ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 607/2986/17-а
адміністративне провадження № К/9901/15603/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2017 року (колегія суддів: Макарик В.Я., Большакова О.О., Глушко І.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-
УСТАНОВИВ:
06 березня 2017 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Тернопільської міської ради №131 від 22.02.2017 "Про встановлення плати за харчування та порядок нарахування батьківської плати в дошкільних навчальних закладах та навчально-виховних комплексах м. Тернополя".
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 травня 2017 року позов задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано п. 2, 4, 8.6, 10.2 рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради за №131 від 22.02.2017 "Про встановлення плати за харчування та порядок нарахування батьківської плати в дошкільних навчальних закладах та навчально-виховних комплексах м. Тернополя". В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2017 року постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 травня 2017 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована, тим, що позивач проживає в с. Гаї Шевченківські Тернопільського району Тернопільської області і його дитина відвідує дошкільний навчальний заклад м. Тернополя. Вважає, що оскаржуване рішенням виконавчого комітету Тернопільської міськради має дискримінаційні ознаки, встановивши різну вартість харчування дітей в дошкільних начальних закладах та навчально-виховних комплексах м. Тернополя, поклавши в основу застосування пільги виключно факт реєстрації (проживання) дитини в певній місцевості. Вважає, що наказами Управління освіти і науки Тернопільської міської ради знівельовано гарантоване ч. 3 ст. 53 Конституції України право на доступність та безоплатність дошкільної освіти. Встановивши плату за здобуття дошкільної освіти дітьми, що не зареєстровані безпосередньо у м. Тернополі, порушено також Закон України "Про дошкільну освіту", "Про охорону дитинства", запроваджено дискримінацію за ознакою місця реєстрації.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження.
Заперечення на касаційну скаргу до суду не подано.
Справу передано до Верховного Суду.
У зв`язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами встановлено, що ОСОБА_1, та його діти - син ОСОБА_2, 2009 року народження, і син ОСОБА_3, 2011 року народження зареєстровані та проживають по АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Гаї -Шевченківської сільської ради Тернопільського району від 03 квітня 2017 року за вих. № 329.
ОСОБА_3 , 2011 року народження відвідує старшу групу № 2 Тернопільського ДНЗ №25, що підтверджується довідкою за вих. № 21 від 23.01.2011.
22.02.2017 виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, на виконання ст. 93 Бюджетного кодексу України, Законів України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 року, "Про дошкільну освіту", "Про Державний бюджет України на 2017 рік", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про охорону дитинства", керуючись наказом МОН України від 21.11.2002 за № 667 "Про затвердження Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах" з метою забезпечення дітей дошкільного віку повноцінним збалансованим харчуванням було прийняте рішення за №131 "Про встановлення плати за харчування та порядок нарахування батьківської плати в дошкільних навчальних закладах та навчально-виховних комплексах м. Тернополя".
За змістом даного рішення відповідач вирішив наступне:
1.Встановити з 01.03.2017 року плату за харчування дітей в дошкільних навчальних закладах та навчально-виховних комплексах м. Тернополя на одну дитину в день:
- 18 грн. 50 коп. в молодших групах з терміном перебуванням дітей 10 год. 30 хв., 12 годин;
- 19 грн. 50 коп. в молодших групах з цілодобовим перебуванням дітей;
- 22 грн. 00 коп. в дошкільних групах з терміном перебування дітей 10 год. 30 хв., 12 годин;
- 23 грн. 00 коп. в дошкільних групах з цілодобовим перебуванням дітей.
2.Для дітей, які проживають у м. Тернополі і виховуються у дошкільних навчальних закладах та навчально-виховних комплексах встановити батьківську плату на одну дитину в день:
- 11 грн. 50 коп. в молодших групах з терміном перебуванням дітей 10 год. 30хв., 12 годин;
- 12 грн. 10 коп. в молодших групах з цілодобовим перебуванням дітей;
- 14 грн. 00 коп. в дошкільних групах з терміном перебування дітей 10 год. 30 хв., 12 годин;
- 14 грн. 60 коп. в дошкільних групах з цілодобовим перебуванням дітей.
3.Для дітей з сімей, які належать до інших територіальних громад встановити батьківську плату за харчування згідно з п.1 даного рішення.
4.Встановити, що пільгові умови передбачені п.2 даного рішення поширюються на дітей, які виховуються в дошкільних навчальних закладах м. Тернополя, але проживають за межами міста Тернополя, тільки за наявності відповідної угоди про здійснення міжбюджетних трансфертів між Тернопільською міською радою та об`єднаною територіальною громадою чи органом місцевого самоврядування.
Пунктом 5, 6 визначено категорії дітей, яких звільнено від плати за харчування.
Пунктом 8 вказаного рішення встановлено, що перелік документів для оформлення пільг на харчування у дошкільних навчальних закладах.
Зокрема пунктом 8.6 встановлено: для дітей пільгової категорії зазначеної у п.2, п.4 даного рішення:
- заява одного з батьків;
- копія свідоцтво про народження;
- документ, що посвідчує проживання (реєстрацію) (довідка про реєстрацію (перебування), або довідка про склад сім`ї, видана житлово-комунальними організаціями (територіальною громадою)
10.У літній оздоровчий період (з 01 червня по 31 серпня) збільшити батьківську плату на 10 відсотків.
Пунктом 10.2 оскаржуваного рішення встановлено у літній оздоровчий період батьківську плату за харчування однієї дитини в день пільгової категорії зазначеної у п. 2, 4 даного рішення:
-12 грн. 66 коп. в І молодших групах з терміном перебуванням дітей 10 год. 30 хв., 12 годин;
- 13 грн. 30 коп. в І молодших групах з цілодобовим перебуванням дітей;
- 15 грн. 40 коп. в дошкільних групах з терміном перебування дітей 10 год. 30 хв., 12 годин;
- 16 грн. 06коп. в дошкільних групах з цілодобовим перебуванням дітей.
На підставі вказаного рішення 24.02.2017 начальником управління освіти та науки Тернопільської міської ради видано наказ №94 "Про встановлення плати за харчування та порядок нарахування батьківської плати в дошкільних навчальних закладах та навчально-виховних комплексах", із доповненням від 15.03.2017.
Вважаючи вказане рішення таким, що має дискримінаційні ознаки за прив"язкою до місця реєстрації, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що пункти 2, 4, 8.6, 10.2 рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради за 131 від 22.02.2017 року "Про встановлення плати за харчування та порядок нарахування батьківської плати в дошкільних навчальних закладах та навчально виховних комплексах м. Тернополя" є такими, що порушують права дітей, котрі відвідують ДНЗ та НВК, проте не мають місця проживання у м. Тернополі, передбачені ст. 14 та ст. 1 протоколу 12 Конвенції, за ознакою дискримінації місця проживання. Вважає, що позивач та його дитина, як і інші діти, котрі відвідують ДНЗ та НВК м. Тернополя, проте в Тернополі не живуть, і їх батьки, зазнали непрямої дискримінації - склалася ситуація, за якої внаслідок реалізації та застосування положень спірного рішення ВК ТМР для позивача та його дитини виникли менш сприятливі умови та становище порівняно з дітьми та їх батьками, мешканцями м. Тернополя.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що харчування дітей в садочках є виконанням органами місцевого самоврядування своїх повноважень у сфері забезпечення дітей достатнім, високоякісним дитячим харчуванням з метою реалізації конституційних прав дитини на достатній життєвий рівень, охорону здоров`я і життя. Встановлення пільгових цін для окремих категорій дітей відбувається в межах повноважень, наданих органу місцевого самоврядування та враховуючи бюджетне законодавство.
Дослідивши спірні правовідносини колегія суддів зазначає наступне.
Частина 2 статті 53 Конституції України гарантує, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах.
Право на освіту гарантується кожній людині на принципах рівності, визначених статтею 24 Конституції України. Визнання права кожної людини на освіту відповідає, зокрема, Загальній декларації прав людини (стаття 26), Міжнародному пакту про економічні, соціальні та культурні права (стаття 13).
Дошкільна освіта в Україні здійснюється згідно з Законами України "Про освіту", "Про дошкільну освіту", Закону України "Про охорону дитинства", іншими нормативно-правовими актами, якими, зокрема, вирішуються питання створення мережі навчальних закладів освіти, їх фінансування.
Відповідно до ч. 2, 5 статті 35 Закону України "Про дошкільну освіту" організація та відповідальність за харчування дітей у державних і комунальних закладах дошкільної освіти покладаються на Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, районні державні адміністрації, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, інші центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані заклади дошкільної освіти, органи місцевого самоврядування, а також на керівників закладів дошкільної освіти.