Постанова
Іменем України
2 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 740/987/19
провадження № 51-706 км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
| головуючого | Бущенка А.П., |
| суддів | Голубицького С.С., Стефанів Н.С., |
| за участю: секретаря судового засідання | Червінської М.П., |
| засудженого | ОСОБА_1 , |
| захисника | Самойленка М.Д., |
| прокурора | Сиволапа А.С., |
розглянув у судовому засіданні касаційні скарги засудженого та захисника Самойленка М.Д. на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 6 травня 2019 року та вирок Чернігівського апеляційного суду від 25 листопада 2019 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Гути Конотопського району Сумської області та жителя АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення злочинів, передбачених частиною 2 статті 15 і пунктом 6 частини 2 статті 115, частиною 4 статті 187 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Оскаржені судові рішення
1. Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області вироком від 6 травня 2019 року засудив ОСОБА_1 до покарання у виді позбавлення волі: за частиною 2 статті 15 і пунктом 6 частини 2 статті 115 КК - на строк 10 років; за частиною 4 статті 187 КК - на строк 12 років, а на підставі частини 1 статті 70 КК остаточно визначив покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років з конфіскацією майна. Суд зарахував засудженому у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 4 лютого 2019 року по 6 травня 2019 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
2. Суд визнав доведеним, що 18 травня 2015 року близько 08:45 засуджений разом з іншою особою в приміщенні продуктового магазину в м. Ніжині напали на продавця ОСОБА_2, зв`язали її і, погрожуючи їй предметом, схожим на пістолет, заволоділи 7000 грн з каси магазину. При виході з магазину нападників спробували зупинити ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Вийшовши за межі попередньої змови з іншим нападником, засуджений вистрілив в обличчя ОСОБА_4 з предмета, схожого на пістолет, заподіявши тому тяжких тілесних ушкоджень, та втік.
3. Чернігівський апеляційний суд 25 листопада 2019 року скасував вирок місцевого суду в частині призначеного покарання та постановив новий вирок, яким призначив засудженому покарання у виді позбавлення волі: за частиною 2 статті 15 і пунктом 6 частини 2 статті 115 КК - на строк 10 років; за частиною 4 статті 187 КК - на строк 12 років, а на підставі частини 1 статті 70 КК остаточно визначив покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна. Суд зарахував засудженому у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 4 лютого 2019 року по 25 листопада 2019 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. Також суд ухвалив виключити з мотивувальної частини вироку вказівку про визнання щирого каяття обставиною, що пом`якшує покарання.
Вимоги і доводи касаційних скарг
4. У касаційній скарзі захисник, посилаючись на пункти 2 та 3 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить змінити вирок апеляційного суду, перекваліфікувавши дії засудженого на частину 3 статті 187, частину 1 статті 121 КК, та пом`якшити покарання.
5. Він стверджує, що за епізодом розбійного нападу дії засудженого належить кваліфікувати за частиною 3 статті 187 КК, оскільки ОСОБА_2 не було заподіяно тяжких тілесних ушкоджень. Окрім того, на його думку, суди не правильно кваліфікували дії засудженого щодо потерпілого ОСОБА_4 як закінчений замах на умисне вбивство з корисливих мотивів, адже засуджений здійснив постріл лише з метою уникнути затримання, а тому його дії належало кваліфікувати за частиною 1 статті 121 КК.
6. Засуджений у своїй касаційній скарзі просить скасувати вироки попередніх інстанцій та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зокрема, крім доводів, зазначених у касаційній скарзі захисника, він скаржиться на те, що стороні захисту не було надано можливості допитати свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . На думку засудженого, суд неправомірно взяв до уваги показання свідка ОСОБА_7 , який є близьким родичем потерпілих, а також порушив правило допиту цього свідка, оскільки той перебував у залі судового засідання до того, як був допитаний як свідок.
7. Також засуджений вважає, що апеляційний суд неправомірно не застосовував до нього положення частини 5 статті 72 КК у редакції Закону № 838-VIII, оскільки вказаний Закон відповідно до статті 5 КК має зворотну дію у часі. Обґрунтувуючи свої вимоги, він посилається на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 29 серпня 2018 року (справа № 663/537/17). Засуджений вважає, що призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років є несправедливим та занадто суворим, а також просить врахувати як пом`якшуючу обставину щире каяття.
Позиції учасників під час касаційного розгляду
8. Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
9. У судовому засіданні захисник та засуджений підтримали доводи касаційних скарг та просили їх задовольнити.
10. Прокурор вважав, що необхідно відмовити в задоволенні касаційних скарг.
Оцінка Суду
11. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників касаційного розгляду, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи, наведені в касаційних скаргах, Суд дійшов висновку, що касаційні скарги належить задовольнити частково.
12. Позиція сторони захисту щодо неправильної кваліфікації вчиненого засудженим злочину ґрунтується на переконанні, що в цій справі було два окремих епізоди злочинної діяльності: (1) розбійний напад на продавця ОСОБА_2, що закінчився заволодінням грішми в касі магазину, та (2) постріл у ОСОБА_4 при спробі уникнути затримання. Виходячи з цього, захист аргументує, що при кваліфікації розбійного нападу тілесні ушкодження, заподіяні ОСОБА_4, не можуть бути враховані, а при кваліфікації епізоду з пострілом у ОСОБА_4 не має враховуватися корисливий мотив, пов`язаний з розбійним нападом на ОСОБА_2 .
13. Суд не погоджується з такою позицією захисту і зазначає, що суди попередніх інстанцій правильно вважали події, що стали підставою для обвинувачення, злочинним епізодом, об`єднаним єдиним умислом, спрямованим на заволодіння та утримання грошових коштів, і надали йому правильну кваліфікацію як розбійного нападу, поєднаного із замахом на вбивство.
14. Такий підхід узгоджується з усталеною судовою практикою, узагальненою, зокрема, в пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року №2 "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи", відповідно до якої за пунктом 6 частини 2 статті 115 КК як учинене з корисливих мотивів умисне вбивство кваліфікується в разі, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв`язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, коли виник корисливий мотив - до початку чи під час вчинення цього злочину. У разі вчинення умисного вбивства під час розбійного нападу дії винного кваліфікуються за пунктом 6 частини 2 статті 115 КК і статтею, якою передбачено відповідальність за злочинне заволодіння майном (частиною 4 статті 187 КК).