ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 806/20/18
провадження № К/9901/41/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання допущення дискримінації, стягнення упущеної вигоди 17736,40 та моральної шкоди 60000,00 грн, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду у складі судді Романченка Є.Ю. від 15 червня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В., Шидловського В.Б. від 29 листопада 2018 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання допущення дискримінації, стягнення упущеної вигоди 17 736,40 та моральної шкоди 60 000, 00 грн, у якому просила:
- визнати, що при вирішенні питання щодо визнання права на перерахунок пенсії державного службовця у зв`язку з підвищенням суддівської винагороди з 1 травня 2016 року у відповідності до вимог статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в період з 8 червня 2016 року по березень 2017 року допустило дискримінацію по відношенню до неї;
- стягнути з Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на її користь 17736,40 грн на відшкодування збитків у формі упущеної вигоди за період з 8 червня 2016 року по 26 грудня 2017 року та 60 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що як Законом України "Про запобігання та протидії дискримінації в Україні", так і практикою ЄСПЛ у становлено, що дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об`єктивного та розумного обґрунтування, у відносно схожих ситуаціях.
5. Позивачкою необґрунтовано факту наявності щодо неї дискримінації, а саме щодо наявності в неї певної ознаки, у тому значенні, яке використовується у Законі України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні". Тобто, має місце припущення позивачки про обмеження її прав, яке не можна пов`язуватись з дискримінацією, а отже, посилання на положення Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" не можна визнати обґрунтованими.
6. Суди дійшли висновку, що Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області внаслідок прийняття Богунським районним судом м. Житомира постанов про часткове задоволення позовів у подібних справах на користь різних позивачів, а саме 20 липня 2016 року на користь ОСОБА_1 (справа № 295/9190/16-а) та 15 листопада 2016 року на користь ОСОБА_2 (справа № 295/13162/16-а), діяло в один спосіб, передбачений процесуальним законодавством, і подало апеляційні скарги на судові рішення до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
7. Здійсненні відповідачем дії, на виконання судового рішення у справі № 295/13162/16, яке набрало законної сили, та сплата відповідачем під час подання до суду апеляційної інстанції судового збору у справі № 295/9190/16-а є правомірними, ґрунтуються на положеннях законодавства України, а тому не є спрямованими на дискримінацію особи за ознаками самоідентифікації та індивідуальності (правовою активність позивача), переслідують легітимні та конкретно визначені цілі.
8. Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача збитків у формі упущеної вигоди за період з 8 червня 2016 року по 26 грудня 2017 року та 60000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, суди виходили із того, що доводи позивача щодо стягнення цих сум є необґрунтованними та безпідставними.
Зважаючи на висновок суду про відсутність допущеної Житомирським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області дискримінації по відношенню до ОСОБА_1, суд дійшов висновку, що решта позовних вимог, які є похідними від вищевикладеної вимоги, про стягнення на її користь збитків завданих дискримінацією у формі упущеної вигоди в розмірі 17 736,40 грн та моральної шкоди у сумі 60 000,00 грн також задоволенню не підлягають.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 червня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 з 19 березня 2010 року перебуває на обліку в Житомирському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" у розмірі 86% від заробітку.
11. 25 травня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок її пенсії на підставі статті 37-1 Закону України "Про державну службу" та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, установленим Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", подавши довідку про заробітну плату встановленого зразка від 17 травня 2016 року № 3-307\500\16, видану Апеляційним судом Житомирської області.
12. Листом від 31 травня 2016 року № 120\К-8 відповідачем відмовлено позивачці у перерахунку пенсії.
13. Не погодившись із такими діями відповідача, позивачка звернулась до Богунського районного суду м. Житомира з відповідним позовом.
14. Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 20 липня 2016 року у справі № 295/9190/16-а визнано протиправною відмову Житомирського об`єднаного управління пенсійного фонду України в Житомирській області у перерахунку її пенсії у зв`язку із збільшенням заробітної плати (суддівської винагороди) працюючого на відповідній посаді судді та зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію, призначену на умовах статті 37 Закону України "Про державну службу", з урахуванням складових заробітної плати згідно довідки Апеляційного суду Житомирської області від 17 травня 2016 року № 3-307/500/16, у розмірі 86% суми заробітної плати без обмеження розміру пенсії максимальним розміром, починаючи з 8 червня 2016 року.
15. Не погоджуючись з ухваленою постановою, Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулося з апеляційною скаргою, у якій просило скасувати постанову суду першої інстанції.
16. 20 грудня 2016 року Житомирський апеляційний адміністративний суд, розглянувши апеляційну скаргу Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 20 липня 2016 року у справі № 295/9190/16-а, ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу задовольнив, постанову Богунського районного суду м. Житомира від 20 липня 2016 року скасував, ухвалив нову постанову, якою відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову.
17. Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 15 листопада 2016 року у справі № 295/13162/16-а зобов`язано Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплачувати їй пенсію державного службовця, призначену на умовах статті 37 Закону України "Про державну службу", в розмірі 90 % від заробітної плати працюючого на відповідній посаді, з урахуванням складових заробітної плати згідно довідки Апеляційного суду Житомирської області № 3-311/526/16 від 26 травня 2016 року без обмеження розміру пенсії максимальним розміром, починаючи з 1 липня 2016 року.
18. Не погоджуючись з ухваленою постановою, Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулося з апеляційною скаргою, у якій просило скасувати постанову суду першої інстанції.
19. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2016 року у справі № 295/13162/16-а в задоволенні клопотання Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишено без руху.
20. Оскільки станом на 26 грудня 2016 року Житомирським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області не виконані вимоги ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2016 року про залишення апеляційної скарги без руху (не подано документ, що підтверджує сплату судового збору), Житомирським апеляційним адміністративним судом у справі № 295/13162/16-а постановлено ухвалу, якою відмовлено Житомирському об`єднаному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та повернуто апеляційну скаргу на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 15 листопада 2016 року у вказаній справі особі, яка її подала.
21. Позивачка вважає, що оскарживши постанову Богунського районного суду м. Житомира у справі № 295/9190/16-а та сплативши судовий збір за подачу апеляційної скарги, відповідач вчинив дискримінацію по відношенню до неї, так як під час подачі апеляційної скарги на постанову Богунського районного суду м. Житомира у справі № 295/13162/16-а за позовом ОСОБА_2 до Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, судовий збір сплачено не було, а постанова суду першої інстанції набрала чинності.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
22. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції досить широко процитував в оскаржуваній постанові положення низки нормативно-правових актів та судових рішень, однак ухилився від правового аналізу всієї сукупності фактичних обставин справи та доказів, що їх підтверджують, на предмет їх відповідності зазначеним правовим положенням та висновкам судової практики, обмежившись лише констатацією факту.
23. Безпідставним і таким, що суперечить вимогам закону та дійсним обставинам справи, слід вважати і висновок суду першої та апеляційної інстанцій з приводу того, що Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області внаслідок задоволення позовів у подібних справах на користь різних позивачів, а саме 20 липня 2016 року на користь ОСОБА_1 (справа № 295/9190/16-а) та 15 листопада 2016 року - ОСОБА_2 (справа № 295/13162/16-а), діяло в один спосіб, передбачений процесуальним законодавством, і подало апеляційні скарги на судові рішення до Житомирського апеляційного адміністративного суду", оскільки процедуру апеляційного оскарження суд, без законодавчого обґрунтування, обмежує лише фактом подачі апеляційної скарги, залишаючи поза увагою інші процедурні моменти, у тому числі і обов`язок сплати судового збору при подачі апеляційної скарги згідно вимог пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 3 Закону України "Про судовий збір", що свідчить про неправильне тлумачення судами зазначених норм матеріального та процесуального закону.
24. Суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на ту обставину, що зокрема факт створення відповідачем робочої групи з питань визначення доцільності оскаржень рішень суду документально свідчить про те, що Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не тільки не створило необхідних і рівних умов та можливостей для виплати (перерахунку) пенсій державним службовцям, а й ще перевело процес перерахунку пенсій в ручний режим регулювання залежно від суб`єктивних симпатій чи антипатій до особи пенсіонера.
25. Позивачка вважає, що мав місце факт прямої дискримінації, тобто протиправні дії відповідача, оскільки вона зазнала шкоди внаслідок відмінного негативного ставлення зі сторони Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за значущими ознаками (самоідентифікація та індивідуальність, пов`язані з правовою активністю), що суперечить суспільній необхідності, тобто без об`єктивного і достатнього обґрунтування мети і результатів такого ставлення і без розумної співмірності між засобами, що використовувалися, і метою, яка обстоювалася Житомирським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області. І ця дискримінація призвела до порушення принципу правової рівності, оскільки їй відмовлено у проведенні перерахунку пенсії державного службовця в зв`язку зі збільшенням суддівської винагороди з 1 травня 2016 року, а ОСОБА_2 такий перерахунок пенсії державного службовця проведено.
26. Наведені в позовній заяві фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце, відповідачем не спростовані.