ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2021 року
м. Київ
справа №819/1460/16
адміністративне провадження №К/9901/42769/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів - Мороз Л.Л., Стеценка С.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року (колегія суддів: Рибачук А.І., Багрій В.М., Старунський Д.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу Держгеокадастру у м.Тернополі, треті особи: Тернопільська міська рада, Відокремлений підрозділ управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд №2 Державного територіально-галузевого об`єднання "Львівська залізниця", Приватне підприємство "Тернопільський край", про визнання протиправним та скасування висновку, та зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відділу Держгеокадастру у м. Тернополі, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати висновок відповідача про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки для обслуговування гаража за адресою: АДРЕСА_1 від 24 листопада 2015 року № 34-1919-99.5-331/15-15 та зобов`язати відповідача надати висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки для обслуговування гаража.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року позов задоволено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року скасовано та ухвалено нову, якою відмовлено в задоволенні позову.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що висновок відповідача про відмову погодити проект землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки для обслуговування гаража по АДРЕСА_1 з підстав відсутності письмової згоди землекористувача на її вилучення є протиправним, оскільки вказана земельна ділянка не перебуває у власності чи користуванні будь - яких фізичних або юридичних осіб.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.09.2017 відкрито касаційне провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Справу передано до Верховного Суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що 04 серпня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Тернопільської міської ради із заявою, в якій просив надати йому дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.01 га для обслуговування (будівництва) гаража за адресою АДРЕСА_1 .
Рішенням Тернопільської міської ради від 28 листопада 2014 року № 6/53/96 позивачу було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вищезазначеної земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального гаража за адресою АДРЕСА_1 .
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки було розроблено ПП "Тернопільський край" та подано на погодження до відділу Держгеокадастру у м. Тернополі.
Відділом Держгеокадастру у м. Тернополі відмовлено ОСОБА_1 у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування гаража за адресою: АДРЕСА_1, у зв`язку з невідповідністю даного проекту вимогам статей 116, 118, 141, 198 Земельного Кодексу України, статті 50 Закону України "Про землеустрій", про що складено відповідний висновок від 24 листопада 2015 року № 34-1919-99.5-331/15-15. У вказаному висновку зазначено недоліки, які підлягають усуненню та спосіб їх усунення, а саме: уточнити відомості? за рахунок яких земель відводиться вказана земельна ділянка та доповнити вказаний висновок письмовою згодою (засвідченою нотаріально) землекористувача на її вилучення, матеріалами геодезичних вишукувань землевпорядного проектування, викопіюваннями з кадастрової карти (плану).
Не погодившись із вказаним висновком, позивач оскаржив його до суду.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протиправно відмовив позивачу у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування гаража за адресою: АДРЕСА_1, оскільки у відокремленого підрозділу управління будівельно - монтажних робіт і цивільних споруд № 2 Державного територіально - галузевого об`єднання "Львівська залізниця" відсутні будь - які правовстановлюючі документи щодо вказаної земельної ділянки, а відповідно така вважається вільною.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд не погодився з висновком суду першої інстанції, що вказана земельна ділянка є вільною, оскільки вона обліковувалась за відокремленим підрозділом управління будівельно - монтажних робіт і цивільних споруд № 2 Державного територіально - галузевого об`єднання "Львівська залізниця", за що останній сплачує земельний податок. Відтак, відмова у погодженні поданого проекту є правомірною.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Приписами частини четвертої статті 123 ЗК України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до частин п`ятої - восьмої статті 186-1 Земельного Кодексу України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.