Постанова
Іменем України
11 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 484/5336/18
провадження № 51-4644 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Остапука В. І.,
суддів Кравченка С. І., Білик Н. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Миколаєнко О. О.,
прокурора Гошовської Ю. М.,
засудженого ОСОБА_1,
в режимі відеоконференції
захисника Голубенка Р. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Миколаївського апеляційного суду від 16 липня 2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018150110002155, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого:
1) вироком Примосрького районного суду м. Одеси від 21 лютого 2007 року за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки;
2) вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 15 липня 2008 року за ч. 1 ст. 309 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць, звільненого 02 липня 2010 року у зв`язку з заміною невідбутої частини покарання на виправні роботи;
3) вироком Голованівського районного суду Кіровоградської області від 05 грудня 2011 року за ч. 3 ст. 187 КК України, із застосуванням ст. ст. 70, 72 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 8 місяців, звільненого 05 січня 2018 року умовно-достроково на 9 місяців 20 днів;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 вересня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців без конфіскації майна. На підставі статей 71, 81 КК України до призначеного покарання за даним вироком ОСОБА_1 частково приєднано невідбуте покарання за вироком Голованівського районного суду Кіровоградської області від 05 грудня 2011 року та визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років без конфіскації майна.
Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Вироком Миколаївського апеляційного суду від 16 липня 2020 року вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання скасовано і ухвалено новий, яким ОСОБА_1 призначено покарання за ч. 2 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна, яке є його власністю. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання за даним вироком ОСОБА_1 частково приєднано невідбуте покарання за вироком Голованівського районного суду Кіровоградської області від 05 грудня 2011 року та визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 1 місяць з конфіскацією майна, яке є його власністю.В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку ОСОБА_1 засуджено за те, що він, 30 серпня 2018 року приблизно о 18 год, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2, під час вживання алкогольних напоїв з ОСОБА_2, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, спровокувавши словесний конфлікт, висловив вимогу про передачу йому майна останнього. Після відмови потерпілого ОСОБА_2 передати майно, засуджений шляхом нанесення потерпілому ударів дерев`яною палицею та ножем, тобто, застосовуючи фізичне насильство, яке є небезпечним для життя і здоров`я потерпілого, почав наносити численні удари по голові та різним частинам тіла, з метою заволодіння майном, спричинивши ОСОБА_2 множинні забійні, різані рани голови, обличчя, тулуба, кінцівок, синці тіла, тобто тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень та які потягли короткочасний розлад здоров`я. Таким чиним, подолавши опір потерпілого, засуджений ОСОБА_1 заволодів належним ОСОБА_2 майном на загальну суму 7133, 33 грн.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок апеляційного суду з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги наводить доводи щодо невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження. Вважає, що судами як першої так і апеляційної інстанцій, на підтвердження його винуватості, покладено неналежні та недопустимі докази Стверджує, що в матеріалах кримінального провадження є докази, які підтверджують його невинуватість у вчиненні розбою. Разом з цим вважає, що його дії слід кваліфікувати тільки за завдання потерпілому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень. Посилається на невідповідність вироку положенням ст. 374 КПК України та вимогам законності і обґрунтованості. Вважає, що всі наведені порушення, про які він зазначав у апеляційній скарзі, всупереч вимогам КПК України, суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив.
Під час касаційного розгляду засуджений підтримав подану ним касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Позиції інших учасників судового провадження
Під час касаційного розгляду захисник підтримав подану касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1, просив її задовольнити.