ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2021 року
м. Київ
справа №1840/2494/18
адміністративне провадження №К/9901/1674/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув в попередньому судовому засіданні справу
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Глухівський кар`єр кварцитів"
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 (колегія у складі суддів Гуцала М.І., Бенедик А.П., Донець Л.О.)
у справі № 1840/2494/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глухівський кар`єр кварцитів"
до Сумської обласної державної адміністрації
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії
І. РУХ СПРАВИ
1. 02.07.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Глухівський кар`єр кварцитів" (далі - позивач, ТОВ "Глухівський кар`єр кварцитів") звернулося до суду з позовною заявою до Сумської обласної державної адміністрації, в якій просило суд:
- визнати протиправною бездіяльність Сумської обласної державної адміністрації щодо ненадання Товариству з обмеженою відповідальністю "Глухівський кар`єр кварцитів" у користування на умовах оренди земельної ділянки за кадастровим номером 5921580400:04:001:0301 площею 4,22 га без зміни її меж та цільового призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (відкриті розробки та кар`єри, шахти, що експлуатуються), відповідно та в межах терміну дії спеціального дозволу №1006 від 29.07.1997, з визначенням умов її використання;
- зобов`язати Сумську обласну державну адміністрацію прийняти рішення, яким надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Глухівський кар`єр кварцитів" у користування на умовах оренди земельну ділянку за кадастровим номером 5921580400:04:001:0301 площею 4,22 га без зміни її меж та цільового призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (відкриті розробки та кар`єри, шахти, що експлуатуються), відповідно та в межах терміну дії спеціального дозволу №1006 від 29.07.1997, з визначенням умов її використання.
2. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 у задоволені позову було відмовлено.
3. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глухівський кар`єр кварцитів" задоволено; рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 скасовано; прийнято нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково; зобов`язано Сумську обласну державну адміністрацію повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Глухівський кар`єр кварцитів" від 06.06.2018 № 575 про надання земельної ділянки на умовах оренди та прийняти рішення, відповідно ст. 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації"; відмовлено у задоволенні решти позовних вимог.
4. 14.01.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018. У касаційній скарзі позивач просив скасувати оскаржуване судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.
5. Ухвалою Верховного Суду від 21.01.2019 відкрито провадження у справі.
6. Позивач та Відповідач заявляли клопотання про розгляд справи за його участі, однак відповідно до ч.1 ст. 343 КАС України попередній розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 07.06.2018 позивач звернувся до Сумської обласної державної адміністрації із заявою від 06.06.2018 про надання земельної ділянки за кадастровим номером 5921580400:04:001:0301 площею 4,22 га у користування на умовах оренди (а.с.13).
8. Листом від 14.06.2018 №01-22/5759 Сумською обласною державною адміністрацією позивачу повідомлено про відсутність правових підстав щодо прийняття рішення про надання в оренду земельної ділянки площею 4,22 га, розташованої за межами населених пунктів на території Баницької сільської ради Глухівського району Сумської області (а.с.15-17).
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
9. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення у вигляді розпорядження є протиправною та такою, що порушує право позивача щодо користування земельною ділянкою.
10. Сумська обласна державна адміністрація з позовними вимогами не погодилася. Зазначила, що за результатами розгляду заяви (клопотання) позивача від 06.06.2018 №575 відповідачем була надана відповідь від 14.06.2018 №01-22/5759, у якій зазначено про відсутність правових підстав для прийняття рішення про надання земельної ділянки площею 4,22 га у користування на умовах оренди. Таким чином, твердження позивача щодо нерозгляду заяви, порушення строків розгляду та не надання відповіді у формі розпорядження не відповідає дійсності.
Враховуючи зазначене, Сумська ОДА вважала позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, виходив з того, що земельне законодавство не вимагає певної форми рішення суб`єкта владних повноважень, яке має прийматись за результатами розгляду клопотання про надання земельної ділянки в оренду.
За висновками суду, відповідь Сумської обласної державної адміністрації №01-22/5759 від 14.06.2018 можна вважати певної формою рішення, прийнятого за результатами розгляду клопотання позивача про надання земельної ділянки в оренду, а тому відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача під час вирішення такої заяви позивача.
12. З такими висновками не погодився суд апеляційної інстанції та зазначив, що відповідач, відмовляючи ТОВ "Глухівський кар`єр кварцитів" у наданні земельної ділянки, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, Законом України "Про місцеві державні адміністрації", без дотримання вимог частини другої статті 2 КАС України, а тому є підстави для визнання вказаної відмови протиправною.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями суду апеляційної інстанції та вважає, що судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи.
14. На переконання позивача належним та найбільш ефективним способом захисту його порушеного права на належний розгляд його звернення є зобов`язання відповідача прийняти відповідне рішення про надання земельної ділянки у користування на умовах оренди.
15. Відзив від Відповідача надійшов 14.02.2019, в якому останній покликається на правомірність рішення суду апеляційної інстанції з огляду на наявність у відповідача дискреційних повноважень для прийняття рішення.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права та дійшов таких висновків.
17. Позивач у касаційній скарзі оскаржує судові рішення тільки в частині відмови у задоволенні позовних вимог, тому Верховний Суд переглядає справу у цих межах.
18. Відповідно до частини першої та другої статті 18 Кодексу України про надра надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України, земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.
19. Згідно ч. 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 Земельного кодексу України, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
20. Відповідно до п. 12 розд. X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абз. 3 цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
21. Згідно з п. "а" ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
22. Нормами ч. 1 ст. 116, ч. 5 ст. 122, ч. 6 ст. 123, ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель державної власності за межами населених пунктів за рішенням відповідної обласної державної адміністрації, прийнятим у двотижневий строк.
23. У ч. 1 ст. 6 Закону від 9.04.1999 N 586-XIV "Про місцеві державні адміністрації" визначено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження.
24. Таким чином, враховуючи, що чинним законодавством не передбачено автоматичного укладання, поновлення договорів оренди землі державної та комунальної власності, реалізація переважного права на укладання договору оренди земельної ділянки можлива лише за наявності відповідного рішення (акту) органу виконавчої влади, прийнятого за наслідками розгляду відповідної заяви особи про надання такої земельної ділянки.