1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду







                                                                                                                                                   

Постанова

Іменем України

10 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 289/697/18



провадження № 61-567св19


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Вишевичі",


розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вишевичі" на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області

від 30 квітня 2018 року у складі судді Невмержицького І. М. та постанову Житомирського апеляційного суду від 03 грудня 2018 рокуу складі колегії суддів: Коломієць О. С., Талько О. Б., Шевчук А. М.,


ВСТАНОВИВ:


ІСТОРІЯ СПРАВИ


Короткий зміст позовних вимог


У квітні 2018 року    ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Вишевичі" (далі - ТОВ "Вишевичі") про дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок.


Позовна заява мотивована тим, що 19 лютого 2015 року між нею та ТОВ "Вишевичі"; укладено два договори оренди земельних ділянок площею 1,3000 га, кадастровий номер 1825081800:01:000:0262 та площею 0,3800 га, кадастровий номер 1825081800:02:000:0304. З дня укладення договорів вона жодного разу не отримувала орендну плату, що є істотним порушенням умов договорів, а відтак і підставою для їх розірвання.


ОСОБА_1 просила розірвати договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,3000 га з кадастровим номером 1825081800:01:000:0262

від 19 лютого 2015 року та договір оренди земельної ділянки площею 0,3800 га з кадастровим номером 1825081800:02:000:0304 від 19 лютого 2018 року, укладені між ОСОБА_1 та ТОВ "Вишевичі".


Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій


Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 30 квітня 2018 року позовні вимоги задоволено.


Розірвано договір оренди земельної ділянки - площею 1,3000 га, кадастровий номер 1825081800:01:000:0262, індексний номер 22423064 від 26 червня

2015 року, номер запису про інше речове право - 10200115, яка розташована на території Вишевицької сільської ради Радомишльського району з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений 19 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Вишевичі", право оренди на яку зареєстроване 26 червня 2015 року.


Розірвано договір оренди земельної ділянки - площею 0,3800 га, кадастровий номер 1825081800:02:000:0304, індексний номер 22421759 від 25 червня

2015 року, номер запису про інше речове право - 10199501, яка розташована на території Вишевицької сільської ради Радомишльського району з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений 19 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Вишевичі", право оренди на яку зареєстроване 26 червня 2015 року.


Стягнуто з ТОВ "Вишевичі" на користь ОСОБА_1 кошти сплаченого останньою судового збору у розмірі 1 409,60 грн.


Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач не виконав покладених на нього договором зобов`язань зі своєчасної сплати позивачу орендної плати, чим допустив порушення істотної умови договорів оренди землі, що є підставою для їх розірвання.


Постановою Житомирського апеляційного суду від 03 грудня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "Вишевичі" задоволено частково.


Рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 30 квітня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.


Позовні вимоги    ОСОБА_1 до ТОВ "Вишевичі" про дострокове розірвання договорів оренди землі задоволено.


Розірвано договір оренди земельної ділянки, загальною площею 1,3000 га з кадастровим номером 1825081800:01:000:0262 від 19 лютого 2015 року, укладений між    ОСОБА_1 та ТОВ "Вишевичі".


Розірвано договір оренди земельної ділянки, загальною площею 0,3800 га з кадастровим номером 1825081800:02:000:0304 від 19 лютого 2015 року, укладений між    ОСОБА_1 та ТОВ "Вишевичі".


Стягнуто із ТОВ "Вишевичі" на користь ОСОБА_1 1 409,60 грнсудового збору.


Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції про існування підстав для розірванні оспорених договорів відповідають вимогам закону. Разом із тим, апеляційним судом установлено, що під час розгляду справи районний суд допустив порушення норм процесуального права, належним чином не повідомивши ТОВ "Вишевичі" про час і місце судового засідання, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення в даній справі з ухваленням нового судового рішення. За наслідком розгляду справи суд апеляційної інстанції вказав на доведеність позовних вимог та необхідність їх задоволення в повному обсязі.   



Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги


У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року до Верховного Суду,                                                ТОВ "Вишевичі", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить передати справу на розгляд до Великої Палати Верховного Суду, скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким провадження у справі закрити.


Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, на думку заявника, не повно дослідили зібрані у справі докази та дійшли помилкових висновків про задоволення позову. Судами порушені правила юрисдикції розгляду даного спору. На момент подання позову та відкриття провадження у даній справі відносно ТОВ "Вишевичі" було порушено провадження про його банкрутство господарським судом Житомирської області. У зв`язку з чим, дана справа не могла бути розглянута в порядку цивільного судочинства, оскільки такий спір повинен розглядатися господарським судом, в межах справи про банкрутство відповідача. Орендуючи земельні ділянки, відповідач має можливість здійснювати господарську діяльність, отримувати прибуток та направляти отримані грошові кошти на погашення грошових вимог кредиторів боржника. Разом з тим, з винесенням ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство пов`язуються певні правові наслідки. Зокрема, вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів; розгляд вимог конкурсних, забезпечених і поточних кредиторів та вирішення майнових спорів здійснюється в порядку, передбаченому Законом; арешт майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження майном боржника можуть застосовуватися виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство. Установлення юрисдикційності всіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може реалізувати своєчасно свої права і отримати задоволення своїх вимог.

Доводи інших учасників справи


Відзив на касаційну скаргу не надійшов.





Рух касаційної скарги та матеріалів справи


Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Радомишльського районного суду Житомирської області.


08 лютого 2018 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.


Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду.


ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ


08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року

460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".


Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.


За таких обставин розгляд касаційної скарги ТОВ "Вишевичі" на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 30 квітня 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 03 грудня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого

2020 року.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Фактичні обставини справи


ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 1,3000 га, кадастровий номер 1825081800:01:000:0262 та площею 0,3800 га, кадастровий номер 1825081800:02:000:0304, цільове призначення - для ведення селянського господарства, розташованої на території Вишевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області.


19 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Вишевичі" були укладені договори оренди вищевказаних земельних ділянок строком на 10 років. Копії даних договір були долученні до матеріалів справи під час апеляційного розгляду представником позивача.


На виконання зобов`язань, визначених у пункті 20 договорів ОСОБА_1 передала ТОВ "Вишевичі" в строкове платне користування на 10 років належні їй земельні ділянки, що не заперечується відповідачем.


Згідно пунктів 9 та 11 договору орендна плата за користування земельною ділянкою площею 1,3000 га, кадастровий номер 1825081800:01:000:0262, становить 1 300,00 грн, а за користування земельною ділянкою площею

0,3800 га, кадастровий номер 1825081800:02:000:0304 - 400,00 грн, обчислюється з урахуванням індексації і вноситься до 31 грудня поточного року.


У разі невнесення орендної плати або внесення у неповному розмірі у строки, визначені договорами оренди, справляється пеня у розмірі 0,2 % несплаченої суми за кожен день прострочення платежу але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу (пункт 14 договору).


Пунктом 29 договору оренди землі передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, а пункт 39 надає право припинити дію договору шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.


Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права


Надаючи оцінку аргументам, наведеним у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить із такого.


Щодо юрисдикції спору


У статті 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.


За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.


За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня

2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.


Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.


Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.


Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.


Згідно правил статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.


Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).


При вирішенні питання щодо можливості розгляду справи у порядку цивільного судочинства необхідно керуватися завданнями цивільного судочинства, передбаченими у статті 2 ЦПК України, а саме є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.



................
Перейти до повного тексту