Постанова
Іменем України
15лютого 2021 року
м. Київ
справа № 203/3072/18
провадження № 61-8518св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Дніпровська міська рада,
третя особа - Комунальне підприємство "Жилсервіс-5" Дніпровської міської ради,
особа, яка подала апеляційну та касаційну скаргу - Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради на рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 19 листопада 2018 року у складі судді Казака С. Ю. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 березня 2019 року у складі суддів Варенко О. П., Городничої В. С., Лаченкової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дніпровської міської ради, третя особа - Комунальне підприємство "Жилсервіс-5" Дніпровської міської ради, про визнання права на приватизацію.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що з 19 червня 2012 року він зареєстрований та проживає у кімнаті № 108 гуртожитку на АДРЕСА_1, є відповідальним (основним) квартиронаймачем та на його ім`я відкрито особовий рахунок, що свідчить про укладання з ним договору найму житлового приміщення.
У вказане приміщення він був вселений на підставі ордера, виданого на підставі протоколу засідання адміністрації та профкому Державного підприємства "Укрдіпромез".
Будинок на АДРЕСА_1 перебуває на балансі Комунального підприємства "Жилсервіс-5" Дніпровської міської ради.
У липні 2018 року, з метою реалізації права на приватизацію займаного житлового приміщення, він звернувся з відповідною заявою до Дніпровської міської ради.
Проте, листом від 19 липня 2018 року йому відмовлено у підготовці проекту рішення виконкому Дніпровської міської ради щодо передачі житлового приміщення в гуртожитку у власність з посиланням на відсутність у нього законного права на приватизацію, оскільки згідно з довідкою Комунального підприємства "ДМБТІ" від 14 липня 2018 року № 9270 ним використано право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду за адресою: АДРЕСА_2 .
Із такою відмовою він не згоден, оскільки на законних підставах проживає у кімнаті гуртожитку та лише частково використав свій житловий чек при здійсненні приватизації за адресою: АДРЕСА_2 .
На думку позивача, він частково скористався своїм правом на приватизацію, у зв`язку з чим просив суд визнати за ним право на приватизацію житлового приміщення - кімнати АДРЕСА_1.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 19 листопада 2018 року, залишеним без задоволення постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 березня 2019 року, позов задоволено повністю.
Визнано за ОСОБА_1 право на приватизацію житлового приміщення - кімнати АДРЕСА_1 .
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що при приватизації в 1997 році квартири АДРЕСА_4 у власність ОСОБА_1 і кожного члена його сім`ї було передано загальну площу житла, меншу ніж встановлена санітарна норма. Тому позивач не позбавлений права на приватизацію займаної ним кімнати у гуртожитку в межах санітарної норми безоплатно, а в решті - із використанням житлового чеку або з частковою доплатою.
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У квітні 2019 року Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 19 листопада 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 березня 2019 року, у якій просив скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач вже використав своє право на приватизацію житла. Для приватизації кімнати № 108 у будинку АДРЕСА_1, загальною площею 17,7 кв. м позивач не може використовувати свій залишок 3,6 кв. м житлового чека, навіть з доплатою, так як це буде вважатися повторною приватизацією. Житлові чеки, що залишаються таким чином можуть використовуватись лише для приватизації частки майна державних підприємств та земельного фонду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для її задоволення немає.
Суди встановили, що ОСОБА_1 з 19 червня 2012 року зареєстрований та постійно проживає в кімнаті № 108 гуртожитку на АДРЕСА_1, на його ім`я відкрито особовий рахунок.
У вказане приміщення позивач вселений згідно з ордером, виданим на підставі протоколу засідання адміністрації та профкому Державного підприємства "Укрдіпромез" від 27 квітня 2012 року № 31.
Гуртожиток на АДРЕСА_1 перебуває у комунальній власності територіальної громади міста в особі Дніпровської міської ради та на балансі Комунального підприємства "Жилсервіс-5" Дніпровської міської ради.
У липні 2018 року з метою реалізації права на приватизацію займаного житлового приміщення позивач звернувся з відповідною заявою до Дніпровської міської ради.
Листом від 19 липня 2018 року йому було відмовлено у підготовці проекту рішення виконкому Дніпровської міської ради щодо передачі житлового приміщення в гуртожитку у власність з посиланням на відсутність у нього права на приватизацію, оскільки згідно довідки КП "ДМБТІ" від 14 липня 2018 року № 9270 ним використано право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з копією свідоцтва про право власності на житло від 29 жовтня 1997 року відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" позивачу, а також ОСОБА_2, ОСОБА_3 у власність було передано квартиру АДРЕСА_5, яка надалі була відчужена за договором купівлі-продажу.
Позивач під час приватизації у 1997 році квартири АДРЕСА_5 у складі сім`ї з трьох осіб використав право на приватизацію житла в обсязі 20,73 кв. м при нормі, яка відповідно до статті 3 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" становить 21 кв. м загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю, тобто в даному випадку 24,33 кв. м (10 кв. м / 3 + 21 кв. м).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" сфера дії цього Закону поширюється на громадян, які не мають власного житла, більше п`яти років на законних підставах зареєстровані за місцем проживання в гуртожитках та фактично проживають у них.