ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2021 року
м. Київ
справа № ЗД/380/35/20
адміністративне провадження № К/9901/26390/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції
касаційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року з питань вжиття заходів забезпечення позову (прийняту у складі головуючого судді - Кухар Н.А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року (прийняту у складі головуючого судді - Гудима Л.Я., суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.)
у справі №ЗД/380/35/20
за заявою Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про забезпечення позову
У С Т А Н О В И В :
І. РУХ СПРАВИ
1. Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білецький Ігор Миронович подав до суду заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, у якій просить заборонити Міністерству юстиції України до вирішення справи по суті вчиняти запис в Єдиному реєстрі приватних виконавців України про зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича на підставі рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, прийнятого за результатом розгляду скарги представника ТОВ "Будівництво Інноваційних проектів" - Космачова Д.Д. від 17 квітня 2020 року.
2. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року, заяву Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про забезпечення позову задоволено; заборонено Міністерству юстиції України до вирішення справи по суті вчиняти запис в Єдиному реєстрі приватних виконавців України про зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича на підставі рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, прийнятого 10 липня 2020 року за результатом розгляду скарги представника ТОВ "Будівництво Інноваційних проектів" Космачова Д.Д. від 17 квітня 2020 року.
3. Не погоджуючись з ухвалою суду першої та постановою суду апеляційної інстанцій, Міністерство юстиції України подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
4. Указана касаційна скарга надійшла на адресу Верховного Суду 15 жовтня 2020 року.
5. Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Приймаючи рішення про забезпечення позову суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що невжиття заходів задля попередження зупинення діяльності заявника, ймовірність якого перебуває у прямому зв`язку із внесенням Міністерством юстиції України запису в Єдиному реєстрі приватних виконавців про зупинення діяльності приватного виконавця Білецького І.М. на підставі рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, прийняте за результатом розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівництво Інноваційних проектів", може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів заявника, на захист яких буде подано адміністративний позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
7. Також зазначено, що захищене в судовому порядку порушене право позивача (інтерес) взагалі може бути знівельовано наслідками застосування вчинення Міністерством юстиції України запису в Єдиному реєстрі приватних виконавців про зупинення діяльності приватного виконавця. Потенційний розвиток подій в такому напрямку для позивача цілком ймовірний та вбачається з матеріалів заяви, а тому дозволяє цілком обґрунтовано припускати необхідність вжиття заходів забезпечення позову в зазначений спосіб.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
8. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вказує, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
9. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що у порушення статті 242 КАС України в рішеннях судів не наведено обгрунтування очевидності порушення прав, свобод та інтересів заявника, а також того, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Разом з тим, відсутня мотивація про те, що захищене в судовому порядку порушене право позивача (інтерес) може бути знівельовано наслідками застосування вчинення Міністерством юстиції України запису в Єдиному реєстрі приватних виконавців про зупинення діяльності приватного виконавця.
9.1. Вказує, що посилання судів попередніх інстанцій на те, що "потенційний розвиток подій в такому напрямку для позивача цілком ймовірний та вбачається з матеріалів заяви" не дає підстави для вжиття заходів забезпечення позову в зазначений спосіб.
9.2. Також, скаржник наголошує на тому, що суди першої та апеляційної інстанцій аргументуючи доцільність застосування заходів забезпечення позову фактично розглянули спір по суті.
10. У відзиві на касаційну скаргу, Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білецький І.М. посилається на те, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому не підлягають скасуванню.
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
12. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
13. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).
14. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.