ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 826/14639/14
касаційне провадження № К/9901/36288/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві (далі - Інспекція) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва 28.02.2017 (суддя Аблов Є.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017 (головуючий суддя - Оксененко О.М., судді - Губська Л.В., Федотов І.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велс Сервіс" (далі - Товариство) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У вересні 2014 року Товариство звернулось до суду з позовом до Інспекції, у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просило: визнати протиправними та скасувати: податкові повідомлення-рішення від 06.06.2014 № 0008002213 та № 0008012213; податкову вимогу від 29.07.2014; рішення про опис майна у податкову заставу від 18.08.2014 № 809/26-59-25-01-14.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: перевірка, результати якої оформлені актом № 1004/26-59-22-13-15/38619548 від 24.04.2014, була призначена та проведена згідно підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та на підставі постанови СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві від 25.03.2014, прийнятої в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32013110000000012 від 17.03.2013, з огляду на що за відсутності доказів набрання законної сили судовим рішенням у зазначеній кримінальній справі у Інспекції були відсутні правові підстави для прийняття податкових повідомлень-рішень від 06.06.2014 № 0008002213 та № 0008012213; постанова СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві від 25.03.2014 була скасована як незаконна постановою старшого прокурора відділу Прокуратури м. Києва від 18.04.2014; згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню № 32013110000000012 від 17.03.2013 було закрите 06.09.2013 на підставі частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, тобто до прийняття постанови від 25.03.2014 про призначення позапланової перевірки позивача; згідно довідки Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України (бланк серії РК № 0481298) громадянин ОСОБА_1 (який виконував обов`язки директора ТОВ "Старксервіс" у періоді, який перевірявся) станом на 15.02.2017 до кримінальної відповідальності не притягувався; реальність господарських операцій, здійснених між Товариством та ТОВ "Старксервіс", підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відповідають встановленим законодавством вимогам, містять несуперечливу і достовірну інформацію; акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може містити інформацію щодо фінансово-господарських відносин суб`єктів господарювання.
Справа неодноразово розглядалась різними судовими інстанціями.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 28.02.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017, позов задовольнив повністю: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 06.06.2014 № 0008002213 та № 0008012213; визнав протиправною та скасував податкову вимогу від 29.07.2014; визнав протиправним та скасував рішення про опис майна у податкову заставу від 18.08.2014 № 809/26-59-25-01-14.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що: постановою старшого прокурора відділу Прокуратури м. Києва від 18.04.2014 постанова СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві від 25.03.2014 була скасована як незаконна, у зв`язку з чим у Інспекції були відсутні правові підстави для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, оскільки невиконання вимог статті 78 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Також, суди попередніх інстанцій надали правову оцінку і встановленим Інспекцією відповідно до акта перевірки порушенням податкового законодавства, зокрема, за наслідками дослідження долучених до матеріалів справи первинних документів суд дійшов висновку про реальність здійснення господарських операцій між Товариством та ТОВ "Старксервіс". Також суди відхилили посилання Інспекції на відомості з протоколу допиту посадової особи контрагента з підстав того, що: згідно довідки Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України (бланк серії РК № 0481298) громадянин ОСОБА_1 (який виконував обов`язки директора ТОВ "Старксервіс") станом на 15.02.2017 до кримінальної відповідальності не притягувався; згідно листа начальника СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві підполковника податкової міліції ОСОБА_2 (вих. №21361/10/26-59-09-02 від 25.05.2015) кримінальне провадження за № 32014100100000063 від 21.05.2014 в частині кримінального правопорушення, зареєстрованого за матеріалами акту перевірки №1004/26-59-22-13-15/38619548 від 24.04.2014 було закрито 13.06.2014 Прокуратурою Шевченківського району м. Києва на підставі пункту 2 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, в діях службових осіб Товариства. Також, суди виходили з того, що оскільки оскаржувані податкова вимога та рішення про опис майна прийняті на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, то вони також підлягають скасуванню.
Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 06.10.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.12.2010 у справі № 21-25а10, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки; згідно вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 24.09.2013 у кримінальній справі № 761/22932/13-к ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 25, частинами першою, другою статті 205 Кримінального кодексу України; згідно протоколу допиту свідка від 22.03.2014 ОСОБА_1 не мав наміру займатись підприємницькою діяльністю та зареєстрував (перереєстрував) ТОВ "Старксервіс" за грошову винагороду, з огляду на що судам слід було врахувати правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 01.12.2015 у справі № 826/15034/14. Решта доводів податкового органу зводиться до цитування норм законодавства та змісту акті перевірки.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.07.2018 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 08.02.2021 - визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив справу до попереднього розгляду на 09.02.2021.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що Інспекція провела документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства та своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати до державного бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ "Старксервіс" за період з 01.01.2012 по 31.03.2014, результати якої оформлені актом від 24.04.2014 № 1004/26-59-22-13-15/38619548, за висновками якого Товариством були порушені: вимоги статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого Товариство занизило податок на прибуток за 2013 рік на загальну суму 7105557,00 грн.; вимоги пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого Товариство занизило податок на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, на загальну суму 7439534,00 грн., у тому числі: за листопад 2013 року - 2500000,00 грн., за грудень 2013 року - 2895666,00 грн., за січень 2014 року - 2083868,00 грн.
Правовою підставою для проведення вказаного контрольного заходу слугували положення підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а фактичною - отримання постанови СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві від 25.03.2014 про призначення позапланової документальної перевірки, яка постановлена в межах кримінального провадження № 32013110000000012, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.01.2013, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України, за фактом легалізації грошових коштів, отриманих злочинним шляхом.
За результатами перевірки Інспекція 06.06.2014 прийняла податкові повідомлення-рішення: № 0008012213, яким збільшила Товариству суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 7105557,00 грн. - за основним платежем, 1776389,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0008002213, яким збільшила Товариству суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 7479534,00 грн. - за основним платежем, 1869884,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Також, Інспекція прийняла податкову вимогу № 14218-25 від 29.07.2017, якою повідомила Товариство, що станом на 28.07.2014 сума податкового боргу платника податків за узгодженими податковими зобов`язаннями становить 18223398,78 грн., у тому числі: 14577125,78 грн. - за основним платежем, 3646273,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Крім іншого, 18.08.2014 начальник Інспекції прийняв рішення № 809/26-59-25-01-14 про опис майна, що перебуває у власності Товариства, у податкову заставу.
При цьому, судами було встановлено, що постановою Прокуратури міста Києва від 18.04.2014 було скасовано, зокрема, постанову СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві від 25.03.2014 про призначення позапланової документальної перевірки Товариства.
За інформацією, наданою СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду від 06.10.2014 про витребування доказів, у кримінальному провадженні № 32013110000000012 обвинувальний акт не складався, постанова про закриття за нереабілітуючими обставинами не виносилась.
Згідно витягу з кримінального провадження № 32013110000000012 воно було закрите 06.09.2013 на підставі частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Глава 8 розділу ІІ Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.