ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 431/1208/17
провадження № 51-1841км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої Вус С.М.,
суддів Бородія В.М., Чистика А.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Голубенко О.В.,
прокурора Шевченко О.О.,
потерпілої ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги адвоката Алєксандрової А.Є., яка діє в інтересах потерпілої ОСОБА_1 та прокурора, на ухвалу Луганського апеляційного суду від 10 січня 2020 року стосовно ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013030580001697, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1, раніше не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Старобільського районного суду Луганської області від 05 квітня 2019 року ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, та призначено їй покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн, із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з примусовим виконанням рішень, на строк 1 рік.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_2 звільнено від покарання, призначеного за цим вироком, у зв`язку із закінченням строків давності.
Вирішено питання щодо цивільного позову, судових витрат і речових доказів.
За оскаржуваною ухвалою Луганського апеляційного суду від 10 січня 2020 року вказаний вирок місцевого суду скасовано і закрито кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості в суді і вичерпанням можливості їх отримати.
Органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачувалась у вчиненні злочину за таких обставин.
Обіймаючи посаду старшого державного виконавця ВДВС Старобільського РУЮ, ОСОБА_2 унаслідок службової недбалості, що призвела до втрати описаного та арештованого майна, не забезпечила погашення перед стягувачем ТОВ "ОТП Факторинг України" заборгованості ОСОБА_1 у сумі 63 822, 51 грн, у тому числі шляхом звернення стягнення на майно боржника - автомобіль "OреІ Astra" (державний номер НОМЕР_1 ).
Так, ОСОБА_2, неналежно виконуючи свої службові обов`язки, передбачені посадовою інструкцією старшого державного виконавця та Законом України "Про виконавче провадження", щодо якісного виконання покладених обов`язків, не вживши всіх передбачених законом заходів примусового виконання рішення через несумлінне ставлення до них, не виконала всіх дій, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, при цьому грубо порушила вимоги статей 11, 25, 27, 30, 31, 35, 49, 52, 54, 57, 59 Закону України "Про виконавче провадження", Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, Інструкції про порядок роботи з документами в органах державної виконавчої служби, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 25 грудня 2008 року № 2274/5, внаслідок чого ОСОБА_1 було завдано матеріальної шкоди в розмірі 71 620 грн, що у 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є істотною шкодою.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції й призначення нового розгляду в цьому суді. Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор вказує на те, що суд апеляційної інстанції під час перегляду вироку місцевого суду порушив принцип безпосередності дослідження доказів у справі, а саме не допитав свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6, показання яких мають істотне значення у цій справі, та не дослідив усіх матеріалів кримінального провадження. Крім цього, зазначає, що у матеріалах кримінального провадження відсутній технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове засідання від 14 січня 2020 року, що позбавляє сторону обвинувачення звірити оголошений текст постановленої апеляційним судом ухвали з її текстом у друкованому примірнику. Такі порушення, на переконання прокурора, є істотними у зв`язку з чим рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.
У касаційній скарзі представник потерпілої, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у цьому суді. Обґрунтовуючи подану касаційну скаргу, наводить доводи, аналогічні доводам прокурора щодо порушення принципу безпосередності дослідження апеляційним судом доказів. Водночас вказує на вибірковий підхід під час оцінки апеляційним судом доказів, що перешкодило ухвалити законне й обґрунтоване рішення.
Позиції інших учасників судового провадження
У поданих запереченнях ОСОБА_2 і представник цивільного відповідача ОСОБА_7 наводять аргументи щодо безпідставності та необґрунтованості касаційних скарг і просять залишити їх без задоволення, а ухвалу апеляційного суду без зміни.
У судовому засіданні прокурор та потерпіла, навівши аргументи на обґрунтування своєї позиції, підтримали касаційні скарги і просили задовольнити їх, а ухвалу апеляційного суду скасувати.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, з`ясувавши думку прокурора та потерпілої,перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в касаційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.
За приписами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставині не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Він є судом права, а не факту, і під часперевірки доводів, наведених у касаційній скарзі, виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, що перевіряється в апеляційному порядку та повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції, тобто бути законною і обґрунтованою.
За правилами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
З приписів статей 7, 404, 419 КПК України у їх взаємозв`язку вбачається, що суд апеляційної інстанції зобов`язаний перевірити всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, а також аргументи, наведені сторонами під час апеляційного провадження, дати на все вичерпну відповідь.
Під час перегляду вироку суду першої інстанції стосовно ОСОБА_2 апеляційний суд зазначених вимог кримінального процесуального закону дотримався.
За змістом ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України суд повинен оцінювати докази на основі всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.