділянку).
Вказаний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, оскільки вчинений з порушенням вимог Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22лютого 2012 року.
Крім того, надані відповідачем висновки суб`єкта оціночної діяльності про загальну вартість іпотечного майна містять суттєві неточності, викривлення показників ринкової вартості подібних домоволодінь та земельної ділянки, чим значно занижено вартість предмета іпотеки.
Вказані обставини дають підстави для висновку щодо неповноти та необ`єктивності дослідження оцінюваного майна та, як наслідок, недопустимості вказаних висновків у якості підтверджень вартості майна на момент звернення стягнення на предмет іпотеки.
Неправильний висновок суб`єкта оціночної діяльності про оцінку предмета іпотеки, сумнівність проведеної державної реєстрації та рішення про реєстрацію права власності на предмет іпотеки має бути скасовано, оскільки воно порушує вимоги Закону України "Про іпотеку", а також подальше відшкодування різниці у розмірі заявлених вимог та фактичної вартості майна, на яке звернуто стягнення.
Державна реєстрація права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі права власності на предмет іпотеки, проводиться на підставі відповідного договору, предметом якого є нерухоме майно, а не на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Посилаючись на те, що державна реєстрація права власності за ТОВ "ФК "Народна позика" на будинок та земельну ділянку, які є предметом іпотеки, порушують права позивача, як власника, позивач просила позов задовольнити.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 липня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом дотримано вимог діючого законодавства, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.
Суд першої інстанції встановив, що надіслана в установленому законом порядку вимога боржником не була виконана.
Приватним нотаріусом, як державним реєстратором, у відповідності до умов договору іпотеки, укладеного між сторонами, та вимог закону здійснено державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за ТОВ "ФК "Народна позика".
ТОВ "ФК "Народна позика" було надано всі передбачені Порядком документи для доведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.
Нотаріусом вчинені дії у передбаченому законом порядку, а отже, немає жодних підстав для задоволення позовних вимог про виключення записів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 15 січня 2019 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 липня 2018 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи та дав належну оцінку всім доказам, наданим учасниками справи, згідно зі статтями 12, 81, 263 ЦПК України, в рішенні навів переконливі доводи на обґрунтування своїх висновків. Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що вимога про повернення заборгованості не була посвідчена нотаріально та не надсилалась нотаріусом, у зв`язку з чим боржник не мав можливості повідомити нотаріуса про належне виконання кредитного договору. Оспорений виконавчий напис нотаріуса не відповідає вимогам законодавства, оскільки у ньому не визначено строк, за який проводиться стягнення по тілу кредиту, не міститься даних про дату початку перебігу строку, за який проводиться стягнення, а також цей строк значно перевищує строк в один рік. Позивач, як іпотекодавець, а також поручитель не отримували письмову вимогу кредитора про усунення порушення, оскільки вимога про погашення заборгованості такою не є. Надані нотаріусу документи не свідчили про безспірність вимог. Сума вимоги є більшою, ніж сума, вказана в іпотечній вимозі.
Судами не враховано, що положення статті 33 Закону України "Про іпотеку" забороняє здійснювати захист права іпотекодержателя одночасно на підставі виконавчого напису та на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя.
Судами залишено поза увагою ті обставини, що ОСОБА_1 витратила на придбання будинку усі свої заощадження як на єдине своє житло, а отже припинення права власності на це житло не є справедливим балансом у спірних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, ТОВ "ФК "Народна позика", заперечило проти доводів скарги та просить залишити ухвалені у справі рішення без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.
Інші учасники справи відзиву щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15 травня 2013 року між ТОВ "ФК "Народна позика" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит на загальну суму 470 000 грн, строк на 1 рік.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між сторонами того ж дня було укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_1 передала ТОВ "ФК "Народна позика" в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок, загальною площею 90,70 кв. м, та земельна ділянку, загальною площею 0,0800 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Підпунктом 5.1. договору іпотеки передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником умов основного договору іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Підпунктом 6.1. договору іпотеки обумовлено, що даним застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, сторони цього договору визначають спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Закону України "Про іпотеку" та за своїми правовими наслідками дане застереження прирівнюється до Договору про задоволення вимог іпотекодержателя.
У підпункті 6.4. договору іпотеки сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником (іпотекодавцем) умов основного договору, в тому числі у випадку одноразової чи неодноразових прострочок боржником (іпотекодавцем) сплати та/або неповернення кредиту іпотекодержателю, порушення будь-яких інших умов основного договору, а також у випадку порушення іпотекодавцем умов цього Договору, в тому числі умов зберігання та/або експлуатації предмета іпотеки - незалежно від настання строку виконання зобов`язань по основному договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушених зобов`язань; вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк; попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.
Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Договору та чинного законодавства (пункт 6.7. договору іпотеки).
09 квітня 2014 року, у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору останній ТОВ "ФК "Народна позика" надіслало вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором, у якій зазначено, що станом на 07 квітня 2014 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором від 15 травня
2013 становить 592 930,14 грн, із яких: 470 000 грн - заборгованість за кредитом; 38 240 грн - заборгованість по нарахованих відсотках;
28 290,14 грн - пеня за прострочення заборгованості по відсотках;
56 400 грн - штраф за прострочення заборгованості по відсотках.
25 лютого 2015 року, за заявою ТОВ "ФК "Народна позика", приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис на договорі іпотеки, який забезпечував належне виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором. Згідно виконавчого напису запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно, а саме: домоволодіння, яке знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 , загальною площею 90,70 кв. м та земельну ділянку, загальною площею 0,0800 га, кадастровий номер 3222486201:01:031:0018, за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, та за рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, задовольнити вимоги ТОВ "ФК "Народна позика" до ОСОБА_1 у розмірі 592 930,14 грн.
Сума заборгованості, вказана у вимозі про стягнення заборгованості та у виконавчому написі нотаріуса позивачкою не оспорена.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
У разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки (част на перша статті 12 Закону України "Про іпотеку" в редакції, чинній на момент вчинення оспореного виконавчого напису).
Частиною першою статті 33 Закону України в редакції, чинній на момент вчинення оспореного виконавчого напису, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотек.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотек (частина перша статті 36 Закону України "Про іпотеку" в редакції, чинній на момент вчинення оспореного виконавчого напису).
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. (частина друга статті 36 Закону України "Про іпотеку" в редакції, чинній на момент вчинення оспореного виконавчого напису).
Отже, Закон України "Про іпотеку" прямо вказує, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним із шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки.