ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2021 року
м. Київ
справа №0870/6104/12
касаційне провадження №К/9901/28616/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія МДМ"
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Сафронова С.В.; судді - Поплавський В.Ю., Чепурнов Д.В.)
у справі № 0870/6104/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія МДМ"
до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія МДМ" (далі - ТОВ "Компанія МДМ"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя; відповідач; контролюючий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 23 січня 2012 року № 0000152305.
Справа розглядалася судами неодноразово. За наслідками останнього її розгляду Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 03 листопада 2015 року адміністративний позов задовольнив з огляду на те, що реальний характер оспорюваних господарських операцій підтверджується долученими платником до матеріалів справи належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами, а також обставинами, встановленими постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року у справі № 0870/6045/12, яка набрала законної сили.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 20 вересня 2016 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
ТОВ "Компанія МДМ" звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року та залишити в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому звертає увагу на те, що обставини щодо реального характеру господарських операцій з придбання ним товарно-матеріальних цінностей у Товариства з обмеженою відповідальністю "Лік", Товариства з обмеженою відповідальністю "Форекс Груп, Товариства з обмеженою відповідальністю "СоюзМеркурій" встановлено постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року у справі № 0870/6045/12, яка набрала законної сили, та в силу частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій) не потребують доказування при розгляді цієї справи.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 07 листопада 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Компанія МДМ".
Відзиву на касаційну скаргу від відповідача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
26 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Компанія МДМ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої складено акт від 28 грудня 2011 року № 439/23-508/34749193.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР) у зв`язку з неправомірним формуванням валових витрат при придбанні товарно-матеріальних цінностей (феросплавів, кальцію, ферохрому, магнію в чушках тощо) в Товариства з обмеженою відповідальністю "Лік", Товариства з обмеженою відповідальністю "Форекс Груп, Товариства з обмеженою відповідальністю "СоюзМеркурій" з огляду на удаваний (фіктивний) характер проведених поставок.
На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2012 року № 0000152305, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмір 2357068,00 грн за основним платежем та 589267,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Таким чином, валові витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені та підтверджені первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податку.