ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2021 року
м. Київ
справа №819/861/18
адміністративне провадження №К/9901/10923/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року (головуючий суддя - Затолочний В.С., судді: Бруновська Н.В., Матковська З.М.) у справі №819/861/18,
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - відповідач, контролюючий орган), у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.05.2015 №0058191702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у загальному розмірі 115197,08грн, з яких 92157,66грн за основним платежем та 23039,42грн за штрафними (фінансовими) санкціями; №0058151702 яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 162631,50грн, з яких 108421,00грн за основним платежем та 54210,50грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
2. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю проведення ФОП ОСОБА_1 донарахувань з податку на доходи фізичних осіб та з податку додану вартість згідно спірних податкових повідомлень-рішень з огляду на те, що фінансово-господарські взаємовідносини позивача з контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ветек" (далі - ТОВ "Торговий дім "Ветек") здійснювались на підставі належним чином оформлених первинних документів, які дають можливість встановити реальність здійснених операцій та підтвердити їх зв`язок із господарською діяльністю платника податків, чим спростовується висновок контролюючого органу щодо порушення положень податкового законодавства та безпідставного формування даних податкового обліку. Також, позивач зауважив, контролюючим органом без всебічного розгляду та вивчення первинної бухгалтерської документації, яка надавалася ФОП ОСОБА_1 до перевірки, здійснено помилкові висновки, щодо неправомірного формування витрат та податкового кредиту за господарськими операціям з контрагентом-постачальником, що свідчить про наявність підстав для задоволення позову та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.05.2015 №0058191702 та №0058151702.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень та проведення позивачу вказаних донарахувань, оскільки наявність вироку у кримінальній справі, яким контрагента позивача у ланцюгу постачання визнано винним за фактом фіктивного підприємництва є обґрунтованою підставою для висновку, що фінансово-господарські операції позивача з ТОВ "Торговий дім "Ветек", який придбавав спірний товар у суб`єкта фіктивного підприємництва, є лише формальним оформленням документообігу з метою одержання економічної вигоди за рахунок неправомірного формування витрат та податкового кредиту по операціях з придбання палива дизельного.
4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019 рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 скасовано та ухвалено нову постанову про задоволення позову.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про задоволення позовних вимог, апеляційний адміністративний суд виходив з протиправності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з огляду на те, що належними первинними документами, складеними за результатом фактично проведених взаємовідносин позивача з його контрагентом підтверджено настання реальних правових наслідків, зміну майнового стану сторін, а також безпосередній зв`язок проведених операцій з господарською діяльністю позивача. Суд дійшов висновку щодо безпідставності проведення позивачу донарахувань з податку на доходи фізичних осіб та з податку на додану вартість у спірному періоді, у зв`язку з недоведеністю контролюючим органом порушення ФОП ОСОБА_1 податкової дисципліни.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДФС у Тернопільській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та недотримання норм процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019 у справі №819/861/18 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77 Податкового кодексу України, Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", наказу Головного управління ДФС у Тернопільській області від 08.04.2015 №76, плану-графіка проведення планових перевірок суб`єктів господарювання на ІІ квартал 2015 року, посадовими особами відповідача було проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1, зокрема з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог 16.1.2 пункту 16.1 статті 16, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 174.4, 177.10 статті 177 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення діяльності за період, що перевірявся, на суму 92157,66грн, у тому числі за 2014 рік - 92157,66грн (завищення позивачем документально підтверджених витрат між витратами, відображеними в податковій декларації про майновий стан і доходи і в додатку 5 до розділу III декларації за 2014 рік в сумі 542104,17грн, та витратами, встановленими в ході перевірки); пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 108421,00грн, у тому числі по періодах: у січні 2014 року - 61895,00грн, лютому 2014 року - 46526,00грн (формування позивачем податкового кредиту на підставі витрат, не підтверджених належним чином документально).
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 13.05.2015 №3356/19-15-17-02-23/ НОМЕР_1 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.05.2015 №0058191702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у загальному розмірі 115197,08грн, з яких 92157,66грн за основним платежем та 23039,42грн за штрафними (фінансовими) санкціями; №0058151702 яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 162631,50грн, з яких 108421,00грн за основним платежем та 54210,50грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Фактичною підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, став висновок контролюючого органу щодо неправомірного формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій по придбанню у ТОВ "Торговий дім "Ветек" товару (паливо-мастильні матеріали), з огляду на відсутність реального здійснення задокументованих операцій. Обґрунтовуючи свою позицію відповідач послався на неможливість підтвердження фактичного проведення фінансово-господарських операцій у ланцюгу постачання товару до кінцевого споживача, оскільки, як стверджує відповідач, службові особи ТОВ "Торговий дім "Ветек" відображали в податковому обліку підприємства операції з ТОВ "ГАЗУКРАЇНА-2020", які носили формальний характер, з метою ухилення від сплати податків та уникнення вподальшому відповідальності. Відповідач вважає, що такі дії є лише формальним оформленням документообігу з метою одержання підприємством економічної вигоди за рахунок неправомірного формування витрат та податкового кредиту по операціях з придбання палива дизельного.
Також, обґрунтовуючи свою позицію відповідач послався на наявність вироку Червонозаводського районного суду міста Харкова від 09.04.2015 у кримінальній справі №646/3810/15-к, яким встановлено факт фіктивної діяльності ТОВ "ГАЗУКРАЇНА-2020".
Як встановлено судами, відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД №250132, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, 01.05.2005 зареєстрований як платник податку на додану вартість. Вид економічної діяльності: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.
Так, при оцінці оспорюваних господарських операцій судами попередніх інстанцій встановлено, що господарські операції позивача з придбання-продажу нафтопродуктів, що охоплені перевіркою, здійснювались на підставі договору поставки нафтопродуктів №221-13/11/13 від 13.11.2013, укладеного між ТОВ "Торговий дім "Ветек" (Постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (Покупець), а також договорів поставки нафтопродуктів №10 від 02.01.2014, №11, №15 від 02.01.2014, №35 від 09.01.2014, №46 від 01.02.2014 укладених між ФОП ОСОБА_1 та контрагентами-покупцями.
У підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій, ФОП ОСОБА_1 було надано копії первинних документів, зокрема договорів поставки, договору оренди резервуару для зберігання нафтопродуктів, видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, довіреностей, ліцензії на внутрішнє перевезення небезпечних вантажів, сертифікатів відповідності дизельного палива та паспортів якості товару, платіжних доручень про оплату придбаного позивачем у ТОВ "Торговий дім "Ветек" товару, банківських виписок про надходження коштів за реалізований позивачем товар контрагентам-покупцям.
Розглядувані правовідносини в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача. ФОП ОСОБА_1 було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань та фінансових ресурсів.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги Головне управління ДФС у Тернопільській області вказує, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що стало причиною скасування правомірно прийнятих податкових повідомлень-рішень. Зокрема, контролюючий орган посилається на безпідставність формування позивачем даних податкового обліку за наслідком взаємовідносин з ТОВ "Торговий дім ВЕТЕК" з огляду на відсутність ркального здійснення господарських операцій. Відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції безпідставно не враховано посилання контролюючого органу на ненадання платником податку до перевірки належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, документів щодо якості товару, а також проігноровано той факт, що паливно-мастильні матеріали ТОВ "Торговий дім ВЕТЕК" придбавало у ТОВ "ГАЗУКРАЇНА-2020", яке було створено особами для надання послуг по незаконному формуванню податкового кредиту та щодо яких наявний вирок Червонозаводського районного суду міста Харкова від 09.04.2015 у справі №646/3810/15-к, яким встановлено факт фіктивної діяльності ТОВ "ГАЗУКРАЇНА-2020", та той факт, що згідно отриманої податкової інформації ТОВ "Торговий дім ВЕТЕК" є суб`єктом кримінального провадження за №32014100000000036. На переконання відповідача, у розглядуваному випадку відбулося документування операцій між сторонами за відсутності їх фактичного здійснення. В касаційній скарзі контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених обставин справи та наявних в її матеріалах доказів.
9. У свою чергу ФОП ОСОБА_1 не скористався своїм правом та не подав відзив на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає її подальшому розгляду.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14
Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку.
10.2. Пункт 44.1 статті 44
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.3 Пункт 138.1 статті 138
Витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, зокрема, собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат.
10.4. Пункт 138.2 статті 138
Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.
10.5. Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139
Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
10.6. Пункти 177.1-177.4 статті 177
Доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.
Для фізичної особи-підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).
До переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ цього Кодексу.
10.7. Пункт 198.1 статті 198
До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
10.8. Пункт 198.2 статті 198.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
10.9 Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
10.10. Пункт 198.6 статті 198
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
11. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):