1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



18 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 320/5696/18

адміністративне провадження № К/9901/22982/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в касаційній інстанції адміністративну справу №320/5696/18

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Приватного акціонерного товариства "Компанія Інтерлогос" про застосування заходів реагування,

за касаційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року, прийняту в складі головуючого судді Амельохіна В.В., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від                          03 липня 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Епель О.В., суддів Губської Л.В., Степанюка А.Г.

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1.                    У жовтні 2018 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулося до суду з позовом, в якому просив:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи приміщень в Приватному акціонерному товаристві "Компанія Інтерлогос", розташованому за адресою: провулок Деревообробний, 3 в Голосіївському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки;

- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;

-                    контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

2.                    Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що в ході проведення планової перевірки щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки відповідача було встановлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають на об`єкті, що, у свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення роботи приміщень в ПрАТ "Компанія Інтерлогос", розташованого за адресою: провулок Деревообробний, 3 в Голосіївському районі м. Києва.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3.                    Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

4.                    Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач усунув майже всі виявлені порушення, окрім обладнання АЗС ПрАТ "Компанія Інтерлогос" автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення, встановлення якої на даний час є неможливим, оскільки позивачем не забезпечено функціонування пульта централізованого спостереження.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5.                    Не погоджуючись із рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2019 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві подало касаційну скаргу, в якій просило скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

6.                    Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами не повно встановлені обставини справи, а саме те, що належним доказом усунення    порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, тому відповідач    мав би звернутися до позивача із заявою про проведення    позапланової перевірки для встановлення факту відсутності порушень. Натомість посилання судів попередніх інстанцій на локальні акти відповідача щодо усунення відповідних порушень є безпідставними, оскільки такі акти    є неналежними доказами усунення встановлених порушень. Також судами попередніх інстанцій взято до уваги лише твердження відповідача стосовно відсутності можливості встановлення системи раннього виявлення надзвичайної ситуації, так як відсутні вимоги влаштування системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також улаштування, експлуатації і технічного обслуговування. Однак судами не враховано, що вимоги до автоматизованих систем встановлені ДБН В.2.5-76:2014, тому посилання відповідача на неможливість втілення приписів частини першої статті 53 Кодексу цивільного захисту України є безпідставним.

IV.                    Позиція інших учасників справи

7.                    Відповідач надав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

8.                    Ухвалою Верховного Суду в складі Касаційного адміністративного суду від                        18 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2019 року.

9.                    Ухвалою Верховного Суду в складі Касаційного адміністративного суду від                      16 лютого 2021 року справу    призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 18 лютого 2021 року.

VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

10.                    Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, Приватне акціонерне товариство "Компанія Інтерлогос" зареєстровано в якості юридичної особи 28.02.1996, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.01.2019 № 1004862469.

11.                    У період з 20.08.2018 по 27.08.2018 посадовими особами Голосіївського районного управління ГУ ДСНС України у м. Києві на підставі наказу від 17.07.2018 № 438 та посвідчення на проведення перевірки від 13.08.2018 № 2344 проведено планову перевірку щодо додержання АЗС ПрАТ "Компанія Інтерлогос", розташованого за адресою: м. Київ, Голосіївський район, провулок Деревообробний, 3, вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

12.                    За результатами проведення планової перевірки був складений акт від 27.08.2018 № 222 щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, в якому зафіксовано ряд порушень, що можуть створити загрозу життю та здоров`ю людей.

13.                    Наявність встановлених в акті перевірки від 27.08.2018 № 222 порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту стали підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

14.                    У подальшому, відповідачем частково усунуто порушення, які визначені в акті перевірки від 27.08.2018 № 222, але за результатом проведення повторної позапланової перевірки відповідача, про що складено акт перевірки від 20.11.2018 №349, позивачем виявлено ряд порушень, які, як зазначає позивач в акті, не були усунуті відповідачем:

1. Об`єкт не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення;

2. Відстань від резервуарів при наземному зберіганні рідкого палива до будівель (складські приміщення та приміщення охорони) має бути не менше 50 метрів, в порушення п. 17.1 табл. 12 ВБН В.2.2-58.1-94;

3. Відстань від резервуарів при наземному зберіганні рідкого палива до краю внутрішнього проїзду має бути не менше 6 метрів, в порушення п. 17.1 табл. 17 ВБН В.2.2-58.1-94.

VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

15.                    Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення до суду з цим позовом, далі - КАС України)

Частина друга статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

16.                    Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених    законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 1 статті 4 Закону № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до вимог частини п`ятої статті 4 Закону № 877-V відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Частиною сьомою    статті 7 вказаного Закону встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення    вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг    звертається    у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

17.                    Положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (далі - КЦЗ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно - рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (частини друга статті 64 КЦЗ).

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи (частини третя статті 64 КЦЗ).

Згідно з частиною 2 статті 51 КЦЗ забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання (частини третя статті 55 КЦЗ).

Частиною першою    статті 53 КЦЗ визначено, що на об`єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення.


................
Перейти до повного тексту