Постанова
Іменем України
12 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 537/522/15-ц
провадження № 61-22692 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Коломієць Г. В.,
учасники справи:
заявник - відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції
у Полтавській області,
боржник - ОСОБА_1 ,
стягувач - акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 березня 2018 року у складі судді Маханькова О. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 26 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Одринської Т. В., Дорош А. І., Пікуля В. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (далі - відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області) Лукмасло М. М. звернувся до суду із поданням про надання дозволу
на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності
на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, боржник - ОСОБА_1, стягувач -публічне акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ" (далі - ПАТ "Піреус Банк МКБ), після зміни назви - акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ" (далі - АТ "Піреус Банк МКБ).
Подання мотивовано тим, що постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області
Лукмасла М. М. від 21 вересня 2016 року відкрито виконавче провадження
№ 52314655 із виконання виконавчого листа № 537/522/15-ц, виданого
24 вересня 2015 року Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Піреус Банк МКБ" заборгованості за кредитним договором від 04 лютого 2008 року № КЛ/08-2 у розмірі 258 519,66 доларів США, що еквівалентно
6 191 051,05 грн (з урахуванням постанови начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області Усатима С. М.
про виправлення помилки у процесуальному документі від 20 лютого
2018 року).
Вказував, що згідно з інформацією із Державного реєстру речових прав
на нерухоме майно та Державного реєстру іпотек земельна ділянка, загальною площею 1 000,00 кв. м, яка розташована за адресою:
АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5310436100:06:003:0454, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1, обтяжена іпотекою на підставі договору іпотеки від 04 лютого 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 1623.
Рішенням виконавчого комітету Автозаводської районної ради
міста Кременчука Полтавської області від 27 грудня 2007 року № 747
ОСОБА_1 надано дозвіл на вказаній земельній ділянці виконати будівництво одноповерхового житлового будинку з мансардою і цокольним поверхом, розміром 14,00x11,50 м. 03 лютого 2017 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ
у Полтавській області Лукмаслом М. М. при виїзді за адресою: АДРЕСА_1, виявлено обʼєкт незавершеного будівництва, про що складено відповідний акт. Станом
на 03 листопада 2017 року у виконавчому комітеті Автозаводської районної ради міста Кременчука Полтавської області відсутня інформація щодо реєстру документів, що дає право на початок виконання будівельних робіт за цією адресою.
Зазначав, що об`єкти незавершеного будівництва, розташовані на переданій в іпотеку земельній ділянці, вважаються предметом іпотеки, незалежно
від того, хто є власником об`єкта незавершеного будівництва
(частина шоста статті 6 Закону України "Про іпотеку").
З урахуванням наведеного, старший виконавець відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області Лукмасло М. М. просив суд надати дозвіл шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку,
що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 .
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 березня 2018 року заяву державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області Лукмасла М. М.
задоволено.
Надано дозвіл на звернення стягнення на нерухоме майно (незавершене будівництво), право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 (даний обʼєкт нерухомості побудований на переданій в іпотеку земельній ділянці, кадастровий номер 5310436100:06:003:0454, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 ).
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що виконавче провадження № 52314655 із примусового виконання виконавчого листа № 537/522/15-ц, виданого 24 вересня 2015 року Крюківським районним судом
м. Кременчука Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Піреус Банк МКБ" заборгованості за кредитним договором
від 04 лютого 2008 року № КЛ/08-2 у розмірі 258 519,66 доларів США,
що еквівалентно 6 191 051,05 грн, відкрито 21 вересня 2016 року. Боржнику надався строк для самостійного виконання судового рішення.
Державним виконавцем встановлено, що на земельній ділянці,
яка розташована за адресою:
АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 і є предметом іпотеки, знаходиться обʼєкт незавершеного будівництва (недобудований будинок), який в силу положень частини шостої статті 6 Закону України
"Про іпотеку" також вважається предметом іпотеки.
Крім того, на все нерухоме майно боржника було накладено арешт у межах суми стягнення.
Суд першої інстанції вважав, що з метою забезпечення виконання судового рішення у справі про стягнення заборгованості наявні підстави для задоволення подання державного виконавця.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 26 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 березня 2018 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що судом першої інстанції вірно з`ясовано фактичні обставини справи та дана їм належна правова оцінка, а висновки районного суду підтверджуються матеріалами справи й ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання. ОСОБА_1 у добровільному порядку не виконав рішення суду.
При здійсненні виконавчих дій у межах виконавчого провадження
№ 52314655 державним виконавцем накладено арешт на майно боржника,
а саме на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Указана земельна ділянка є предметом іпотеки за договором іпотеки від 04 лютого 2008 року. На цій земельній ділянці боржнику органом місцевого самоврядування надано дозвіл на будівництво одноповерхового житлового будинку. Державним виконавцем виявлено на земельній ділянці об`єкт незавершеного будівництва, який вважається предметом іпотеки
(частина шоста статті 6 Закону України "Про іпотеку")
Апеляційний суд вказав, що боржнику було відомо про вжиття державним виконавцем заходів щодо звернення стягнення на нерухоме майно, оскільки питання щодо експертної оцінки земельної ділянки були предметом розгляду у цій справі за скаргою банку.
Крім того, об`єкт нерухомості реалізовано і відсутні підстави для втручання у принцип res judicata (принцип остаточності рішення).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права
та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити
у задоволенні подання державного виконавця.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
Штелик С. П. від 23 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження
в указаній справі, витребувано цивільну справу № 537/522/15-ц
із Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих
до неї документів, роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу
та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У січні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року
№ 3127/0/226-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Штелик С. П., на підставі службової записки секретаря Третьої судової палати Висоцької В. С.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 грудня 2020 року справу призначено
судді-доповідачеві Луспенику Д. Д., судді, які входять до складу колегії: Гулько Б. І., Коломієць Г. В.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що на його земельній ділянці немає нерухомого майна, яке б можна вважати об`єктом незавершеного будівництва, оскільки воно має ознаки самочинного будівництва, а тому виключено з цивільного обороту. На підтвердження вказаного ним було подано відповідні докази до суду апеляційної інстанції, які апеляційний суд безпідставно не прийняв.
Зазначає, що про дату, час та місце розгляду справи у суді першої інстанції він належним чином не був повідомлений, що позбавило його можливості реалізувати свої процесуальні права і вчасно подати докази. При цьому, відкриваючи апеляційне провадження у справі за його апеляційною скаргою, суд апеляційної інстанції вказане врахував та поновив строк
на апеляційне оскарження.
Посилається на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 1915/14800/2012(провадження
№ 61-34550св18).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного
Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від АТ "Піреус Банк МКБ",
в якому вказується, що оскаржувані судові рішення є законними
та обґрунтованими, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу -
без задоволення.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності
цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності
цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції
до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати
або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль
за виконанням судового рішення здійснює суд.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено,
що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження
і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів
і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться