ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 415/1461/16-а
адміністративне провадження № К/9901/44762/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів - Рибачука А.І., Тацій Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 08 серпня 2017 року (суддя Чернобривко Л.Б.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року (колегія суддів: Ястребова Л.В., Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Лисичанської міської ради Луганської області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання недійсними рішень, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Лисичанської міської ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсними рішення Лисичанської міської ради від 25.03.2008 № 569 та від 20.10.2010 року № 1571 про зміну цільового призначення земельної ділянки для житлового будинку на АДРЕСА_1, під пральню-аквачистку та майстерню по художній обробці каміння гранітних пам`ятників.
Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 08.08.2017 в задоволені адміністративного позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 змінено постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 08.08.2017 в частині мотивів відмови в задоволення позову.
Не погодившись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідачем під виглядом реконструкції адміністративної будівлі фактично допущено створення нових підприємства та виробництва, а саме пральню-аквачистку та майстерню по художній обробці каміння гранітних пам`ятників. Внаслідок цього позивач та інші мешканці вулиці змушені жити у промисловій зоні підприємства та виробництв, які є джерелом забруднення довкілля житлової забудови фізичними та хімічними шкідливими чинниками, а саме: шум, пил, пара, аерозолі дезінтеграції та конденсації, отруйні гази, речовини з неприємним запахом тощо. Ці фактори чинять загально токсичну, сенсибілізуючу, канцерогенну дію, що завдають шкоду життю і здоров`ю людей. Вказує, що відповідач протиправно змінив категорію земель житлової та громадської забудови на категорію земель промисловості. Незаконна зміна відповідачем цільового призначення земельної ділянки порушила основні гігієнічні принципи і вимоги функціонального зонування та планувальної організації категорії земель і територій міста, їх санітарного упорядження та оздоровлення, що діють у сфері містобудування.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.10.2017 відкрито касаційне провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Справу передано до Верховного Суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що рішенням сесії Лисичанської міської ради № 569 від 25.03.2008 "Про надання земельних ділянок в оренду та припинення права користування ними" було затверджено ТОВ "Термінал" проект землеустрою про відвід земельної ділянки. Надана ТОВ "Термінал" в оренду строком на 49 років земельна ділянка площею 0.1030 га для реконструкції адміністративної будівлі під пральню-аквачистку з організацією окремих входів за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов`язано ТОВ "Термінал" у місячний строк після прийняття рішення укласти договір оренди земельної ділянки; оформити зовнішній вид будівлі та окремих входів у відповідності з архітектурно-планувальним завданням.
Згідно договору купівлі-продажу від 24.04.2015 ТОВ "Термінал" продало ОСОБА_3 будівлю пральні-аквачистки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Лисичанської міської ради № 85/1371 від 20.10.2015 земельна ділянка площею 0.1030 га надана в оренду строком на п`ять років ОСОБА_3 для експлуатації будівлі пральні-аквачистки за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Лисичанської міської ради № 1571 від 20.10.2010 "Про надання земельних ділянок в оренду та припинення права користування ними" було затверджено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 проект землеустрою про відвід земельної ділянки. Надано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 в оренду строком на три роки земельна ділянка площею 0.0093 га для реконструкції будівлі архіву під майстерню з художньої обробки каменю з будуванням прибудови та окремого входу за адресою : АДРЕСА_1 . Віднесено земельну ділянку до категорії земель житлової та громадської забудови. Зобов`язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 у місячний термін після прийняття цього рішення укласти договір оренди земельної ділянки. Оформити зовнішній вид майстерні з художньої обробки каменя, прибудови та окремого входу у відповідності з архітектурно-планувальним завданням. У випадку невиконання даної умови управління архітектури та містобудування внести пропозицію про розірвання договору оренди земельної ділянки. Управлінню Держкомзема в м. Лисичанськ організувати роботи у відповідності з нормативно-технічними умовами з підготовки та видачі правовстановлюючих документів.
Вважаючи оскаржувані рішення протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувані рішення ухвалені правомірно та у спосіб, визначений законом.
Змінюючи постанову суду першої інстанції, апеляційний суд вказав, що оскаржувані рішення вичерпали свою дію, оскільки є реалізовані, про що свідчить укладений договір оренди та набуття земельної ділянки у власність.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
За правилами частини першої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).
Спором адміністративної юрисдикції в розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС України у зазначеній редакції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.