Постанова
Іменем України
10 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 759/5338/18
провадження № 61-20733св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів : Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, яка підписана представником ОСОБА_3, на постанову Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Голуб С. А., Ігнатченко Н. В., Таргоній Д. О.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 подав позов до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Позов мотивований тим, що позивач з 24 грудня 2011 року по 06 січня 2017 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Шлюбний договір між подружжям не укладався.
Під час перебування у шлюбі за спільні кошти позивач та відповідач придбали однокімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54,6 кв.м.
В добровільному порядку сторони не можуть вирішити питання щодо розподілу майна.
Позивач просив поділити майно, яке знаходиться у спільній сумісній власності сторін наступним шляхом:
визнати право власності за ОСОБА_1 на частку квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у розмірі 1/2;
визнати право власності за ОСОБА_2 на частку квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у розмірі 1/2.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 05 липня 2019 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що грошові зобов`язання за договором за придбання квартири АДРЕСА_1 (спірна квартира) відповідачем виконані за рахунок коштів, які були нею отримані внаслідок продажу її квартири за адресою: АДРЕСА_2, що належала їй на праві приватної власності. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно набуте нею, ним до шлюбу. Кошти, які були набуті до шлюбу, або одержані під час шлюбу за реалізоване майно, яке належало одному з подружжя до шлюбу. Кошти, одержані від реалізації такого майна, (будинку, квартири), які належали одному із подружжя до шлюбу одним із подружжя, є особистою приватною власністю. Тому спірна квартира є особистою приватною власністю відповідача.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя скасовано та ухвалено нове рішення.
Позов ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя задоволено.
В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 та визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .
Вирішено питання щодо судового збору.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідачем не надано доказів, які спростовують презумпцію права спільної сумісної власності подружжя. Відповідач не надала доказів наявності у неї доходу, або її особистих коштів для погашення кредиту, і не спростувала доводів позивача про те, що протягом спільного проживання відповідач не працювала і не мала самостійного доходу для погашення кредиту.
Позивач, спростовуючи доводи відповідача про самостійну купівлі нею квартири за особисті кошти, надав докази, що кошти сплачувались із сімейного бюджету та надав докази внесення ним коштів до сімейного бюджету, достатніх для погашення кредиту.
Позивачем доведено наявність у нього в період спільного проживання доходу та його участь в погашенні кредиту за квартиру, що спростовує доводи відповідача про те, що квартира АДРЕСА_2 є її особистою приватною власністю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2019 року ОСОБА_2 подала касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_3., у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року, залишити в силі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05 липня 2019 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач протягом розгляду справи змінив підстави позову, які не довів. Позивач, надаючи суду відповідь на відзив, визнав придбання спірної квартири за рахунок коштів, отриманих відповідачем від продажу попередньої квартири, але апеляційний суд не звернув уваги на цей доказ. Зроблені судом апеляційної інстанції висновки не відповідають дійсним обставинам, які підтверджені належним та допустимими доказами. Висновок суду апеляційної інстанції відносно того, що позивач вносив кошти до сімейного бюджету і саме за рахунок сімейного бюджету виконувались зобов`язання за кредитним договором, а відтак спірна квартира є спільним сумісним майном подружжя, є хибним. Квартира АДРЕСА_2 була придбана за особисті кошти відповідача. Кошти, отримані від продажу цієї квартири, відповідач спрямувала на придбання спірної квартири. Апеляційний суд не встановив належно обставини справи та ухвалив судове рішення на підставі копій документів, які відповідач ставив під сумнів.
Позиція інших учасників справи
У грудні 2019 року позивач надав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду без змін.
Відзив мотивований тим, що будь-яких доказів використання коштів, які були отримані відповідачем від продажу квартири АДРЕСА_2 на купівлю спірної квартири відповідачем не надано. Відповідач протягом шлюбу не мала доходів, а сім`я утримувалася за рахунок позивача. Для купівлі квартири АДРЕСА_2 відповідачем були використані кредитні кошти, більшу частину яких разом із відсотками було погашено у період перебування сторін у шлюбних відносинах.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі, витребувано справу № 795/5338/18 з суду першої інстанції, у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року відмовлено.
У січні 2020 року справа № 795/5338/18 надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів приймає доводи, викладені у касаційній скарзі, з таких підстав.