Постанова
іменем України
11 лютого 2021 року
м. Київ
справа №640/18280/15-к
провадження № 51-1037км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Огурецького В.П.,
суддів Макаровець А.М., Маринича В.К.,
при секретарі Батку Є.І.,
за участю прокурора Кузнецова С.М.,
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
захисника - адвоката Гончарова В.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Харківського районного суду Харківської області від 26 квітня 2019 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 9 січня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015220490004122, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1 ), в силу ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК) такого, що не має судимості,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, пунктами 8, 13 ч. 2 ст. 115 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Харківського районного суду Харківської області від 26 квітня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років, за пунктами 8, 13 ч. 2 ст. 115 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років, а на підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
Строк покарання ОСОБА_1 постановлено обчислювати з дня його затримання - 31 серпня 2015 року та визначено зарахувати у строк відбування покарання період тримання його під вартою з 31 серпня 2015 року по 26 квітня 2019 року (включно) з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь потерпілих: ОСОБА_2 - 500 000 грн, ОСОБА_3 - 50 000 грн, а також у рахунок відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_2 - 48 626 грн. Іншу частину позову ОСОБА_3 залишено без розгляду.
За вироком установлено, що ОСОБА_1 31 серпня 2015 року близько 12:50, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння у приміщенні торговельного кіоску № 14-Е ринку "Соллі+", розташованого на вул. Академіка Павлова, 323 у м. Харкові, з неприязні з метою вбивства кухонним ножем двічі ударив ОСОБА_3 у ділянку грудної клітки, чим заподіяв останньому тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння. Проте смерть ОСОБА_3 не настала з причин, які не залежали від волі ОСОБА_1, оскільки потерпілому вчасно було надано кваліфіковану медичну допомогу.
У той же час при спробі втекти з місця вчинення злочину ОСОБА_1 біля торговельного кіоску №14-Е ринку "Соллі+" вказаним вище кухонним ножем умисно ударив у ділянку грудної клітки ОСОБА_4, який, виконуючи свій громадський обов`язок, намагався затримати засудженого. Внаслідок отриманого поранення ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 о 16:30 у приміщенні лікарні швидкої допомоги.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 9 січня 2020 року вирок Харківського районного суду Харківської області від 26 квітня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишено без змін. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК постановлено зарахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання період тримання його під вартою з 27 квітня 2019 року по 9 січня 2020 року (включно) з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Вимоги касаційних скарг і узгоджені доводи осіб, які їх подали
Засуджений ОСОБА_1 у своїй касаційній скарзі просить скасувати вирок Харківського районного суду Харківської області від 26 квітня 2019 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 9 січня 2020 року і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу однобічно, неповно, не з`ясували умислу і мотиву його злочинних дій і, як наслідок, неправильно застосували закон України про кримінальну відповідальність. Стверджує, що умислу на позбавлення життя потерпілих у нього не було. Потерпілий ОСОБА_3 сам своїми шахрайськими діями спровокував конфліктну ситуацію і заподіяння йому тілесних ушкоджень. Що ж стосується потерпілого ОСОБА_4, то останньому він завдав смертельного ножового поранення з необережності. Проте суди не надали належної оцінки зазначеним обставинам справи.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_1 та захисник - адвокат Гончаров В.М. підтримали доводи касаційної скарги, просили задовольнити її, скасувавши судові рішення щодо ОСОБА_1 ізпризначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Прокурор Кузнецов С.М. вважав касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 необґрунтованою, просив залишити вирок та ухвалу щодо засудженого без зміни, а його касаційну скаргу - без задоволення.
Потерпіла ОСОБА_2 подала заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1, просила залишити судові рішення щодо засудженого без зміни, а його касаційну скаргу - без задоволення.
Мотиви Суду
Згідно із ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, однобічність та неповнота судового розгляду самі собою можуть бути підставою для зміни чи скасування вироку місцевого суду апеляційним судом (статті 409, 410 КПК).
Підставами ж для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального і процесуального закону, а, вирішуючи питання щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судових рішень, виходить із установлених фактичних обставин, викладених у рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій.
У кримінальній справі встановлено, що ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`янінняумисно з неприязні з метою вбивства двічі ударив ОСОБА_3 кухонним ножем у ділянку грудної клітки, проте свій злочинний умисел не довів до кінця з підстав, які не залежали від його волі. Після чого ОСОБА_1 тим же ножем завдав смертельного поранення у ділянку грудної клітки ОСОБА_4 , який, виконуючи свій громадський обов`язок, намагався затримати засудженого.
У суді ОСОБА_1 визнавав факт завдання ножових поранень як ОСОБА_3, так і ОСОБА_4, розповідав про те, які причини його спонукали до цього.
Аналіз таких показань ОСОБА_1 свідчить, і на це звернув увагу суд, що засуджений хоча й намагався показати себе у вигідному світлі, применшити свою винуватість, але стосовно основних обставин злочинів давав свідчення, суть яких зводилася до того, що 31 серпня 2015 року, коли в ході вживання спиртних напоїв він дізнався, що продав телефон на радіоринку задешево, обурився і вирішив розібратися з покупцем. Коли підійшов до контейнера, одразу висловив ОСОБА_3 претензію, а на заперечення останнього вихопив із пакета ніж і двічі ударив ним потерпілого. Один удар точно поцілив у груди. Потерпілий відштовхнув його і побіг. Коли ОСОБА_4 спробував затримати ОСОБА_1 і схопив його за руку, останній, намагаючись утекти з ринку, завдав ножового поранення і цьому потерпілому.