ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 480/945/20
адміністративне провадження № К/9901/21908/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Тацій Л.В.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропідприємство "Прогрес-Технологія" (далі - ТОВ "АП "Прогрес-Технологія") на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року (прийняту судом у складі суддя Діски А.Б.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2020 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Ральченка І.М., суддів: Бершова Г.Є., Катунова В.В.) у справі за позовом ТОВ "АТ "Прогрес-технологія" до виконавчого комітету Липоводолинської селищної ради (далі - Виконком), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія" (далі - ТОВ "Мрія"), про визнання протиправним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2020 року ТОВ "АТ "Прогрес-технологія" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Липоводолинської селищної ради від 25.04.2018 року № 43 в частині, визначеній підпунктом 1.5 пункту 1 цього рішення, яким присвоєно адресу об`єкту нерухомого майна (колишній майновий комплекс КСП "Липоводолинський"): Сарай: 42500, Сумська область Липоводолинський район, смт Липова Долина, вулиця Покровська, 103 а.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року закрито провадження у справі, оскільки спір у даній справі стосується захисту майнових інтересів, тобто, існує спір про право, а тому обраний позивачем спосіб захисту не приведе до відновлення його порушених прав. Роз`яснено, що даний спір належить розглядати за правилами господарського судочинства.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 27 липня 2020 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
31 серпня 2020 року до Верховного Суду звернулося ТОВ "АП "Прогрес-Технологія" із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постановлені у справі судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У скарзі йдеться про те, що судами було неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права.
Зокрема, зазначено, що в позовній заяві позивач посилався на порушення Порядку присвоєння та зміни адрес об`єктам нерухомого майна на території населених пунктів Липоводолинської селищної ради при прийнятті оскаржуваного рішення.
Предметом позову є визнання протиправним та скасування рішення про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить закрити касаційне провадження.
ТОВ "Мрія" у своєму відзиві просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 серпня 2020 року визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Бучик А.Ю., Рибачук А.І., скаргу передано судді-доповідачу.
Верховний Суд ухвалою від 15 вересня 2020 року відкрив касаційне провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Згідно із частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Пунктом 2 частини першої статті 4 КАС визначено, що публічно-правовий спір це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
За правилами частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
При цьому, приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.