ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 924/744/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Бакуліна С.В., Губенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Черненка О.В.,
представників учасників справи:
позивача: Савчук Ю.М.,
відповідача-1: не з`явився,
відповідача-2: Перепелиця О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 (головуючий - Розізнана І.В., судді Грязнов В.В., Мельник О.В.)
у справі №924/744/20 Господарського суду Хмельницької області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Бужок"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек"
про визнання припиненою поруки Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Бужок" за Договором поруки №1П/16АФ-15 від 16 березня 2015 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "СК Бужок" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" (далі - Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" (далі - Відповідач-2) про визнання припиненою поруки Позивача за договором поруки №1П/16АФ-15 від 16.03.2015 (далі - Договір поруки).
2. Позов мотивований посиланням на положення частин 1, 4 статті 559 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення Договору поруки) та обставини збільшення обсягу зобов`язань за договором фінансового лізингу №16АФ-15 від 16.03.2015 (далі - Договір лізингу) без згоди Позивача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 06.10.2020 у позові відмовлено.
4. Рішення мотивоване відсутністю передбачених частиною 1 статті 559 Цивільного кодексу України умов для припинення поруки за Договором поруки через відсутність збільшення обсягу відповідальності поручителя перед лізингодавцем, оскільки під час укладення договору сторони визначили, що обсяг відповідальності поручителя, навіть у разі зміни розміру основного зобов`язання, залишається незмінним.
5. Водночас місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати поруку Позивача припиненою на підставі частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України, адже сторони у Договорі поруки за взаємною згодою передбачили інший строк для пред`явлення вимоги до поручителя, ніж той, що був передбачений наведеною нормою в редакції, чинній станом на момент укладення Договору поруки, а трирічний строк пред`явлення вимоги кредитора до поручителя за останнім платежем не сплив.
6. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення про задоволення позову, визнано припиненою поруку Позивача за Договором поруки.
7. Постанова мотивована встановленням обставин щодо збільшення зобов`язань за Договором лізингу без погодження з Позивачем як поручителем, що є підставою для припинення поруки за Договором поруки в силу положень частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення Договору поруки). При цьому суд апеляційної інстанції, зокрема, врахував правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду від 26.12.2018 у справі №569/8360/16-ц, від 26.05.2020 у справі №910/13109/18, від 05.11.2020 у справі №924/174/20.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
8. Відповідач-2 подав касаційну скаргу, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати повністю, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
9. Касаційна скарга мотивована наявністю підстав для касаційного оскарження зазначених судових рішень, передбачених пунктами 1, 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
10. На думку Відповідача-2, суд апеляційної інстанції, не визнаючи недійсним пункт 6.3 Договору поруки, констатував можливість не застосовувати його положення, що не відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №910/13109/18.
11. Відповідач-2 наголошує на необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 05.11.2020 у справі №924/174/20, оскільки вважає, що правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 26.05.2020 у справі №910/13109/18, не може братися до уваги щодо правовідносин у цій справі, зважаючи на різні умови спірних у зазначених справах договорів поруки щодо наслідків збільшення основного зобов`язання.
12. Водночас Відповідач-2 посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновку про застосування норм права у подібних правовідносинах (частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України), викладених у постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №924/482/19 і від 17.02.2020 у справі №924/502/19.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
13. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
14. Позивач заперечує проти посилання Відповідача-2 на постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №924/482/19 і від 17.02.2020 у справі №924/502/19, оскільки вони були ухвалені до того, як Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 26.05.2020 у справі №910/13109/18 правовий висновок щодо застосування положень частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України. Водночас Позивач звертає увагу на незмінність зазначеної правової позиції, що знаходить своє відображення в перелічених ним постановах Верховного Суду.
15. Відповідач-1 у встановлений Судом термін відзив на касаційну скаргу не надав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
16. За умовами укладеного між Відповідачем-1 (лізингоодержувач) і Відповідачем-2 (лізингодавець) Договору лізингу лізингодавець зобов`язався передати на умовах фінансового лізингу у платне користування предмет лізингу (майно), а лізингоодержувач зобов`язався прийняти майно та сплачувати лізингові платежі. Ціна одиниці, кількість і загальна вартість майна на момент укладення договору наведені в додатку №1 "Специфікація" (п. 1.1 Договору лізингу).
17. Вартість майна становить гривневий еквівалент 200387,17 євро, що розраховується за курсом продажу євро, встановленим у міжбанківській інформаційній системі "УкрДілінг", сформованим на 16:00 за Київським часом на дату, що передує даті укладання Договору лізингу, та на дату укладання Договору лізингу становить 4563096,40 грн. Вартість майна у гривні підлягає перерахунку за міжбанківським курсом на дату, що передує даті підписання акту приймання-передачі майна (п. 2.1 Договору лізингу).
18. Строк користування не може бути менше одного року (п. 1.2 Договору лізингу).
19. Усі платежі за Договором лізингу здійснюються в національній валюті України відповідно до умов договору та додатку №2 "Графік внесення лізингових платежів" до договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця, вказаний у договорі (п. 4.1 Договору лізингу).
20. Розділом 5 Договору лізингу визначені права та обов`язки сторін, де в пункті 5.3 вказано, що лізингодавець має право, зокрема: відмовитись від договору та вимагати повернення майна від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення оплати становить більше 30 календарних днів. Вилучення майна у лізингоодержувача не звільняє останнього від обов`язку сплати всіх несплачених до дати вилучення майна лізингових платежів, передбачених договором в тому числі несплаченої суми штрафних санкцій.
21. Розділом 7 Договору лізингу визначені умови відповідальності сторін, де в пункті 7.2. передбачено, що у випадку, якщо лізингоодержувач порушить строк оплати будь-якого лізингового платежу, який встановлений в графіку, лізингоодержувач несе відповідальність перед лізингодавцем у вигляді сплати трьохсот шістдесяти п`яти процентів річних від суми простроченого лізингового платежу (відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України).
22. Договір може бути розірваний в однобічному порядку з ініціативи лізингодавця: якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в договорі (на підставі письмового повідомлення лізингодавця про розірвання договору. У цьому випадку договір вважається розірваним з моменту отримання лізингоодержувачем письмового повідомлення лізингодавця про розірвання договору (п. 8.1 Договору лізингу).
23. Ціна договору становить гривневий еквівалент 228240,96 євро, що за міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 5197366,20 грн. Платежі як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане майно становлять гривневий еквівалент 27853,79 євро (п. 10.1 Договору лізингу).
24. Строк дії договору з 16.03.2015 до 20.05.2016, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором. Зазначений строк може бути змінений відповідно до умов даного договору (п. 11.1 Договору лізингу).
25. Згідно з додатком №1 до Договору лізингу "Специфікація майна" вартість всього майна складає 200387,17 євро.
26. Згідно з додатком №2 до Договору лізингу платежі вносяться до 20 числа кожного місяця, де перший платіж вноситься до 20.04.2015, а останній платіж 20.05.2016. Загальна сума, яка компенсує частину вартості предмету лізингу, становить 166151,02 євро, а платіж як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно становить 27853,79 євро.
27. 10 квітня 2015 року відповідачі склали та підписали акт приймання-передачі, який є додатком №3 до Договору лізингу. Відповідно до зазначеного акту лізингодавець передав, а лізингоодержувач отримав: дисплей GS 2630 в кількості 8 штук (2014 року випуску, із серійними номерами: PCGU2UF500515, PCGU2UF500424, PCGU2UF500404, PCGU2UF500098, PCGU2UF493643, PCGU2UF493891, PCGU2UF500747, PCGU2UF500336) загальною вартістю 200387,17 євро або 5074298,58 грн.
28. Водночас 16 березня 2015 року між Відповідачем-1 (лізингоодержувач), Відповідачем-2 (лізингодавець) та Позивачем (поручитель) укладено Договір поруки, предметом якого є зобов`язання поручителя перед лізингодавцем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань перед лізингодавцем, які випливають з умов Договору лізингу, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії Договору лізингу (п. 1.1 Договору поруки).
29. Сторони договору встановили, що зобов`язання поручителя перед лізингодавцем є безумовними і ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та основним договором не потребують (п. 1.2 Договору поруки).
30. Поручитель засвідчив, що він ознайомлений зі змістом основного договору та обсягом зобов`язань лізингоодержувача за основним договором, повністю з ними згоден, ніяких заперечень, а також непорозумінь щодо його положень не має. Для внесення будь-яких змін та доповнень до основного договору лізингодавцю та лізингоодержувачу не потрібно отримувати згоду поручителя на внесення таких змін (п. 1.3 Договору поруки).
31. У пункті 6.2 Договору поруки сторони встановили, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та втрачає свою дію з моменту припинення забезпеченого ним зобов`язання. Також порука припиняється, якщо лізингодавець в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання зобов`язання за основним договором не пред`явить вимоги до поручителя (п. 4 ст. 559 ЦК України).
32. У тому разі, якщо без згоди поручителя до основного договору вносяться зміни, що тягнуть за собою збільшення відповідальності поручителя, обсяг відповідальності поручителя залишається без змін (попереднім) (п. 6.3 Договору поруки).
33. Додатковою угодою №2 від 13.07.2016 відповідачі внесли зміни до умов Договору лізингу щодо: графіку внесення платежів, вартості майна (гривневий еквівалент 70010,06 євро, що за міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 1594227,08 грн), ціни договору (гривневий еквівалент 270397,23 євро, що за міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 6157323,48 грн, у тому числі ПДВ 750516,07 грн), визначено графік погашення для прострочених платежів, збільшено відповідальність до 365% річних за несвоєчасну сплату лізингових платежів.
34. Додатковою угодою №3 від 30.03.2018 відповідачі внесли зміни до умов Договору лізингу щодо: графіку внесення платежів, вартості майна, ціни договору, визначено графік погашення для прострочених платежів, продовжено строк дії Договору лізингу до 20 червня 2019 року. Зокрема, станом на 30 березня 2018 року сторони зафіксували, що зобов`язання (в тому числі прострочене) лізингоодержувача перед лізингодавцем в еквіваленті до євро становить 164556,57, в тому числі сума, яка компенсує частину вартості предмету лізингу з урахуванням ПДВ 120502,82 євро, платіж як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, без ПДВ в сумі 44053,75 євро. Платежі як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно становлять гривневий еквівалент 80048,99 євро, що за міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 1822827,57 грн. Ціна договору становить гривневий еквівалент 282745,13 євро, що за міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 6438502,45 грн, у тому числі ПДВ 760516,07 грн.
Позиція Верховного Суду
35. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги.
36. Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів.