ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 916/3837/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,
представників учасників справи:
позивача - державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) - Коновалова Д.О.,
відповідача - приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське Пароплавство" - Сучкова О.С.,
розглянув касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське Пароплавство" (далі - Товариство)
на рішення господарського суду Одеської області від 03.08.2020 (головуючий суддя Цісельський О.В., судді Степанова Л.В. і Смелянець Г.Є. ) та
постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 (головуючий суддя Діброва Г.І., судді Принцевська Н.М. і Ярош А.І.)
зі справи № 916/3837/19
за позовом державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту; далі - Підприємство)
до Товариства
про стягнення 10 414 289,58 грн.,
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов було подано про стягнення суми заборгованості 10 414 289, 58 грн., з яких 8 967 046, 49 грн. основного боргу, 1 236 346, 54 грн. пені, 114 578, 72 грн. відсотків річних та 96 317, 83 грн. "інфляційних втрат".
У подальшому розмір позовних вимог було збільшено до суми 10 420 508, 14 грн., з яких 8 970 794, 78 грн. - основний борг, 1 238 146, 10 грн. - пені, 114 872, 72 грн. - відсотки річних, 96 661, 87 грн. - "інфляційні втрати".
2. Позовні вимоги обґрунтовано відмовою відповідача від сплати якірного збору в сумі 8 989 576,70 грн. (у тому числі ПДВ) за період знаходження суден відповідача в акваторії Ізмаїльського морського порту з листопада 1998 року по березень 2020 року включно.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням господарського суду Одеської області від 03.08.2020: позов задоволено частково; стягнуто з Товариства на користь Підприємства заборгованість з якірного збору 361 744, 75 грн., пеню 24 831, 41 грн., 3% річних - 2 552, 17 грн., "інфляційні втрати" - 1 973, 62 грн., а також 58 738, 42 грн. судового збору; в решті позовних вимог відмовлено.
4. Рішення мотивовано обґрунтованістю позовних вимог саме у зазначених сумах.
5. Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 10.11.2020: апеляційні скарги Підприємства і Товариства залишено без задоволення; рішення місцевого господарського суду змінено; позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Товариства на користь Підприємства 373471, 14 грн., з яких сума основної заборгованості з оплати якірного збору - 343 382, 68 грн., пеня - 25 499, 48 грн., "інфляційні втрати" - 2 013, 08 грн., 3% річних - 2 575, 90 грн., витрати зі сплати судового збору - 5 602, 06 грн.; відмовлено у позовних вимогах про стягнення коштів у загальному розмірі 10 047 037 грн.
6. Постанову мотивовано обґрунтованістю позовних вимог саме в зазначених сумах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. У касаційній скарзі до Верховного Суду Товариство, зазначаючи про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах просить скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду в частині часткового задоволення позову та постанову апеляційної інстанції в частинах відмови в задоволенні апеляційної скарги Товариства та часткового задоволення позову і ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
8. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував статті 529, 530, 629, 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтю 193 Господарського кодексу України, статті 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", суд першої інстанції порушив статтю 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
9. Судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано приписи статті 197 Податкового кодексу України та порушено статтю 86 ГПК України.
10. Суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували пункт 6.3 Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури від 27.05.2013 №316, та Додатку №1 до цього Порядку (далі - Порядок).
Доводи іншого учасника справи
11. Підприємство у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти доводів касаційної скарги, зазначає, що судові рішення в оскаржуваній частині є аргументованими та правомірними, а доводи касаційної скарги є такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги повністю.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. 03.12.2018 Підприємством (Адміністрація) і Морським агентом, який діє від імені судновласника та за його рахунок, був укладений договір № 367-П-АМПУ-18 (далі - Договір), відповідно до якого він є договором приєднання в розумінні статті 634 ЦК України і врегульовує взаємовідносини Адміністрації та Морського агента під час агентування суден у морських портах.
13. 22.12.2018 Товариство надало Адміністрації Декларацію про приєднання № 108 до Договору.
14. 10.07.2019 Підприємство надіслало відповідачу 43 дисбурсменські рахунки з додатками на оплату якірного збору за перебування суден відповідача на якірних стоянках порту Ізмаїл станом на 30.06.2019 на загальну суму 8 580 220, 48 грн. (з ПДВ).
Відповідач відмовив позивачу у сплаті цих рахунків.
15. 06.08.2019 Підприємство надіслало відповідачу 41 дисбурсменський рахунок з додатками на оплату якірного збору за перебування суден відповідача на якірних стоянках акваторії порту Ізмаїл за липень 2019 року на загальну суму 89 585, 40 грн. (з ПДВ).
Відповідач відмовив позивачу у сплаті цих рахунків.
16. 06.09.2019 Підприємство надіслало відповідачу 41 дисбурсменський рахунок з додатками на оплату якірного збору на якірних стоянках акваторії порту Ізмаїл за серпень 2019 на суму 94 348, 42 грн. (з ПДВ).
Відповідач відмовив позивачу у сплаті цих рахунків.
17. 04.10.2019 Підприємство надіслало відповідачу 43 дисбурсменські рахунки з додатками на оплату якірного збору на якірних стоянках акваторії порту Ізмаїл за вересень 2019 на загальну суму 125 498, 39 грн. (з ПДВ).
Відповідач відмовив позивачу у сплаті цих рахунків.
18. 06.11.2019 Підприємство надіслало відповідачу 43 дисбурсменські рахунки з додатками на оплату якірного збору на якірних стоянках акваторії порту Ізмаїл за жовтень 2019 на загальну суму 93 726, 76 грн. (з ПДВ).
Відповідач відмовив позивачу у сплаті цих рахунків.
19. Станом на 17.12.2019 в акваторії порту Ізмаїл наявні 46 одиниць флоту, які прийшли в цю акваторію та стали на якірну стоянку у період з 10.03.1998 по 27.06.2019.
20. 27.03.2020 відповідач частково погасив свою заборгованість перед позивачем, перерахувавши йому оплату за портові збори, в тому числі за якірний збір.
21. Фактично між Підприємством і Товариством (Морський агент) було укладено договір про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України, зокрема, щодо порядку перерахування та оплати за заявками Морського агента портових зборів, спеціалізованої послуги та інших послуг (робіт), що надаються у морських портах України.
22. Узагальнені доводи відповідача щодо відмови від оплати згаданих рахунків зводяться до того, що судна, за перебування яких у порту виставлено рахунки, відносяться до групи "Д", яка згідно з пунктом 6.3 розділу VI "Якірний збір" наказу Мінінфраструктури від 27.05.2013 № 316 "Про портові збори" звільняється від сплати якірного збору.
23. Відповідачем належними та допустимими доказами у справі не доведено прямування/перебування суден відповідача з метою здійснення їх ремонту, що унеможливлює їх віднесення до групи "Д", яка відповідно до пункту 6.3 Порядку звільняється від сплати якірного збору .
24. З урахуванням перевірки доказів у справі і перерахунку суми основної заборгованості, заявленої до стягнення, остання, за висновком апеляційного господарського суду складає 343 382, 68 грн. Відповідно, перерахунку підлягають заявлені до стягнення суми пені, відсотків річних та "інфляційних витрат".
25. У спірних правовідносинах з урахуванням перебування суден відповідача в акваторії порту більше 30 діб на якірній стоянці, відсутності інформації про подальше прямування таких суден, а, отже, за відсутності ознак операції, яка звільняється від оподаткування, позивачем правомірно нараховано ПДВ за базовою ставкою.
26. Умовами Договору передбачено, що обов`язок з оплати наданих послуг (у т.ч. оплати портових зборів) виникає саме з моменту виставлення належним чином рахунка на оплату наданих послуг (а не з моменту складання та підписання актів приймання-передачі наданих послуг). При цьому з інших пунктів Договору не випливає обов`язок Підприємства щодо складання таких актів, тому відсутність у матеріалах справи актів приймання-передачі наданих відповідачу послуг, з огляду на наявність відповідних рахунків, не звільняє відповідача від обов`язку оплати рахунка.