ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 910/16866/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,
здійснив розгляд у письмовому провадженні касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Айбокс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 (суддя Стасюк С. В.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 (головуючий - Зубець Л. П., судді Алданова С. О., Мартюк А. І.)
за заявою ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айбокс"
про забезпечення позову.
Короткий зміст і підстави заяви про забезпечення позову
1. 30.10.2020 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, заявник, Поручитель) звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просив накласти арешт на грошові кошти у розмірі 166231162,95 грн, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Айбокс" (далі - ТОВ "Айбокс", Товариство, Позичальник) і обліковуються на банківських рахунках: 1) IBAN № НОМЕР_1, відкритий у ПАТ "Айбокс Банк" (ідентифікаційний код 21570492, МФО: 322302); 2) IBAN № НОМЕР_2, відкритий у ПАТ "Айбокс Банк" (ідентифікаційний код 21570492, МФО: 322302); 3) IBAN № НОМЕР_3, відкритий у ПАТ "Айбокс Банк" (ідентифікаційний код 21570492, МФО: 322302); 4) IBAN № НОМЕР_4, відкритий у АТ "А-Банк" (ідентифікаційний код 14360080, МФО: 307770); 5) IBAN № НОМЕР_5, код валюти: 980; 840, відкритий у АТ "Альфа-Банк" у м. Києві (ідентифікаційний код 23494714, МФО: 300346); 6) IBAN № НОМЕР_6, відкритий у АТ "Альфа-Банк" у м. Києві (ідентифікаційний код 23494714, МФО: 300346); 7) IBAN № НОМЕР_7, відкритий у АТ "Альфа-Банк" у м. Києві (ідентифікаційний код 23494714, МФО: 300346); 8) IBAN № НОМЕР_8, код валюти: 980; 840; 978; 643, відкритий у АТ "ОТП БАНК" (ідентифікаційний код 21685166, МФО: 300528); 9) IBAN № НОМЕР_9, відкритий у АТ "Альфа-Банк" у м. Києві (ідентифікаційний код 23494714, МФО: 300346); 10) IBAN № НОМЕР_10, відкритий у ПАТ "Айбокс Банк" (ідентифікаційний код 21570492, МФО: 322302); 11) IBAN № НОМЕР_11, відкритий у АТ "Альфа-Банк" у м. Києві (ідентифікаційний код 23494714, МФО: 300346); 12) IBAN № НОМЕР_12, відкритий у АТ "Альфа-Банк" у м. Києві (ідентифікаційний код 23494714, МФО: 300346); 13) IBAN № НОМЕР_13, відкритий у ПАТ "Айбокс Банк" (ідентифікаційний код 21570492, МФО: 322302), або на будь-якому іншому рахунку, який буде виявлено у ході виконавчого провадження.
2. Зазначена заява обґрунтовується тим, що: 1) ОСОБА_1 має намір звернутися з позовною заявою про стягнення з ТОВ "Айбокс" заборгованості на загальну суму 162373533,55 грн, що складається з основного боргу у сумі 74829150,72 грн, інфляційних втрат у сумі 74664526, 59 грн і 3 % річних у сумі 12879856,24 грн, нарахованих за період з 04.02.2015 по 30.10.2020; 2) у зв`язку з невиконанням ТОВ "Айбокс" зобов`язань за договором кредитної лінії від 13.09.2013 № НКЛ-2002859 (далі - договір кредитної лінії), укладеним між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк", Банк) і ТОВ "Айбокс", та з метою погашення відповідної заборгованості, 04.02.2015 Банк на підставі договору поруки від 25.06.2014 № П 2002859-6 (далі - договір поруки від 25.06.2014), укладеного між ПАТ "Дельта Банк" і ОСОБА_1, здійснив списання з рахунку Поручителя, відкритого у ПАТ "Дельта Банк", грошових коштів у сумі 4157175,04 доларів США (що за умовами договору поруки від 25.06.2014 по курсу 18 грн за 1 долар США становить 74829150,72 грн) з призначенням платежу "погашення простроченої заборгованості за договором кредитної лінії № НКЛ-2002859 від 13.09.2013 року", що підтверджується випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 і листом ПАТ "Дельта Банк" від 04.02.2015 № 2/01-17/1360/3; 3) унаслідок списання Банком з рахунку ОСОБА_1 грошових коштів у рахунок погашення заборгованості за договором кредитної лінії, Поручитель набув статусу кредитора до Позичальника у межах погашеної суми заборгованості за договором кредитної лінії, тобто з 04.02.2015 у ТОВ "Айбокс" виникли перед ОСОБА_1 зобов`язання на загальну суму 74829150,72 грн; 4) у ТОВ "Айбокс" існують значні борги у сумі понад 212183851,85 грн перед фізичними особами-поручителями за договором кредитної лінії, що, на думку заявника, свідчить про ухилення Позичальника від виконання взятих на себе грошових зобов`язань та наявність ризиків неотримання позивачем грошових коштів від Товариства.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2020, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2020, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено частково. Вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ "Айбокс" у розмірі 74829150,72 грн і знаходяться у банківських установах та обліковуються на банківських рахунках, які будуть виявлені державним або приватним виконавцем у процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.
4. Ухвала та постанова мотивовані положеннями статті 1074 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статей 48, 59 Закону України "Про виконавче провадження", статей 74, 86, 136, 137, 138, 140, 269, 282 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), застосовуючи які суди дійшли висновку про доведеність заявником належними і допустимими доказами можливості ускладнення або неможливість виконання рішення у разі задоволення позовних вимог, оскільки: 1) станом на дату розгляду заяви заборгованість ТОВ "Айбокс" перед ОСОБА_1 не погашено, що свідчить про неналежне та умисне невиконання Товариством зобов`язань; 2) сума майбутнього позову є досить значною для заявника і ТОВ "Айбокс" уникає виконання свого зобов`язання, тобто діє недобросовісно, тому є правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ "Айбокс" і знаходяться на його банківських рахунках.
Разом з тим з огляду на те, що заявник не надав належних і допустимих доказів належності Товариству зазначених заявником рахунків, суд першої інстанції відмовив у частині задоволення заяви про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на конкретно визначених Поручителем рахунках, дійшовши висновку про необхідність накласти арешт на грошові кошти ТОВ "Айбокс" у межах суми 74829150,72 грн, які будуть виявлені на будь-яких рахунках державним чи приватним виконавцем у ході виконавчого провадження, враховуючи, що саме така сума була списана з рахунку ОСОБА_1 у рахунок погашення заборгованості ТОВ "Айбокс" за договором кредитної лінії.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду та постановою апеляційної інстанції, ТОВ "Айбокс" звернулося з касаційною скаргою, у якій просить зазначені судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову повністю.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. На обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме положень статей 2, 73, 74, 76, 77, 78, 136, 137, 326 ГПК України, наголошуючи, що: 1) суди першої та апеляційної інстанцій не зазначили, які докази можуть вказувати на наявність обставин, з котрими пов`язується застосування заходів до забезпечення позову, та у чому саме вбачається неможливість чи утруднення виконання судового рішення у разі задоволення позову, а лише послалися на значний розмір суми майбутнього позову та відсутність погашення заборгованості; 2) суди не врахували викладеної у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 922/2163/17 і від 03.04.2020 у справі № 904/4511/19 правової позиції про те, що заява ґрунтується на бездоказових припущеннях щодо можливого ухилення відповідача від виконання рішення суду у даній справі у разі подання та задоволення позову, а відтак і щодо неможливості чи істотного ускладнення у майбутньому виконання такого рішення. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. При цьому позивачем не надано належних та допустимих доказів, з якими чинне законодавство пов`язує доцільність застосування заходів щодо забезпечення позову та які свідчили би про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; 3) саме по собі визначення заявником ціни та предмету майбутнього позову у виді розміру заборгованості за кредитом та наполягання Поручителя на потенційній можливості ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження належними доказами, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви; 4) всупереч правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постанові від 25.02.2019 у справі № 922/2673/18, суди попередніх інстанцій беруть до уваги припущення заявника як доказ ухилення ТОВ "Айбокс" у майбутньому від виконання судового рішення та/або погіршення матеріального становища Товариства.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
7. Заявник не надав відзиву на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
8. 13.09.2013 між ПАТ "Дельта Банк" і ТОВ "Айбокс" було укладено договір кредитної лінії № НКЛ-2002859.
9. З метою забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Айбокс" за договором кредитної лінії 25.06.2014 між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 укладено договір поруки № П 2002859-6.
10. 04.02.2015 Банк на підставі договору поруки від 25.06.2014 списав з рахунку Поручителя, відкритого у ПАТ "Дельта Банк", грошові кошти у сумі 4157175,04 доларів США, що за умовами договору поруки від 25.06.2014 по курсу 18 грн за 1 долар США становить 74829150,72 грн, з призначенням платежу "погашення простроченої заборгованості за договором кредитної лінії № НКЛ-2002859 від 13.09.2013 року", що підтверджується випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 і листом ПАТ "Дельта Банк" від 04.02.2015 № 2/01-17/1360/3.
11. Унаслідок списання Банком з рахунку ОСОБА_1 грошових коштів у рахунок погашення заборгованості за договором кредитної лінії Поручитель набув статусу кредитора до Позичальника у межах погашеної суми заборгованості за договором кредитної лінії, тобто з 04.02.2015 у ТОВ "Айбокс" виникли перед ОСОБА_1 зобов`язання на загальну суму 74829150,72 грн.
Позиція Верховного Суду
12. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
13. Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, місцевий господарський суд виходив з надання заявником достатньо належних та допустимих доказів, з якими норми ГПК України пов`язують можливість вжиття співмірних і адекватних заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на грошові кошти у сумі 74829150,72 грн, що належать ТОВ "Айбокс" і знаходяться на усіх його банківських рахунках, але у лютому 2015 році списано з рахунку ОСОБА_1 у погашення заборгованості Товариства за договором кредитної лінії.
14. У свою чергу, апеляційний суд, відхиляючи доводи Товариства про порушення прав працівників ТОВ "Айбокс" на оплату праці внаслідок накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на усіх його рахунках, зазначив, що за змістом положень пункту 2 статті 48 і частин 3, 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби (аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19).
15. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
16. Положення зазначеної норми пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується в якості гарантії задоволення вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
17. Відповідно до частин 1, 4 статті 137 ГПК України (в редакції, чинній станом на 30.10.2020) позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні ді (цей пункт виключено з 08.02.2020 на підставі Закону України від 15.01.2020 № 460-IX); 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору (цей пункт виключено з 08.02.2020 на підставі Закону України від 15.01.2020 № 460-IX); 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Зі змісту цієї норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.
При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.