ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 813/843/15
касаційне провадження № К/9901/25644/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув упопередньому судовому засіданні касаційну скаргу Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі у тексті - Інспекція, Стрийська ОДПІ) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.04.2015 (суддя Мартинюк В.Я.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2016 (судді: Дякович В.П., Іщук Л.П., Онишкевич Т.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін МП Інвест" (далі у тексті - Товариство) до Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін МП Інвест" звернулося в суд з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 03.02.2015 №0001081501, яким Товариству відмовлено у наданні заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2014 року у розмірі 1 033 368, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у жовтні 2014 року він заявив у відповідності до вимог пунктів 200.1, 200.2, 200.4, 200.6, 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (далі у тексті - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а контролюючий орган протиправно його зменшив, оскільки, податкове законодавство не ставить у залежність право на відшкодування податку на додану вартість, сплаченого при придбанні (будівництві) основних засобів, із моментом введення в експлуатацію таких основних засобів. Крім того, право на бюджетне відшкодування відповідно до вимог податкового законодавства не залежить від обліку основних фондів на рахунку 10 "Основні засоби" бухгалтерського обліку. Також, позивач вважає, що ним правомірно сформовано податковий кредит по взаємовідносинах ТОВ "КНП", ТОВ "Мета-Днепр" та ТОВ "Фірма "Постачбуд", оскільки господарські операції із зазначеними контрагентами носили реальний характер, підтвердженням чого є подані під час перевірки первинні бухгалтерські документи.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 06.04.2015 задовольнив, скасував податкове повідомлення-рішення Стрийської ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області від 03.02.2015 № 0001081501.
Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.10.2015 залишив без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.04.2015.
Стрийська ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки ними не враховано, що в ході проведення перевірки позивачем не було надано акти приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою №КБ-3, на думку скаржника вони є первинними документами, якими оформлені господарські операції, крім того, Товариство з моменту реєстрації не здійснювало жодної господарської діяльності пов`язаної з використанням імпортованого обладнання, а тому вважає заявлену суму ПДВ до відшкодування з бюджету такою, що не підлягає відшкодуванню.
Заперечення на касаційну скаргу не подавались позивачем .
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 29.07.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.
Верховний Суд ухвалою від 15.02.2021 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 16.02.2021.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.
Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.
Відповідачем за результатами документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2014 року було складено акт від 06.01.2015 за №9/15-01/38243479, яким встановлено в порушення пункту 200.5 та пункту 200.14 статті 200 ПК України завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в декларації за жовтень 2014 року, у зв`язку із чим прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.02.2015 за №0001081501, яким платнику податків відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 033 368, 00 грн.
Як вбачається із додатку 4 до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року, позивач розпорядився залишком від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду шляхом перерахування на рахунок платника у банку суми бюджетного відшкодування в розмірі 1 033 368, 00 грн, також встановлено, що за даними декларації попереднім звітним (податковим) періодом, у якому виникло від`ємне значення був травень 2013 року.
Зі змісту, наявних в матеріалах справи, податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року, додатку 5 до цієї декларації та реєстру отриманих та виданих податкових накладних за травень 2013 року вбачається, що податковий кредит у цьому періоді був сформований, в тому числі, у розмірі 1 033 368, 00 грн, за рахунок наступних сум: 872 182, 65 грн - сума податку на додану вартість сплачена товариством до бюджету в результаті ввезення на митну територію України (імпорту) основних засобів (обладнання: виробнича лінія для виготовлення пінопласту), як внесок до статутного фонду ТОВ "Грін МП Інвест" від засновника-нерезидента ВАТ "Мастерпласт" (Угорщина), що підтверджено наявними у матеріалах справи вантажно-митними деклараціями, платіжними документами та статутом позивача; 2 270, 00 грн - сума податку на додану вартість сплачена позивачем у ціні придбаних у фізичної особи ОСОБА_1 послуг розмитнення імпортованого обладнання (згаданого внеску), що підтверджено договором, актом виконаних робіт, податковими накладними та платіжними документами; 158 915, 73 грн - сума податку на додану вартість сплачена позивачем у ціні придбаних у ТОВ "Р-Інжиніринг" робіт з реконструкції виробничої будівлі під завод по виробництву будівельних матеріалів, що підтверджується наявними у матеріалах справи договором підряду, актами виконаних робіт, податковими накладними, платіжними документами, договором купівлі-продажу нерухомого майна, документами бухгалтерської звітності.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів, що не підлягали дослідженню ними обставини вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ "КНП", ТОВ "Мета-Днепр" та ТОВ "Фірма "Постачбуд", про які йдеться в акті перевірки, мотивах позовної заяви та в запереченнях відповідача, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, дані господарські операції не були покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що у акті перевірки проаналізовано лише формування позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за господарською операцією щодо ввезення на митну територію України (імпорту) основних засобів (обладнання: виробнича лінія для виготовлення пінопласту) - сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість 872 183, 00 грн. Інші ж господарські операції, які стосуються бюджетного відшкодування і зазначені вище, відповідачем не досліджувались, що правомірно дозволило судам дійти висновку про невмотивованість в цій частині спірного податкового повідомлення-рішення, а відтак, і про його невідповідність критерію обґрунтованості, передбаченому п.3 ч.2 ст.2 КАС України.
Крім того, судами встановлено, фактичне придбання позивачем ремонтних та електромонтажних робіт відповідно до договору від 09.01.2013 №15 та додатку до нього від 10.04.2013 №10/03-10, оскільки позивачем надані та долучені до матеріалів справи локальні кошториси, відомості ресурсів до локального кошторису форми №4а, договірні ціни на роботи, що здійснювались у 2013 році, підсумкові відомості ресурсів (витрати по факту), узгодження на додаткові роботи та технічні завдання на додаткові роботи.
Однак, висновки акту перевірки ґрунтуються на тому, що платником податку не правильно відображено на рахунку 10 "Основні засоби" майновий внесок іноземного інвестора, оскільки, внесок не використовувався у господарській діяльності. Також, відповідач вважає, що позивач протягом останніх 12-ти місяців мав обсяги оподатковуваних операціях менші, ніж заявлена сума до відшкодування. За таких обставин, на думку Інспекції, у платника податку відсутнє право на бюджетне відшкодування.
Так, підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум такого відшкодування за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Статтею 200 ПК України встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
Перелік осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування, визначений у пункті 200.5 зазначеної статті. Зокрема, це особи, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
За змістом цієї норми особи, які хоча і мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, мають право на таке відшкодування, якщо податковий кредит, тобто сума, на яку платник податку на додану вартість може зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, нарахована внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.
Відповідно до підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.