1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України

15 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 372/4328/19

провадження № 61-4765св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго",

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 13 грудня 2019 року у складі судді Кравченка М. В. та постанову Київського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Березовенко Р. В., Суханової Є. М., Лівінського С. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі і виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Просив визнати незаконним та скасувати наказ ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу з питань оформлення права на земельні ділянки під існуючі об`єкти Управління супроводу проектної документації та земельних відносин Департаменту внутрішніх інвестицій, поновити його на цій посаді та стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 жовтня 2019 року до дня поновлення на роботі.

Позивач обґрунтовував позовні вимоги тим, що його звільнення відбулося із порушенням трудового права.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 13 грудня 2019 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року, позовну заяву повернуто заявнику, внаслідок неусунення недоліків, зазначених судом в ухвалі Обухівського районного суду Київської області від 02 грудня 2019 року про залишення позовної заяви без руху.

Повертаючи заяву, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не виконано вимоги статей 175, 177 ЦПК України, а подана ним заява не може вважатись усуненням недоліків. Також, не було подано документу про доплату судового збору, а наведені у заяві заперечення проти відповідних вимог ухвали про залишення позову без руху у цій частині не можуть вважатись виконанням вимог ухвали суду та законодавства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у березні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано справу із Обухівського районного суду Київської області та надано строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

29 січня 2021 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не повно з`ясовано обставини справи. Заявник вказує, що позивач звільнений від сплати судового збору за вимоги про визнання недійсним та скасування наказу про звільнення, поновленні на роботі.

Відзив на касаційну скаргу не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що у листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі і виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу (а. с. 1 - 3).

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 02 грудня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано позивачеві десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних в ній недоліків, зокрема позивач мав зазначити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору; зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; підтвердити про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; сплатити судовий збір (а. с. 5, 6).

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 13 грудня 2019 року позовну заяву повернуто заявнику, внаслідок неусунення недоліків, зазначених судом в ухвалі Обухівського районного суду Київської області від 02 грудня 2019 року про залишення позовної заяви без руху (а. с. 11).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

У пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства належить забезпечення права на апеляційний перегляд справи.


................
Перейти до повного тексту