Постанова
Іменем України
10 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 235/6366/18
провадження № 61-13388св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Покровська центральна районна лікарня, комунальне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Покровської міської ради Донецької області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного суду від
06 червня 2019 року у складі колегії суддів: Никифоряка Л. П., Гапонова А. В.,
Новікової Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Покровської центральної районної лікарні, комунального підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Покровської міської ради Донецької області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є інвалідом 1 "А" групи, яка встановлена внаслідок загального захворювання.
З 12 травня 2016 року йому була визначена індивідуальна програма реабілітації інваліда № 253 (вікова категорія від 18 років і старше) строком на 2 роки, яка затверджена міжрайонною травматологічною МСЕК міста Красноармійська, згідно якої була зазначена мета реабілітації - відновлення обмеження життєдіяльності часткове, відновлення професійної та трудової діяльності часткове, відновлення соціально-побутового стану часткове, технічна компенсація обмеження життєдіяльності часткова.
17 травня 2018 року йому була визначена нова індивідуальна програма реабілітації інваліда № 826 (вікова категорія від 18 років і старше), яка затверджена міжрайонною травматологічною МСЕК міста Красноармійська безстроково.
У зазначеній програмі реабілітації в пункті 14 зазначені реабілітаційні заходи та їх реалізація, зокрема, такий вид та форма реабілітаційного заходу як ендопротези та інші вироби медичного призначення згідно стандартам МОЗ, а саме пелюшки, памперси та катетери "Фолея" постійно - ЛПУ.
З моменту призначення індивідуальної програми № 253 він звернувся до Покровської ЦРЛ та до Центру ПМСД для взяття на облік як особу з інвалідністю для забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації.
08 квітня 2016 року його взято на облік як внутрішньо переміщену особу у місті Покровську Донецької області.
З моменту його звернення та до грудня 2017 року відповідачами вчасно та в повному обсязі надавались всі необхідні засоби індивідуальної гігієни, що передбачені індивідуальною програмою реабілітації.
Однак, починаючи з березня 2018 року він перестав отримувати вказані засоби з невідомих йому підстав та без відповідного повідомлення його про це, тому вже у березні 2018 року у письмовій формі особисто звернувся до Покровської ЦРЛ з проханням роз`яснити підстави припинення їх надання.
Від відповідачів надійшли відповіді, в яких вони посилались на пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1301 від 02грудня 2009 року "Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами", згідно якої гігієнічні пелюшки та катетери "Фолея" не входять до затвердженого переліку технічних засобів, які можуть бути надано інваліду.
Зважаючи на те, що з січня 2018 року він не отримує відповідні засоби згідно індивідуальної програми реабілітації, він не міг у повній мірі проходити програму реабілітації, і взагалі його існування дуже ускладнилось.
З початку березня 2018 року його самопочуття сильно погіршилось, у зв`язку з чим він вимушений був звернутись до лікарні, де йому була надана медична допомога.
З цього часу його стан значно погіршився (наявність підвищеної температури тіла, тяжкого дихання та постійний біль, розпочався висип по всьому тілу, цистит та інші вади здоров`я).
Неправомірними діями відповідача йому спричинені моральні страждання, оскільки стан його здоров`я значно погіршився, було порушено нормальний уклад життя, оскільки він вимушений був докладати додаткових зусиль для захисту своїх прав і для тривалого і дорогого лікування в закладах охорони здоров`я.
Відсутність забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації його з боку відповідачів з березня 2018 року призвело до того, що ним було перенесено дві операції з хірургічним втручанням. Завдану моральну шкоду оцінив у
100 000,00 грн.
ОСОБА_1 просив визнати протиправними дії відповідачів щодо невиконання індивідуальної програми реабілітації інваліда № 253 (вікова категорія
від 18 років і старше) від 12 травня 2016 року в частині безоплатного забезпечення його технічними засобами реабілітації з січня 2018 року, зобов`язати відповідачів виконувати індивідуальної програми реабілітації інваліда № 253 (вікова категорія від 18 років і старше) від 12 травня 2016 року в частині безоплатного забезпечення його технічними та іншими засобами реабілітації з січня 2018 року, а також стягнути з відповідачів на його користь моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області
від 05 березня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не доведено існування права на безкоштовне забезпечення такими засобами особистої гігієни як пелюшки та катетери "Фолея" та відповідно у Покровської Лікарні відсутній обов`язок щодо безкоштовного забезпечення позивача наведеними засобами особистої гігієни.
Інше обґрунтування підстав відмови у позові судом зводилось до відсутності у Покровської Лікарні можливості здійснювати безкоштовне забезпечення
ОСОБА_1 засобами індивідуальної гігієни за власний рахунок.
Суд вважав що відсутні правові підстави для покладання обов`язку щодо забезпечення позивача засобами особистої гігієни на Центр медико-санітарної допомоги, який створений з метою надання первинної медичної допомоги, здійснення управління медичним обслуговуванням населення та вжиття заходів з профілактики захворювання населення та підтримки громадського здоров`я.
Також суд вказав, що відсутні правові підстави для задоволення позову в частині вимог про стягнення моральної шкоди.
Постановою Донецького апеляційного суду від 06 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Скасовано рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області
від 05 березня 2019 року в частині вимоги про відмову в позові ОСОБА_1 до Покровської центральної районної лікарні про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Покровської центральної районної лікарні про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправними дії Покровської центральної районної лікарні щодо невиконання індивідуальної програми реабілітації інваліда № 253 від 12 травня 2016 року в частині безоплатного забезпечення ОСОБА_1 технічними та іншими засобами реабілітації з січня 2018 року.
Зобов`язано Покровську центральну районну лікарню виконувати індивідуальну програму реабілітації інваліда № 253 від 12 травня 2016 року в частині безоплатного забезпечення ОСОБА_1 технічними та іншими засобами реабілітації з січня 2018 року.
В іншій частині рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 05 березня 2019 року залишено без змін.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання дій Покровської центральної районної лікарні протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, апеляційний суд виходив із того, що вибіркове забезпечення особи з інвалідністю технічними засобами не відповідно до індивідуальних медичних програм не ґрунтується на законодавстві України та є порушенням беззаперечного права позивача на забезпечення з боку Держави його потреб у зв`язку з інвалідністю та соціальний захист особи з інвалідністю не може покладатись в залежність від виконання службовими особами своїх обов`язків.
Разом з тим, апеляційний суд вказав, що аргументи суду першої інстанції з приводу відсутності фінансування для забезпечення інвалідів технічними засобами та не можливості здійснювати безкоштовне забезпечення інваліда ОСОБА_1 засобами індивідуальної гігієни за власний рахунок ґрунтуються на припущеннях, оскільки неодноразові звернення посадових осіб Покровської Лікарні до органів місцевого самоврядування та органів влади з питань фінансування витрат на придбання технічних засобів для інвалідів не замінюють їх юридичного зобов`язання і не відкривають змісту щодо наявного фінансування. Також відсутні жодні докази того, що в певний період часу таке фінансування змінилося чи відбулись інші зміни які суттєво вплинули на можливість придбання необхідних для осіб з інвалідністю технічних засобів.
Вирішення спору у даній справі не може бути покладено в залежність від формального не виконання державними установами функцій покладених на них чинним законодавством.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції в цій частині про те, що сам факт не надання технічних засобів особі з інвалідністю не свідчить про завдання цій особі шкоди та про наявність підстав для її відшкодування, оскільки для наявності зобов`язання по відшкодуванню шкоди відповідно до статі 1167 ЦК України потрібна наявність незаконного рішення, наявність шкоди, протиправність дій особи, яка її завдавала, вина та причинний зв`язок між його діями та шкодою, які підлягають доказуванню на загальних підставах та є обов`язком позивача (статі 77, 81 ЦПК України).
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
03 жовтня 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного суду від 06 червня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з Покровської центральної районної лікарні, правонаступником якої є комунальне підприємство "Покровська клінічна лікарня інтенсивного лікування" Покровської міської ради Донецької області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі
100 000,00 грн.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом неправильно застосовано закон, що виявилось у неправильному тлумаченні загальних підстав відшкодування моральної шкоди, оскільки починаючи із січня 2018 року позивач не отримував відповідні засоби, у зв?язку із чим у нього погіршився стан здоров?я, що є наслідком неправомірних дій відповідача, і у зв?язку із чим позивач був вимушений докладати додаткових зусиль.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року поновлено представнику
ОСОБА_1 - ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження постанови Донецького апеляційного суду від 06 червня 2019 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Красноармійського міськрайонного суду Донецької області.
У листопаді 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги представника ОСОБА_1 -
ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного суду від 06 червня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого
2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Постанова Донецького апеляційного суду від 06 червня 2019 року оскаржується в частині залишення без змін рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 05 березня 2019 року в частині позовних вимог
ОСОБА_1 до Покровської центральної районної лікарні, комунального підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Покровської міської ради Донецької області про відшкодування моральної шкоди.
Постанова Донецького апеляційного суду від 06 червня 2019 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Покровської центральної районної лікарні, комунального підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Покровської міської ради Донецької області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії заявником не оскаржується, а тому відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України судом касаційної інстанції в цій частині не перевіряється.
Фактичні обставини справи
ОСОБА_1 має фактичне місце проживання в
АДРЕСА_1 .
З 12 травня 2016 року йому була визначена індивідуальна програма реабілітації інваліда № 253 (вікова категорія від 18 років і старше) строком на 2 роки, яка затверджена міжрайонною травматологічною МСЕК м. Красноармійська.
17 травня 2018 року йому була визначена нова індивідуальна програма реабілітації інваліда № 826 (вікова категорія від 18 років і старше), яка затверджена міжрайонною травматологічною МСЕК м. Красноармійська безстроково.
Згідно індивідуальної програми реабілітації інваліда № 253 уперше ОСОБА_1 рекомендовано МСЕК: медикаментозне лікування за необхідності ЛПЗ, оперативне лікування, санаторно-курортне лікування за відсутності протипоказань, медичне спостереження невропатолога, масаж, ЛФК. Та зазначено технічні та інші засоби реабілітації до яких входять: універсальне крісло-коляска, сидіння для ванної, підйомник та поручні, функціональне ліжко для постійно лежачого хворого, приліжкова тумбочка, протипролежневий матрац та подушки, катетер і памперси.
Індивідуальною програмою реабілітації інваліда № 361 вдруге ОСОБА_1 рекомендовано МСЕК: медикаментозне лікування за необхідності ЛПЗ, оперативне лікування, санаторно-курортне лікування за відсутності протипоказань, медичне спостереження невропатолога, масаж, ЛФК. Також зазначено технічні та інші засоби реабілітації до яких окрім тих що були зазначені в програмі № 253 додано також приліжковий стіл, пелюшки та сечоприймач.
У відповіді на звернення Лікарня зазначила, що буде забезпечувати позивача безоплатно підгузками у необхідній кількості, та зазначила що закупівля пелюшок та катетерів призведе до порушення чинного законодавства.