ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 821/146/17
адміністративне провадження № К/9901/44373/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 821/146/17
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2017 року
(ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді- Єщенка О.В., суддів: Димерлія О.О., Домусчі С.Д.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
УСТАНОВИВ
1. ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, в якому просили:
- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_1 площею 1,8548 га та ОСОБА_2 площею 1,8548 га. на території Білозерського району Херсонської області, викладену в листі-відповіді за № Ш-11405/0-2218/6-16-СГ від 24 листопада 2016 року;
- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області повторно розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_1 площею 1,8548 га та ОСОБА_2 площею 1,8548 га на території Білозерського району Херсонської області.
2. Позовні вимоги мотивовано тим, що у 2012 році позивачі одержали від районної держаної адміністрації дозволи про розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства. На підставі відповідного розпорядження районної державної адміністрації позивачам розроблено проект землеустрою земельних ділянок, які в подальшому погоджені відповідними службами та організаціями. Однак, Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, без наведення правових підстав, відмовило позивачам у затвердженні цих проектів. Зазначені обставини свідчать про протиправність дій відповідача та вбачаються всі підстави для зобов`язання Управління повторно розглянути питання щодо погодження проектів землеустрою в судовому порядку.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. 26 квітня 2017 року Херсонський окружний адміністративний суд вирішив:
У задоволенні позову відмовити.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що земельні ділянки, на які позивачам було надано дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства, наразі перебувають у користуванні ПОСП "Маяк", а отже підстави для затвердження спірного проекту землеустрою - відсутні.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 06 липня 2017 року Одеський апеляційний адміністративний суд вирішив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року - скасувати.
Ухвалити у справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_1 площею 1,8548 га та ОСОБА_2 площею 1,8548 га. на території Білозерського району Херсонської області, викладену в листі-відповіді за № Ш-11405/0-2218/6-16-СГ від 24 листопада 2016 року.
Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області повторно розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_1 площею 1,8548 га та ОСОБА_2 площею 1,8548 га на території Білозерського району Херсонської області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 ) документально підтверджені судові витрати у розмірі 1 344 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.
Стягнути на користь ОСОБА_2 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 ) документально підтверджені судові витрати у розмірі 1 344 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.
6. Задовольняючи частково позовні вимоги, апеляційний суд виходив з того, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації, натомість з листа відповідача таких підстав не вбачається.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 31 липня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга відповідача.
8. У касаційній скарзі скаржник просить постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2017 року у справі № 821/146/17 скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
У касаційній скарзі відповідач стверджує, що спірна земельна ділянка обліковується у графі 14 державної земельно-облікової звітності -під господарськими будівлями та дворами, що в свою чергу, зумовлює неможливість передачі цієї земельної ділянки шляхом безкоштовної приватизації земель товарного сільськогосподарського виробництва для ведення особистого селянського господарства.
На думку скаржника, спірна земельна ділянка повинна використовуватися для товарного сільськогосподарського виробництва.
9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою відповідача на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року у справі № 821/146/17.
10. 22 березня 2018 року справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду.
11. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 березня 2018 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Анцупової Т. О., суддів Стародуба О.П., Кравчука В.М.
12. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 11 червня 2019 року, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Рибачук А.І., Тацій Л.В.
13 Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 лютого 2021 року прийнято до провадження касаційну скаргу відповідача.
II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, розпорядженням районної державної адміністрації від 12 листопада 2012 року №874 на підставі заяви ОСОБА_2 від 09.10.2012 року, клопотання Музиківської сільської ради від 08 жовтня 2012 року №02-20/1120, відповідно до рішення постійної діючої комісії з розгляду та врегулювання земельних відносин від 25 жовтня 2012 року, ст.ст. 33, 81, 118, 121 та розділу Х Земельного кодексу України, керуючись ст. 6, п. 7 ч. 1 ст. 13, ст. 21, п. 1 ч. 1 ст. 39, ч. 1 ст. 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", надано ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га (контур № НОМЕР_3 ) для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності, що знаходяться на території Музиківської сільської ради.
Розпорядженням районної державної адміністрації від 12 листопада 2012 року №877 на підставі заяви ОСОБА_1 від 09.10.2012 року, клопотання Музиківської сільської ради від 08 жовтня 2012 року №02-20/1120, відповідно до рішення постійної діючої комісії з розгляду та врегулювання земельних відносин від 25 жовтня 2012 року, ст.ст. 33, 81, 118, 121 та розділу Х Земельного кодексу України, керуючись ст. 6, п. 7 ч. 1 ст. 13, ст. 21, п. 1 ч. 1 ст. 39, ч. 1 ст. 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", надано ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га (контур № НОМЕР_3 ) для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності, що знаходяться на території Музиківської сільської ради.
15 листопада 2016 року представник позивачів звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області із заявою про затвердження проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_1 загальною площею 1,8548 гектарів та ОСОБА_2 загальною площею 1,8548 гектарів для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані за межами населених пунктів на території Музиківської сільської ради, Білозерського району, Херсонської області (контур НОМЕР_4 та НОМЕР_5, угіддя - господарський двір).
До заяви було додано: оригінал проекту із землеустрою на 52 арк.; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6520383500:02:001:0083; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6520383500:02:001:0084; оригінал детального плану території; копії виконавчих листів по адміністративній справі 821/581/16; лист Держгеокадастру України від 04 жовтня 2016 р.; копії довіреностей представника.
Розглянувши вказану заяву, Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області відмовило позивачам у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення у власність вказаних земельних ділянок, про що повідомило у листі від 24 листопада 2016 року №Ш-11405/0-2218/6-16-СГ.
Зі змісту вказаного листа вбачається, що Управління дійшло висновку про нераціональність відведення заявлених земельних ділянок у власність позивачів для ведення особистого селянського господарства.
Вважаючи відмову Управління такою, що не ґрунтується на Законі, позивачі звернулись до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково
перевіряти докази.
16. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
У частинах першій та третій статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Відповідно до частин першої-третьої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.