ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 820/3046/16
касаційне провадження № К/9901/32916/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Чалий І.С.; судді - Зеленський В.В., П`янова Я.В.)
у справі № 820/3046/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "Південспецбуд"
до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Південспецбуд" (далі - ПАТ "Південспецбуд"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - Центральна ОДПІ м. Харкова; відповідач; контролюючий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень від 24 травня 2016 року № 0000581401, від 24 травня 2016 року № 0000591401 та від 24 травня 2016 року № 0000571401.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 30 січня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовив, дійшовши висновку про фіктивний характер оспорюваних господарських операцій.
Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 06 квітня 2017 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про задоволення адміністративного позову, зазначивши, що факт виконання платником та його контрагентом договірних зобов`язань підтверджено належним чином оформленими первинними документами, а жодних зауважень чи претензій до правоздатності та дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірного правочину, відповідності розглядуваного договору вимогам закону відповідачем ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не пред`являлось.
Центральна ОДПІ м. Харкова звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на ненаданні платником документів, які підтверджують реальний характер придбаних у Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА-БУД КОМПАНІ" будівельних робіт.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 08 червня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Центральної ОДПІ м. Харкова.
Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
03 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено позапланову документальну виїзну перевірку ПАТ "Південспецбуд" щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин з платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА-БУД КОМПАНІ" за жовтень, листопад 2015 року, результати якої оформлено актом від 04 травня 2016 року № 1427/20-30-14-01/01416731.
За її наслідками відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку за наслідками придбання будівельних робіт комплексу з виробництва молока на 1920 голів корівника № 5 та будівництва тимчасових автодоріг у Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА-БУД КОМПАНІ" на підставі договору субпідряду від 01 жовтня 2015 року № 17 з огляду на непідтвердження фактичного здійснення господарських операцій належним чином оформленою первинною документацією.
На підставі зазначеного акта перевірки Центральною ОДПІ м. Харкова 24 травня 2016 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000591401, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 337277,00 грн за основним платежем; № 0000581401, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 284277,00 грн за основним платежем та 142138,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000571401, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 90475,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.