Постанова
Іменем України
10 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 757/23492/13-ц
провадження № 61-15062св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
заявник - публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
заінтересована особа - ОСОБА_1
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства "УкрСиббанк" на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 01 серпня 2019 року у складі судді Григоренко І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 14 вересня 2020 року у складі колегії суддів Голуб С. А., Ігнатченко Н. В., Таргоній Д. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року акціонерне товариство "Укрсиббанк" (далі - АТ "УкрСиббанк") звернулося до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі № 757/23492/13 про звернення стягнення на предмет іпотеки - однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, шляхом проведення прилюдних торгів.
Заява обґрунтована тим, що 04 квітня 2017 року державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Рудиком В. В. винесено постанову № 44008759 про повернення виконавчого документа стягувачу, проте станом на 28 травня 2019 року зазначена постанова та оригінал виконавчого листа на адресу стягувача не надходили.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 01 серпня 2019 року у видачі дубліката виконавчого листа відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа, суд першої інстанції виходив із того, що заявником не надано підтвердження відсутності можливості провести перевірку втрати поштового відправлення у встановленому законом порядку, не надано суду достатніх доказів на підтвердження втрати оригіналу виконавчого листа.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 14 вересня 2020 року апеляційну скаргу АТ "УкрСиббанк" залишено без задоволення, ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 01 серпня 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з судовим рішення суду першої інстанції, вважав його таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, та зазначив, що заявник із заявою про видачу дубліката виконавчого документа звернувся після закінчення строку пред`явлення такого виконавчого документа до виконання та що заявником не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що оригінал виконавчого документа було втрачено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13 жовтня 2020 року АТ "УкрСиббанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судами обох інстанцій норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення, задовольнити заяву у повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження оскаржуваних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 2515/739/2012, від 12 березня 2018 року у справі № 3583/1828/17-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 201/15305/14-ц, від 26 грудня 2019 року у справі № 10/339/10, від 22 січня 2020 року у справі № 2-1693/10, від 28 травня 2020 року у справі № 1003/6035/12, від 10 квітня 2019 року у справі № 521/21810/17, від 29 січня 2020 року у справі № 344/19847/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливлює встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність з боку АТ "УкрСиббанк" проведених заходів для встановлення причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання і, як наслідок, відмови у видачі дублікату виконавчого документа є необґрунтованими. АТ "УкрСиббанк" має довести факт неотримання постанови про повернення виконавчого документу, факт відсутності оригіналу виконавчого листа. Державна виконавча служба на спростування вказаних доводів, у разі направлення постанови, має надати докази, які свідчать про направлення такої постанови.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею б Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Печерського районного суду міста Києва справу № 757/23492/13-ц за заявою акціонерного товариства "Укрсиббанк" про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2021 року справу № 757/23492/13-ц призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 20 січня 2014 року в цивільній справі № 757/23492/13-ц задоволено позов ПАТ "УкрСиббанк" та звернуто стягнення на предмет іпотеки - належну на праві власності ОСОБА_1 однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності, на час їх проведення, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, та стягнуто з відповідача на користь стягувача судові витрати в розмірі 3 441,00 грн. в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 26 грудня 2007 року № 11278544000 в сумі 1 247 385,59 грн.
На виконання рішення суду 25 березня 2014 року видано виконавчі листи, які ПАТ "УкрСиббанк" отримало 05 липня 2014 року та подало до відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві.
16 липня 2014 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Джулай Ю. Ю. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 757/23492/13-ц, виданого 25 березня 2014 року Печерським районним судом м. Києва, про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві від 07 листопада 2014 року приєднано виконавче провадження № 44008759 з примусового виконання виконавчого листа № 757/23492/13-ц до заведеного виконавчого провадження № 45386819 та 01 жовтня 2015 року накладено арешт на вищезазначену однокімнатну квартиру, що належить боржнику ОСОБА_1
04 квітня 2017 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Рудика В. В. виконавчий лист № 757/23492/13-ц, виданий 25 березня 2014 року Печерським районним судом м. Києва, повернуто стягувачу.
На запити АТ "УкрСиббанк" від 07 березня 2019 року та 29 березня 2019 року Печерський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві повідомив, що 27 квітня 2017 року оригінал виконавчого листа № 757/23492/13-ц був направлений стягувачу за адресою: 02068, м. Київ, а/с 33.
Посилаючись на те, що оригінал виконавчого листа на адресу банківської установи не надходив та є втраченим, АТ "УкрСиббанк" звернулося до суду з заявою про видачу його дубліката.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, передбачених цим Кодексом.
Так, підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі за касаційною скаргою акціонерного товариства "Укрсиббанк" на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 01 серпня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 вересня 2020 року стали зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 2515/739/2012, від 12 березня 2018 року у справі № 3583/1828/17-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 201/15305/14-ц, від 26 грудня 2019 року у справі № 10/339/10, від 22 січня 2020 року у справі № 2-1693/10, від 28 травня 2020 року у справі № 1003/6035/12, від 10 квітня 2019 року у справі № 521/21810/17, від 29 січня 2020 року у справі № 344/19847/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); порушення судами норм процесуального права, що унеможливлює встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до стаття 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства належить обов`язковість рішень суду.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.
Європейський суд наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі "Шмалько проти України").