ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 460/3652/20
адміністративне провадження № К/9901/35215/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 460/3652/20
за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинення певних дій, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року
(постановлену у складі головуючого судді Друзенко Н.В.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року
(ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Кухтея Р.В., суддів: Шинкар Т.І., Онишкевича Т.В.)
у с т а н о в и в :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області, у якому просила зобов`язати управління соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області провести нарахування та виплату з 17 липня 2018 року позивачу щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживанням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленого ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особам, віднесеним до 3-ї категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для осіб відповідного віку з урахуванням проведених виплат.
2. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації залишено без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправної відмови та зобов`язання нарахувати та виплатити щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства в розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, за період із 17 липня 2018 року по 18 листопада 2019 року.
3. Ухвала суду першої інстанції мотивована пропущенням ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду із даним позовом за період із 17 липня 2018 року по 18 листопада 2019 року, оскільки позивач не вказала і не підтвердила відповідними доказами існування об`єктивно непереборних обставин, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року про залишення без розгляду частини позовних вимог по справі №460/3652/20 - без змін.
5. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що судом першої інстанції було вірно встановлено пропущення позивачем процесуального строку звернення до суду з позовом у відповідній частині вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з такими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів, якими було закінчено розгляд справи в частині позовних вимог та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції в цій частині.
7. Касаційна скарга аргументована тим, що судами попередніх інстанцій не було взято до уваги правову позицію висловлену Верховним Судом України від 15 вересня 2020 року у справі № 635/7878/16-а, згідно якої при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.
8. Верховний Суд ухвалою від 28 грудня 2020 року поновив скаржнику строк на касаційне оскарження ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року, постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року та відкрив провадження у справі № 460/3652/20 за вказаною касаційною скаргою.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
10. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.
Залишаючи без розгляду частину позовних вимог про зобов`язання нарахувати та виплатити щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства за період з 17 липня 2018 року по 18 листопада 2019 року, суд першої та апеляційної інстанції, виходили з того, що позивачем пропущено шестимісячний строк, визначений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду з адміністративним позовом.
Суд касаційної інстанції вважає помилковими висновки суду першої та апеляційної інстанції щодо застосування у цій справі строку звернення до суду, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів