ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 260/2681/20
адміністративне провадження № К/9901/33685/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Рибачука А.І.,
розглянув у порядку письмового провадження справу №260/2681/20
за позовом Фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року (головуючий - суддя Іванчулинець Д.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року (колегія у складі головуючого судді Качмара В.Я., суддів: Большакової О.О., Курильця А.Р.),
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2020 року ФОП ОСОБА_1 (далі також - позивачка, ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Управління Держпраці в Закарпатській області (далі також - Управління Держпраці, відповідач), в якому просила скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими особами Управління від 21 червня 2018 року №ЗК/220/202/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-92 (далі - Постанова).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року, яка залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року, відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ФОП ОСОБА_1 з підстав, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 170 КАС України.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився Восьмий апеляційний адміністративний суд, виходив з того, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2020 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, відповідно до якої позивачка просить скасувати ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У скарзі йдеться про те, що ФОП ОСОБА_1 зверталася до суду з позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування Постанови. Однак підставою позову у справі №0740/1012/18 є заперечення трудових відносин із роботодавцем, тоді як у цій справі, підставою позову вона зазначила прийняття Закону України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України" (далі - Закон №378-IX), який набрав чинності 02.02.2020. Цим Законом пом`якшено відповідальність у сфері порушення трудового законодавства, зокрема зменшено розмір штрафу за допуск роботодавцем працівника до роботи без укладення трудового договору. З посиланням на вказані обставини позивачка наполягає на тому, що підстави звернення з позовом у цій справі та у справі №0740/1012/18 є відмінними.
Відповідач надіслав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Верховний Суд ухвалою від 17 грудня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_1
16 лютого 2021 року Верховний Суд призначив справу до розгляду у порядку письмового провадження.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами встановлено, що у вересні 2018 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області, в якому просила визнати протиправною і скасувати постанову Управління Держпраці №ЗК/220/202/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-92 від 21 червня 2018 року про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 в розмірі 111 690 грн.
В обґрунтування позову вказувала на незаконність винесеної посадовими особами постанови №ЗК/220/202/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-92, через те, що між нею та працівниками укладено цивільно - правову угоду, а тому вона не порушила положення абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпПП.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року по справі № 0740/1012/18, у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 відмовлено.
У березні 2020 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2018 року по справі № 0740/1012/18 у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Вказану заяву позивачка мотивувала тим, що 12 грудня 2019 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України", який набрав чинності 2 лютого 2020 року, який пом`якшує відповідальність у сфері порушення трудового законодавства, та відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року відмовлено в задоволенні заяви ФОП ОСОБА_1 про перегляд судового рішення від 06 грудня 2018 року за нововиявленими обставинами.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 17 вересня 2020 року ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року залишив без змін.
У серпні 2020 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці в Закарпатській області в якому просила скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими особами Управління Держпраці від 21 червня 2018 року №ЗК/220/202/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-92.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшли висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 170 КАС України для відмови у відкритті провадження по справі №260/2681/20, врахувавши наявність рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2018 року по справі № 857/1374/19, яке набуло законної сили. Суди зазначили, що спір у справі, який вирішено вказаним судовим рішенням, виник між тими ж сторонами про той самий предмет. З приводу доводів ФОП ОСОБА_1 про те, що позов у цій справі заявлений з інших підстав, ніж у справі № 857/1374/19, суди врахували те, що вказаними підставам надана також оцінка судами у справі № 857/1374/19 при розгляді заяви позивачки про перегляд рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2018 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Відмова у відкритті провадження у справі у цьому разі можлива за умови, що рішення, яке набрало законної сили, ухвалено за результатами розгляду тотожного позову тому, що поданий до суду, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року по справі № 11-257заі18 тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суддя не вправі відмовити у відкритті провадження у справі.