Постанова
Іменем України
10 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 761/10422/16-ц
провадження № 61-14528св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 березня 2020 року у складі судді Осаулова А. А. та постанову Київського апеляційного суду від 26 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відшкодування збитків у вигляді інфляційних витрат, втраченої вигоди, пені, моральної шкоди та зобов`язання вчинити певні дії.
Позовна заява мотивована тим, що він є вкладником публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк"), в якому на його ім`я були відкриті депозитні рахунки: 18 лютого 2014 року в гривні задоговором банківського вкладу "З любов`ю VAB! "Дев`яти місячний" № 749008/2014 в національній валюті України на строк 18 місяців з дня укладення договору у розмірі 9 000,00 грн з виплатою 25 % річних з першого по дев`ятий місяць вкладу, а з десятого по вісімнадцятий - 10 % річних; 18 листопада 2014 року в доларах США задоговором банківського вкладу "НВУ" № 862489/2014 в доларах США на строк 3 місяці з дня укладення договору у розмірі 10 000,00 доларів США з виплатою 5,25 % річних по закінченню строку дії вкладу.
21 листопада 2014 року у ПАТ "ВіЕйБі Банк" запроваджено тимчасову адміністрацію, на момент якої у банку знаходилися його вклади. На неодноразові звернення із заявами про виплату грошових коштів Фонд гарантування вкладів фізичних осібкошти не виплачував. Після останнього звернення із заявою від 26 серпня 2015 року він отримав дозвіл на виплату гарантованої суми коштів з 22 вересня 2015 року та їх переказ в банк-агент.
Позивач вважав, що відповідачем ігнорувалися його неодноразові звернення й така бездіяльність призвела до несвоєчасної виплати гарантованої суми за вкладом, завдала значні матеріальні збитки та моральні страждання, порушено його права.
Зазначав, що зазнав інфляційних втрат у розмірі 71 043,00 грн, оскільки його грошові кошти у розмірі 99 874,49 грн незаконно знаходились у відповідача з 04 лютого 2015 року до 22 вересня 2015 року, а кошти у розмірі 101 025,25 грн незаконно знаходились у відповідача з 27 березня 2015 року до 22 вересня 2015 року, що становить 179 днів, при цьому банківський вклад у ПАТ "ВіЕйБі Банк" було оформлено під 25 % річних, можливий прибуток (втрачена вигода) міг скласти 27 962,09 грн.
Позивач вважав, що має право на відшкодування пені за період з 04 лютого 2015 року до 22 вересня 2015 року та з 27 березня 2015 року до 22 вересня 2015 року на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів", яка складає 1 224 729,57 грн та зазначав, що діями Фонду гарантування вкладів фізичних осіб йому завдано моральної шкоди, що призвело до порушення його нормальних життєвих зв`язків, змусило звертатись до суду за захистом порушених прав та звільнитись з робити з 29 травня 2015 року.
Крім того, Фонд гарантування вкладів фізичних осібвідмовився формулювати списки вкладників, яким необхідно провести виплату негарантованої суми, вимагаючи при цьому підтвердити свої вимоги та встановлюючи 30 днів для подачі відповідної заяви.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд: стягнути з відповідача на його користь 71 043,00 грн інфляційних витрат, 27 962,09 грн втраченої вигоди, 1 224 729,57 грн пені, 17 400,00 на відшкодування моральної шкоди; притягнути відповідача до відповідальності за порушення пунктів 11, 12 частини першої статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів"; зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб провести процедуру складання списків по акцептованих вимогах кредиторів на отримання негарантованих вимог за вкладами; встановити причину затримки Фондом гарантування вкладів фізичних осіб виплати грошових коштів за його вкладами у межах гарантованої законом суми при ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та притягнути осіб, що діяли протизаконно, до відповідальності; зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відповідати на звернення громадян, на всі поставлені у них запитання і надавати відповіді по суті проблем, не ухилятися від відповіді переписками; встановити осіб, причетних до створення способу позбавлення права власності громадян-вкладників збанкрутілих банків на ту частину коштів за вкладами, що перевищують гарантовану суму; встановити мотиви, що спонукали цих осіб до неналежного виконання закону та притягнути їх до відповідальності.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 березня
2016 року відмовлено у відкритті провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 122 ЦПК України, оскільки спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 03 червня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 21 березня 2016 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 03 червня 2016 року скасовано.
Справу направлено на розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-12344св18).
Постановою Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 21 березня
2016 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04 березня
2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у спорах, пов`язаних з виконанням банком, в якому введено тимчасову адміністрацію та/або запроваджено процедуру ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах. У зв`язку з відсутністю договірних відносин між сторонами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення інфляційних витрат, втраченої вигоди та пені є безпідставними й такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.
Також позивач не довів незаконність дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при виконанні ним функцій, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", і завдання йому моральної шкоди відповідачем, причинно-наслідкового зв`язку між завданою шкодою та діями останнього, які це спричинили.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 26 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 березня 2020 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що після початку процедури ліквідації банку та введення тимчасової адміністрації стягнення коштів за зобов`язаннями цього банку можливе лише у спосіб, передбачений Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". При цьому банк, який перебуває на стадії ліквідації, діє через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб або уповноважену особу Фонду та не може поза процедурою, визначеною законом, відповідати за зобов`язаннями за договорами банківського вкладу. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, оскільки ці вимоги заявлено поза процедурою, визначеною Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Посилання позивача на порушення відповідачем норм Закону України "Про захист право споживачів" є безпідставними, оскільки між сторонами правочини не укладалися і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів" не надавав позивачу банківських послуг, тому й відсутні підстави для покладення на нього відповідальності за порушення вказаного Закону.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржені судові рішення в частині відшкодування збитків та моральної шкоди й ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень
ОСОБА_1 посилався на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, оскільки існує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постановах Верховного Суду України (Верховного Суду) та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, суди належним чином не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2020 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено.
Поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 березня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 26 серпня 2020 року.
Відкрито касаційне провадження в указаній справійвитребувано цивільну справу 761/10422/16-ц з Шевченківського районного суду м. Києва.
Надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.
У грудні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2021 року справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відшкодування збитків у вигляді інфляційних витрат, втраченої вигоди, пені, моральної шкоди та зобов`язання вчинити певні дії призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не застосували до спірних правовідносин норми матеріального права, які підлягали застосуванню та порушили норми процесуального права.
Суди не врахували, що у випадку банкрутства банку, учасника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, законодавець зобов`язує Фонд із власних коштів провести виплату гарантованої суми грошових коштів за вкладами з чітко встановленими термінами проведення таких виплат, що було порушено відповідачем.
Зазначав, що його не було включено ні у список на виплату, ні у список, що не дозволяє робити такі виплати, що є посадовим злочином особи чи груби осіб, який здійснено з метою привласнення, заволодіння грошовими коштами, які належать іншій особі.
Суди не звернули увагу на те, що він пред`явив позов до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не до збанкрутілого банку, щодо несвоєчасної виплати йому гарантованої суми, яка повинна була бути проведена йому Фондом відповідно до вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". При цьому Фонд несе відповідальність за невиконання вимог статей 26-28, пункту 1 частини шостої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та відповідальність, визначену в статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки відносини, які виникають між ним, як вкладником, і Фондомгарантування вкладів фізичних осіб, це відносини, в основу яких покладено виконання умов банківського договору між клієнтом банку і банком, у цьому випадку Фондом, по виконанню ним тієї частини зобов`язань банку згідно з договором, виконання яких покладено Законом на Фонд.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
18 лютого 2014 року між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ОСОБА_1 укладено договір банківського вкладу "З любов`ю VAB! "Дев`яти місячний" № 749008/2014 в національній валюті України на строк 18 місяців з дня укладення договору у розмірі 9 000,00 грн з виплатою 25 % річних з першого по дев`ятий місяць вкладу, а з десятого по вісімнадцятий - 10 % річних (а. с. 117).
18 листопада 2014 року між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ОСОБА_1 укладено договір банківського вкладу "НВУ" №862489/2014 в доларах США на строк 3 місяці з дня укладення договору у розмірі 10 000,00 доларів США з виплатою 5,25 % річних по закінченню строку дії вкладу (а. с. 102).
20 листопада 2014 року постановою Правління Національного банку України № 733 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" до категорії неплатоспроможних".
20 листопада 2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 123 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк", згідно з яким з 21листопада 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "ВіЕйБі Банк".
Тимчасову адміністрацію в ПАТ "ВіЕйБі Банк" запроваджено строком на три місяці з 21 листопада 2014 року по 20 лютого 2015 року.
З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку ПАТ "ВіЕйБі Банк", запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, керуючись частиною четвертою статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 35 від 17 лютого 2015 року про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк" до 20 березня 2015 року включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк" до 20 березня 2015 року включно.
20 березня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 63 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким в ПАТ "ВіЕйБі Банк" розпочата процедура ліквідації.
ОСОБА_1 листом ПАТ "ВіЕйБі Банк" від 20 травня 2015 року був повідомлений про те, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 03 жовтня 2014 року у випадку віднесення банку до категорії проблемних для банку встановлюються обмеження в його діяльності, щодо проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. За результатами перевірки, інформація про позивача до бази даних про вкладників банку буде передана до Фонду після 15 червня 2015 року, після чого ОСОБА_1 отримає свої грошові кошти (а. с. 113).
Після внесення уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" додаткової інформації про вклад позивача до Переліку вкладників та поданням позивачем заяви від 26 липня 2015 року (а. с. 108) Фонд у надані йому законом строки розглянув її та повідомив листом від 18 вересня 2015 року № 02-036-33454/15 про можливість отримання коштів у відділенні банку (а. с. 109).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.