Постанова
Іменем України
9 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 461/2945/20
провадження № 51-4875км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Короля В.В. та Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
прокурора Гошовської Ю.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1, який є представником Фермерського господарства "ОСОБА_1.", на ухвалу Львівського апеляційного суду від 7 вересня 2020 року про відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення його апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 30 червня 2020 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 30 червня 2020 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1, який є представником Фермерського господарства "ОСОБА_1.", про визнання протиправним невиконання прокуратурою Львівської області статей 3, 8, 19, 40, 68 Конституції України, статей 11, 24, 366, 375 Кримінального кодексу України (далі - КК), статей 55, 56, 214, 216 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) під час розгляду заяви представника Фермерського господарства "ОСОБА_1." про вчинення кримінального правопорушення за вих. №8 від 27 лютого 2020 року, а також про внесення в лист за результатами розгляду зазначеної заяви Фермерського господарства "ОСОБА_1." підготовлений ОСОБА_2, прокурором першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління ДБР, завідомо неправдивої інформації. Крім того, у зазначеній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати рішення по вказаній заяві Фермерського господарства "ОСОБА_1." у формі листа від 24 березня 2020 року за №15/4/1-3839-20, підготовленого прокурором Замараєвим Р., а також зобов`язати прокуратуру Львівської області направити вказану заяву Фермерського господарства "ОСОБА_1." за підслідністю до ДБР для вирішення питання по суті. Таким чином, вважав дії прокурора Замараєва Р. незаконними при розгляді заяви Фермерського господарства "ОСОБА_1." про вчинення кримінального правопорушення за вих. №8 від 27 лютого 2020 року.
Ухвалою Львівського апеляційного від 7 вересня 2020 року відмовлено ОСОБА_1, який є представником Фермерського господарства "ОСОБА_1.", у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та повернуто його апеляційну скаргу разом із поданими матеріалами.
Вимоги, наведені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник фермерського господарства ставить вимогу про скасування ухвали апеляційного суду про повернення йому апеляційної скарги та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та порушення його конституційних прав, а саме доступу до правосуддя.
Свої вимоги скаржник мотивує тим, що постановлене судове рішення порушує право особи на перегляд судового рішення, визначене статтею 24 КПК.
Крім того, вказує, що суд першої інстанції незаконно позбавив його доступу до правосуддя, оскільки в ухвалі слідчого судді всупереч Рішенню Конституційного Суду України №4-р 2020 від 17 червня 2020 року було чітко зазначено, що така ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Зазначає, що суд апеляційної інстанції належним чином не зважив на доводи його апеляційної скарги та неправомірно відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Вважає, що строк на апеляційне оскарження було порушено неправомірним рішенням місцевого суду, а саме протиправною вказівкою в ухвалі слідчого судді про неможливість оскарження судового рішення.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка підтримала касаційну скаргу, обговоривши доводи, наведені в касаційні скарги, й перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог статті 438 КПК предметом перегляду справи в касаційному порядку може бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Таким чином, підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Частиною 1 статті 412 КПК передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до статті 395 КПК апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення, а якщо ухвалу суду чи слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 117 КПК пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами.
Як убачається з матеріалів за скаргою, представник оскаржив ухвалу слідчого судді, при цьому в апеляційній скарзі вказував на незаконність такого рішення та попередньо просив поновити строк на апеляційне оскарження.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, зазначивши при цьому, що Рішення Конституційного Суду України було оприлюднене не пізніше наступного дня після його винесення, тобто 18 червня 2020 року, зміст цього Рішення був доступний, і будь-яка особа мала змогу з ним ознайомитись. При цьому, посилаючись на вимоги частини 2 статті 64 Конституції України, зазначив, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.