ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 750/10356/16-а
адміністративне провадження № К/9901/43180/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу № 750/10356/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, третя особа - Головне управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області
на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 28 грудня 2016 року
(ухвалену у складі головуючого судді Супруна О.П.)
та на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року
(ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Кузьменка В.В., Сорочка Є.О.)
УСТАНОВИВ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних позовних вимог на стороні позивача - Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення розміру пенсії позивача з 01.09.2016 неправомірними;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу неправомірно утримані суми пенсії;
- відшкодувати на його користь за рахунок відповідача 10 000 грн. моральної шкоди.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було неправомірно зменшено позивачу відсотковий розмір грошового забезпечення, який застосовується при обчисленні позивачу пенсії у відповідності до положень ст. 23 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. 28 грудня 2016 року Деснянський районний суд м. Чернігова вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з пониженням основного розміру її виплати до 60%.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2016 з урахуванням 61% її розміру від відповідних сум його грошового забезпечення та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.09.2016 у розмірі 61% від відповідних сум його грошового забезпечення.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зменшуючи розмір пенсії та приймаючи оскаржуване рішення відповідач фактично вдався до правової оцінки підстав видачі наказу про звільнення позивача, що не входить до компетенції органів Пенсійного фонду України.
Щодо позовної вимоги про відшкодування позивачу моральної шкоди в розмірі 10000 грн., суд першої інстанції зазначив, що протиправними діями Головного управління Пенсійного фонду в Чернігівській області позивачу була завдана моральна шкода, проте з урахуванням ступеня його вини, тривалості моральних страждань позивача та негативних наслідків від перенесених моральних та психоемоційних травм, які настали для позивача у зв`язку з протиправними діями відповідача, засад розумності та справедливості, є підстави для часткового відшкодування заявленого позивачем розміру моральної шкоди, а саме у розмірі 500 грн.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 16 лютого 2017 року Київський апеляційний адміністративний суд вирішив:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення, постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 28 грудня 2016 року - без змін.
6. Апеляційний суд обґрунтував своє рішення тим, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 14 березня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
У касаційній скарзі скаржник просить постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року по справі №750/10356/16-а скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.
Відповідач стверджує, що приписами статті 77 Закону України "Про національну поліцію" чітко визначено одну з підстав звільнення зі служби в поліції, зокрема, поліцейський звільняється зі служби в поліції через хворобу- за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.
На думку скаржника поняття "військова служба" та "служба в поліції" різні за своєю суттю та регулюються відмінними нормативно-правовими актами.
30 березня 2017 року до Вищого адміністративного суду України від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу.
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року у справі №750/10356/16-а.
9. 21 березня 2018 року справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду.
10. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 березня 2018 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Гімона М. М., суддів Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.
11. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 26 червня 2019 року, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, унаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценко С.Г., Тацій Л.В.
12. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 лютого 2021 року прийнято до провадження касаційну скаргу відповідача.
II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача, в періоди з 09 лютого 2016 року по 20 березня 2016 року отримував пенсію за вислугу років в розмірі 61 % грошового забезпечення, з 21 березня 2016 року по 31 серпня 2016 року - пенсію по 3 групі інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, в розмірі пенсії за вислугу років відповідно до ст. 23 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в розмірі 61 % грошового забезпечення, а з 01 вересня 2016 року - пенсію по 3 групі інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, згідно зі ст. 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в розмірі 60 % грошового забезпечення.
Як вбачається з копії трудової книжки, наказом Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № 3 о/с від 07 листопада 2015 року позивача прийнято на службу до Національної поліції.
У свідоцтві про хворобу Військово-лікарської комісії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області" №642 від 22 грудня 2015 року вказано, що ОСОБА_1 визнано не придатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час.
Як вбачається з витягу з Наказу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 29 січня 16 року№ 17 о/с, позивача, на підставі рішення медичної комісії, звільнено зі служби в поліції відповідно до пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу). Вислуга на день звільнення в календарному обчисленні становить 21 рік 07 місяців 26 днів.
На запит позивача, листом № 1206/03/С-12 від 20 вересня 2016 року відповідач повідомив, що оскільки свідоцтво про хворобу військово-лікарської комісії від 22 грудня 2015 року№642 не містить інформацію про непридатність до служби в поліції, з 01 вересня 2016 року йому нараховується пенсія по 3 групі інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, в розмірі 60 % грошового забезпечення.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.