|
| |
|
|
|
Постанова
Іменем України
09 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 709/777/17
провадження № 51-2034км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів Антонюк Н.О., Голубицького С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Михальчука В.В.,
прокурора Єременка М.В.,
засудженої ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції), захисника Бойка Д.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від
10 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від
22 січня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120172502800000081, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від
10 жовтня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КК за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20 серпня 2009 року та призначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_1 у строк покарання зараховано строк попереднього ув`язнення з 11 лютого 2017 року до 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, судових рішень щодо якого не оскаржено.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватою в тому, що вона разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_2 28 січня 2017 року близько 20:30
у домоволодінні ОСОБА_3 на АДРЕСА_2 після спільного розпиття спиртних напоїв, під час словесної перепалки, яка раптово виникла на ґрунті неприязних відносин, вчинили умисне вбивство ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб. Так, ОСОБА_2 у відповідь на поштовх ОСОБА_3 у бік увімкненої плитки, переслідуючи умисел, спрямований на заподіяння смерті останньому, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді невідворотної смерті та бажаючи їх настання, умисно штовхнув ОСОБА_3 на диван, від поштовху потерпілий впав на спину, а ОСОБА_2 сів на нього зверху в ділянці живота і стискав його шию протягом тривалого проміжку часу з метою подолання його опору. У цей момент ОСОБА_1 кухонним ножем завдала численних ударів у тулуб, руки та голову потерпілого. Після цього ОСОБА_2 встромив металевий цвях уже мертвому ОСОБА_3 в ділянку шиї.
Від протиправних спільних дій ОСОБА_2 та ОСОБА_1 потерпілий ОСОБА_3 помер на місці вчинення злочину.
Апеляційний суд Черкаської області ухвалою від 22 січня 2019 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишив без змін.
Постановив зарахувати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 20 червня 2017 року по 22 січня 2019 року
з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 просить судові рішення скасувати через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Вважає, що протоколи слідчого експерименту за її участю та за участю ОСОБА_2 є недопустимими доказами. Зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не призначили перевірку з приводу застосування до неї та до ОСОБА_2 працівниками поліції незаконних методів ведення досудового розслідування. Стверджує, що висновки судів побудовані на припущеннях. Звертає увагу суду на те, що вона не мала фізичної можливості за станом здоров`я та віком заподіяти потерпілому тілесні ушкодження, від яких той помер.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор Єременко М.В. вважав, що касаційна скарга засудженої ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Засуджена ОСОБА_1 підтримала свою касаційну скаргу.
Захисник Бойко Д.О. підтримав касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 .
Іншим учасникам було належним чином повідомлено про судовий розгляд, але в судове засідання вони не з`явилися.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
При цьому відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості і вмотивованості судового рішення, вбачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.