Постанова
Іменем України
10 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 524/8722/16-ц
провадження № 61-3137св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, правонаступником якої є ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області,
треті особи: Перша кременчуцька державна нотаріальна контора, ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04 вересня 2018 року у складі судді Андрієць Д. Д. та постанову Полтавського апеляційного суду від 08 січня 2019 року у складі колегії суддів: Панченка О. О., Пікуля В. П., Одринської Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, треті особи: Перша кременчуцька державна нотаріальна контора, ОСОБА_4, про визнання права власності та встановлення порядку користування майном.
Уточнена позовна заява мотивована тим, що вона побудувала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_5 будинок на земельній ділянці, площею 295 кв. м, яка була передана ОСОБА_5 для будівництва житлового будинку і господарських будівель.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер і після його смерті з`ясувалось, що за життя він склав заповіт, за яким усе своє майно заповів своїй сестрі ОСОБА_3
16 січня 2008 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право власності на 1/2 частину спільного сумісного майна подружжя, зокрема на 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 .
З 2014 року вона у спірному будинку не проживає, а з 2016 року ОСОБА_3 перестала її пускати на подвір`я домоволодіння, оскільки вважає себе одноосібним власником всього майна.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати за нею та ОСОБА_3 по 1/2 частині земельної ділянки, площею 0,0295 га, кадастровий номер 5310436100:06:003:0488, на АДРЕСА_1 ; встановити порядок користування цією земельною ділянкою та будинком, розташованим на ній; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, посвідчене 02 червня 2008 року державним нотаріусом Першої кременчуцької державної нотаріальної контори Роженко Л. М., зареєстроване в реєстрі за № 5-393, та визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 163754, виданий 20 листопада 2008 року управлінням Держкомзему у м. Кременчуці Полтавської області на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02 червня 2008 року, на ім`я ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 08 січня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено такий порядок користування 1/2 частиною житлового будинку на АДРЕСА_1 (квартири № 2, літ. "А, а, а1, ап" ): виділено в користування ОСОБА_1 1/2 частину квартири № 2 житлового будинку літ. "А, а, а1, ап", розташованого у АДРЕСА_1 , кімнату "2-5", площею 18,9 кв. м, яка в додатку № 1 до висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 01 червня 2017 року № 42-17 позначена зеленим кольором; виділено в користування ОСОБА_3 1/2 частину квартири № 2 житлового будинку літ. "А, а, а1, ап", розташованого у АДРЕСА_1, прибудову "2-3", площею 5,9 кв. м, та кімнату "2-4", площею 6,5 кв. м, які в додатку № 1 до висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 01 червня 2017 року № 42-17 позначені синім кольором; в спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 залишено коридор "2-1", кухню "2-2", передпокій "2-6" та прибудову "2-7", загальною площею 20,9 кв. м, які в додатку № 1 до висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 01 червня 2017 року № 42-17 позначені червоним кольором.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,0295 га, кадастровий номер 5310436100:06:003:0488, розташованої на АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,0295 га, кадастровий номер 5310436100:06:003:0488, розташованої на АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, посвідчене 02 червня 2008 року державним нотаріусом Першої кременчуцької державної нотаріальної контори Роженко Л. М., зареєстроване в реєстрі за № 5-393, в частині його видачі на 1/2 частину спадкового майна - приватизованої земельної ділянки, площею 0,0295 га, розташованої на АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯЗ № 163754, виданий 20 листопада 2008 року управлінням Держкомзему в м. Кременчуці Полтавської області на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02 червня 2008 року № 5-393 на ім`я ОСОБА_3 в частині його видачі на 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,0295 га, кадастровий номер 5310436100:06:003:0488, розташованої на АДРЕСА_1 .
Встановлено наступний порядок користування земельною ділянкою, площею 0,0295 га, кадастровий номер 5310436100:06:003:0488, розташованої на АДРЕСА_1 : виділено в користування ОСОБА_1 на 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями - земельну ділянку, площею 147,5 кв. м, з них на земельній ділянці спільного користування, площею 83,5 кв. м, (яка в додатку № 3 до висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 01 червня 2017 року № 42-17 позначена червоним кольором), на земельній ділянці індивідуального користування, площею 64 кв. м, яка в додатку № 3 до висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 01 червня 2017 року № 42-17 позначена зеленим кольором; виділено в користування ОСОБА_3 на 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями - земельну ділянку, площею 147,5 кв. м, з них на земельній ділянці спільного користування, площею 83,5 кв. м, (яка в додатку № 3 до висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 01 червня 2017 року № 42-17 позначена червоним кольором), на земельній ділянці індивідуального користування, площею 64 кв. м, яка в додатку № 3 до висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 01 червня 2017 року № 42-17 позначена синім кольором.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суди виходили із того, що відповідно до статті 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) позивач має право на набуття у власність відповідної частини земельної ділянки як законний власник частини домоволодіння, розташованого на ній. Оскільки між сторонами існує спір щодо користування житловим будинком та земельною ділянкою, тому підлягає встановленню порядок користування спірним майном, визначений додатком № 3 до висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 01 червня 2017 року № 42-17. У зв`язку із цим також підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 02 червня 2008 року, та державного акта на право власності на земельну ділянку, серії ЯЗ № 163754, виданого 20 листопада 2008 року на ім`я ОСОБА_3, в частині їх видачі на 1/2 частину спадкового майна, зокрема приватизованої земельної ділянки, площею 0,0295 га, на АДРЕСА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просила скасувати рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04 вересня 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 08 січня 2019 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що позивач під час оформлення спадщини жодним чином не заперечувала погоджений сторонами порядок користування спадковим майном, оскільки претензій щодо оформлення на ОСОБА_3 земельної ділянки не мала, тому пропустила строк звернення до суду з цим позовом.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04 вересня 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 08 січня 2019 року залишено без руху для усунення недоліків.
У березні 2019 року заявником у встановлений судом строк недолік касаційної скарги усунуто.
Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04 вересня 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 08 січня 2019 року і витребувано із Автозаводського районного суду м. Кременчука цивільну справу № 524/8722/16.
У липні 2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 про залучення його до участі у справі як правонаступника позивача ОСОБА_1 .
До заяви долучені документи щодо правонаступника ОСОБА_1, зокрема, копія свідоцтва про смерть ОСОБА_1 серії НОМЕР_1, виданого 18 лютого 2019 року Кременчуцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області; копії свідоцтв про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_1 на земельну ділянку та житловий будинок.
Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з 04 жовтня 1956 року перебували в зареєстрованому шлюбі.
Згідно з актом Управління головного архітектора м. Кременчука Полтавської області від 14 січня 1985 року, виданим на підставі рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради депутатів трудящих від 20 листопада 1957 року № 519/4, здійснено відвід в натурі земельної ділянки, площею 540 кв. м, під індивідуальне житлове будівництво на АДРЕСА_4 і передано в користування ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради депутатів трудящих Полтавської області від 25 березня 1977 року № 205 житловому будинку АДРЕСА_4 присвоєно новий номер поштової адреси № 76/1.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради народних депутатів Полтавської області від 08 серпня 1997 року № 830 "Про передачу земельних ділянок у приватну власність" та рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради народних депутатів Полтавської області від 15 лютого 1999 року № 235 "Про затвердження площі земельної ділянки" ОСОБА_5 передано у приватну власність земельну ділянку, площею 295 кв. м, на АДРЕСА_1 для обслуговування жилого будинку і господарських будівель.
20 квітня 1999 року ОСОБА_5 отримав державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ № 037314, площею 0,0295 га, на АДРЕСА_1 .
З технічного паспорта вбачається, що будівництво житлового будинку, розташованого на земельній ділянці, площею 0,0295 га, на АДРЕСА_1, закінчено в 1962 році.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , повторно виданим 21 липня 2016 року Кременчуцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.
14 січня 2008 року державним нотаріусом Першої кременчуцької державної нотаріальної контори Роженко Л. М. на ім`я ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 на 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 .
16 січня 2008 року державним нотаріусом Першої кременчуцької державної нотаріальної контори Роженко Л. М. на ім`я ОСОБА_1, як дружини ОСОБА_5, видано свідоцтво про право власності після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 на 1/2 частину в спільному сумісному майні, придбаному подружжям за час шлюбу. Спільне майно складається з 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .
02 червня 2008 року державним нотаріусом Першої кременчуцької державної нотаріальної контори Роженко Л. М. на ім`я ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 на приватизовану земельну ділянку, площею 0,0295 га, кадастровий номер 5310436100:06:003:0488, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, на АДРЕСА_6 .
20 листопада 2008 року ОСОБА_3 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 163754, виданий управлінням Держкомзему у м. Кременчуці Полтавської області на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02 червня 2008 року, площею 0,0295 га, кадастровий номер 5310436100:06:003:0488, на АДРЕСА_6 .
02 березня 2018 року ОСОБА_3 подала до суду заяву про застосування строку позовної давності (том 1, а. с. 191, 192).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідають зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.