Постанова
Іменем України
15 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 187/1063/16-ц
провадження № 61-17579 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Каратаєвої Л. О., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") про захист прав споживачів, визнання підвищення відсоткової ставки за кредитом незаконним, визнання кредитного договору та договору іпотеки виконаними та припиненими, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 04 квітня 2007 року між ним
та ПАТ КБ "ПриватБанк" було укладено кредитний договір, за умовами якого він отримав кредитні кошти у розмірі 32 825 доларів США зі сплатою 0,92 %
за користування кредитом на місяць на суму залишку заборгованості
за кредитом, 1,50 % - винагороди за надання фінансового інструменту
від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, щомісяця у період сплати 0,20 % від суми виданого кредиту, з кінцевим терміном повернення
до 03 квітня 2017 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором
05 квітня 2007 року між ним та банком укладено договір іпотеки, згідно
з умовами якого він надав в іпотеку житловий будинок
АДРЕСА_1 , що належить йому на праві приватної власності.
За умовами вказаного договору іпотеки він зобов`язався до отримання кредиту або протягом трьох днів з моменту реєстрації права власності
на предмет іпотеки, передати правовстановлюючі документи на предмет іпотеки на зберігання іпотекодержателю до дати остаточного погашення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області
від 13 травня 2015 року у справі № 187/298/15-ц позов ПАТ КБ "ПриватБанк" до нього про стягнення кредитної заборгованості задоволено. Стягнуто з нього на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 04 квітня 2007 у розмірі 16 596,93 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 261 567,58 грн.
Згідно з постановою відділу державної виконавчої служби Петриківського районного управління юстиції Головного територіального управління юстиції
у Дніпропетровській області від 30 вересня 2016 року виконавче провадження по виконанню зазначеного судового рішення у справі № 187/298/15-ц закінчено у зв`язку із фактичним виконанням у повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом (пункт 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження").
Позивач вважав, що оскільки банк скористався своїм правом на дострокове повернення заборгованості за кредитом і зазначене судове рішення виконане у повному обсязі, тобто заборгованість за кредитним договором погашена достроково, тому правовідносини між сторонами припинені.
30 вересня 2016 року він звернувся до ПАТ КБ "ПриватБанк" із заявою, в якій просив надати йому довідки про розірвання/припинення кредитного договору від 04 квітня 2007 року, про відсутність зобов`язань за вказаним кредитним договором та відсутність заборгованості за кредитом; скасувати обтяження
на предмет іпотеки і повернути оригінали правовстановлюючих документів на нерухоме майно.
Проте, отримав від ПАТ КБ "ПриватБанк" п`ять листів, в яких зазначалось,
що станом на жовтень 2016 року він має заборгованість за вказаним кредитним договором і у кожній відповіді був зазначений різний розмір заборгованості. Крім цього, на його адресу відповідач надіслав лист,
в якому зазначено, що у найближчий термін банк має намір здійснити перехід права власності до іпотекодержателя на предмет іпотеки або укласти
від свого імені договір купівлі-продажу нерухомого майна.
Крім того, зазначав, що 30 листопада 2008 року ПАТ КБ "ПриватБанк" незаконно в односторонньому порядку змінив умови кредитного договору, змінивши відсоткову ставку за користування кредитом з 11,04 % до 13,08 %,
а з 05 серпня 2010 року - 12,58 %, не повідомивши його про такі зміни,
не отримавши згоди позичальника на збільшення відсоткової ставки.
Позивач вважав дії ПАТ КБ "ПриватБанк" щодо односторонньої зміни умов кредитного договору, а саме збільшення відсоткової ставки за користування кредитом, незаконними та такими, що не відповідають положенням статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони фінансовим установам в односторонньому порядку збільшувати розмір процентів та інших платежів, передбачених кредитним договором".
Вказував, що унаслідок незаконних та протиправних дій ПАТ КБ "ПриватБанк" йому спричинена моральна шкода, яка виражається у переживаннях, моральних стражданнях, неповноцінному сні, приниженні його честі і гідності як людини, так і порядного громадянина, порушенні його права зі сторони банку.
З урахуванням викладеного та уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просив суд: визнати незаконним збільшення ПАТ КБ "ПриватБанк" відсоткової ставки
за користування кредитом по кредитному договору від 04 квітня 2007 року
з 30 листопада 2008 року до 13,08 % та з 05 серпня 2010 року до 12,58 % річних; зобов`язати ПАТ КБ "ПриватБанк" здійснити перерахунок сплачених відсотків за період з 30 листопада 2008 року за початковою відсотковою ставкою
у розмірі 11,04 % річних на залишок заборгованості кредитного боргу; визнати недійсними пункти 2.3.1. та 2.3.3. кредитного договору від 04 квітня 2007 року; визнати кредитний договір від 04 квітня 2007 року та договір іпотеки
від 04 квітня 2007 року припиненими з 17 березня 2015 року та виконаними; зобов`язати ПАТ КБ "ПриватБанк" видати його довідку про розірвання кредитного договору від 04 квітня 2007 року; зобов`язати
ПАТ КБ "ПриватБанк" видати йому довідку про відсутність зобов`язань
за кредитним договором від 04 квітня 2007 року та відсутність заборгованості за кредитом відповідно до вказаного кредитного договору у зв`язку з його повним виконанням, згідно з рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2015 року у справі № 187/298/15-ц; зобов`язати ПАТ КБ "ПриватБанк" скасувати обтяження на предмет іпотеки,
а саме на будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати
ПАТ КБ "ПриватБанк" повернути оригінали правовстановлюючих документів
на нерухоме майно, що належить йому, а саме на вищезазначений будинок; стягнути з ПАТ КБ "ПриватБанк" на його користь моральну шкоду у розмірі
20 000 грн.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області
від 26 лютого 2018 року у складі судді Караула О. А. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що, звертаючись до суду з позовом про визнання незаконним підвищення відсоткової ставки за кредитним договором від 04 квітня 2007 року, такі вимоги є обґрунтованим, але ОСОБА_1 пропустив строк позовної давності, встановлений статтею 257 ЦК України, про застосування якого заявлено відповідачем у справі. Також зазначено, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності заборгованості за спірним кредитним договором, а тому кредитні зобов`язання не припинені, у зв`язку з чим позовні вимоги про визнання кредитного та іпотечного договорів припиненими безпідставні. Позовні вимоги про зобов`язання відповідача видати довідки про розірвання спірного кредитного договору та відсутність зобов`язань позивача за кредитом у зв`язку з їх повним виконанням, також про зобов`язання ПАТ КБ "ПриватБанк" скасувати обтяження на предмет іпотеки і повернути позивачеві оригінали правовстановлюючих документів на нерухоме майно мають похідний характер, тому відсутні підстави для їх задоволення. Спірні правовідносини стосуються виконання умов кредитного договору, яким відшкодування моральної шкоди не передбачено.
Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 червня
2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його представника
ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2018 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2018 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-41007 св 18).
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Останньою постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним збільшення ПАТ КБ "ПриватБанк" відсоткової ставки за користування кредитом по кредитному договору від 04 квітня 2007 року з 30 листопада 2008 року до 13,08 % річних та з 05 серпня 2010 року до 12,58 % річних. Зобов`язано ПАТ КБ "ПриватБанк" здійснити перерахунок сплачених відсотків за період з 30 листопада 2008 року за початковою відсотковою ставкою у розмірі 11,04 % річних на залишок заборгованості. Визнано припиненим іпотечний договір від 04 квітня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк", у зв`язку з виконанням основного зобов`язання. Знято заборону на відчуження нерухомого майна, а саме: будинку АДРЕСА_1 й виключено з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, запис про обтяження цього майна. Повернуто ОСОБА_1 оригінали правовстановлюючих документів на нерухоме майно, що належить йому, як позичальнику/іпотекодавцю, а саме на будинок, по АДРЕСА_1 . Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2 000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що банком допущено порушення пункту 2.3.1. кредитного договору від 04 квітня 2007 року та положення статті 1056-1 ЦК України, оскільки не виконано обов`язку щодо направлення позичальнику письмового повідомлення про збільшення процентної ставки. Позивачем строк позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачем, не пропущено, оскільки ОСОБА_1 про зміну відсоткової ставки банком довідався лише після вивчення розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 22 січня 2015 року, який було долучено до позову ПАТ КБ "ПриватБанк" до нього про дострокове стягнення заборгованості за кредитом. Таким чином, ПАТ КБ "ПриватБанк" незаконно збільшено відсоткову ставку за користування кредитом по кредитному договору від 04 квітня 2007 року з 30 листопада 2008 року до 13,08 % річних та з 05 серпня 2010 року до 12,58 % річних, унаслідок чого слід зобов`язати банк здійснити перерахунок сплачених відсотків за спірний період з 30 листопада 2008 року за початковою відсотковою ставкою у розмірі 11,04 % річних на залишок кредитної заборгованості.
Вимога позивача про визнання недійсним пункту 2.3.1 кредитного договору щодо збільшення банком розміру процентної ставки в односторонньому порядку є безпідставною, оскільки така умова кредитного договору, відповідно до положень статті 1056-1 ЦК України, є нікчемною, а визнання нікчемного правочину недійсним судом не вимагається.
Умови пункту 2.3.3 кредитного договору щодо дострокового повернення кредиту боржником, зміни строку виконання кредитного зобов`язання, одностороннього розірвання кредитного договору за ініціативою кредитора, розірвання договору у судовому порядку не суперечать положенням цивільного законодавства, у редакції на час укладення оспорюваного кредитного договору, позивач погодився і визнав умови, у тому числі цього пункту, що підтверджується його підписом у кредитному договорі і виконанням зобов`язань за договором.
Банк, пред`явивши позов до ОСОБА_1, як позичальника, про дострокове стягнення кредитної заборгованості, який було задоволено заочним рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2015 року у справі № 187/298/15-ц, що набрало законної сили та яке виконано ОСОБА_1, як боржником, змінив строк виконання зобов`язань за кредитним договором. Банком вимоги до ОСОБА_1 відповідно до положень статті 625 ЦК України не пред`являлись. Отже, оскільки ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором від 04 квітня 2007 року виконано, тому відсутні правові підстави для додаткового визнання цього договору виконаним. Ураховуючи викладене, припиненим є договір іпотеки у зв`язку з виконанням основного зобов`язання, а, отже, наявні підстав для зняття заборони на відчуження спірного нерухомого майна, яке було предметом іпотеки, а також повернення оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно, що належить позивачу.
Позивач звертався до банку з вимогою про надання довідки про відсутність зобов`язань за кредитним договором, довідки про відсутність заборгованості за кредитом у зв`язку з їх повним виконанням, проте банк у порушення прав ОСОБА_1 не видав останньому цих довідок.
Протиправними діями банку позивачу завдано моральної шкоди у зв`язку з порушенням його прав, як споживача послуг, розмір моральної шкоди визначено з урахуванням вимог розумності, виваженості і справедливості.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк"просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 січня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 187/1063/16-ц з Петриківського районного суду Дніпропетровської області.
У січні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскільки позивач періодично вчиняв дії, які свідчать про визнання ним умов кредитного договору та погодження з оспорюваними ним змінами відсоткової ставки за користування кредитом, які відбулись у листопаді 2008 року та у серпні 2010 року, сплачував заборгованість за кредитом зі збільшеною відсотковою ставкою, а з позовом до суду звернувся лише у листопаді 2016 року, тобто з пропуском строку позовної давності. Таким чином, апеляційний суд дійшов безпідставного висновку про зобов`язання банку здійснити перерахунок заборгованості за початковою відсотковою ставкою за кредитним договором.
Відповідно до висновку судової економічної експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз М. С. Бокаріуса від 29 вересня 2017 року № 4737 у позивача станом на 30 вересня 2016 року наявна заборгованість перед банком за кредитним договором від 04 квітня 2007 року.
Враховуючи наявність заборгованості за кредитним договором (унаслідок несвоєчасного виконання ОСОБА_1 рішення суду про стягнення з нього кредитної заборгованості), відсутні правові підстави для визнання зобов`язань за кредитним договором виконаними.
Позивачем належними доказами не підтверджено спричинення йому моральної шкоди протиправними діями банку.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судом установлено, що 04 квітня 2007 року між закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 32 825 доларів США на наступні цілі: 29 500 доларів США на ремонт будинку, 3 325 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених пунктами 2.1.3., 2.2.7. договору, на строк до 03 квітня 2017 року, зі сплатою 0,92 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с. 11-12, т. 1).
Відповідно до пункту 2.3.1. кредитного договору від 04 квітня 2007 року банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, при зміні кон`юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10 % у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого Національним банком України на момент укладення цього договору; зміні облікової ставки Національно банку України; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті. При цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу у чинність зміненої процентної ставки. Збільшення процентної ставки банком у вищезазначеному порядку можливо у границях кількості пунктів, на яке збільшилася ставка Національного банку України, розміру відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США.