ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 160/9286/18
адміністративне провадження № К/9901/3262/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Калашнікової О.В., Соколова В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Національної поліції України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Національної поліції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 (головуючий суддя - Врона О.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 (головуючий суддя - Чабаненко С.В., судді - Чумак С.Ю., Юрко І.В.)
ВСТАНОВИВ:
І. Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національної поліції України, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Голови Національної поліції України в частині не прийняття рішення на підставі заяви ОСОБА_1 від 08.10.2018 щодо бажання проходити службу в Національній поліції України;
- зобов`язати Голову Національної поліції України на підставі заяви ОСОБА_1 від 08.10.2018 прийняти на службу до поліції шляхом видання відповідного наказу.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не вживав організаційних заходів щодо поновлення позивача на посаді начальника Управління МВС України на Придніпровській залізниці, згідно з рішенням суду. Позивач просив розглянути його заяву щодо продовження служби в органах поліції та вказував, що 30.10.2018 та 16.11.2018 він звертався з рапортами щодо його переміщення до Національної поліції України для продовження проходження служби, проте його було повідомлено про можливість призначення на посаду до органів національної поліції України лише на умовах конкурсу щодо заміщення посад поліцейського. Позивач вважав, що має місце протиправна бездіяльність Національної поліції України в частині неприйняття рішення на підставі його заяви від 30.10.2018 щодо переміщення до Національної поліції України для подальшого проходження служби.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Національної поліції України в частині не прийняття рішення на підставі заяви ОСОБА_1 від 08.10.2018 щодо бажання проходити службу в Національній поліції України. Зобов`язано Національну поліцію України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.10.2018 щодо прийняття на службу до поліції з урахуванням правової позиції суду, викладеної в цьому рішенні. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
4. Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки позивач на час звільнення працював в органах МВС, то міг висловити бажання щодо переведення його до органів національної поліції лише після вирішення спору щодо законності прийнятого відносно нього наказу про звільнення та поновлення його на посаді в органах МВС. До поновлення його на відповідній посаді позивач не мав підстав звертатись із заявою про переведення його до органів національної поліції. Єдиною підставою щодо нереалізації права переведення до лав Національної поліції України стало порушення прав позивача з боку держави у вигляді видання скасованого судом наказу про звільнення № 2238 о/с від 27.10.2014.
5. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що в порушення вимог пункту 9 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію", з моменту опублікування Закону України "Про національну поліцію" (з 06.08.2015) та до прийняття ГУ МВС України в Дніпропетровській області наказу № 26 о/с від 16.01.2019 в частині звільнення позивача за пунктом 64 г (через скорочення штату) позивачу не було запропоновано жодної посади (рівнозначної, вищої чи нижчої) в органах поліції, та не було перевірено можливості його подальшого використання на службі та відповідності вимогам поліцейського, та не вирішено питання про перевід позивача до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
6. Задовольняючи частково позовні вимоги, суди вказали на те, що зобов`язання Голови Національної поліції України на підставі заяви ОСОБА_1 від 08.10.2018 прийняти на службу до поліції шляхом видання відповідного наказу є дискреційними повноваженнями Національної поліції України, та суд не наділений відповідними повноваженнями беззаперечного зобов`язання відповідача прийняти позивача на службу до поліції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
7. У січні 2020 року Національною поліцією України подано касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019. У касаційний скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами не враховано того, що у період з 06.08.2015 по 06.11.2015 позивач не був діючим працівником міліції та не надавав згоду на переведення на службу в поліції, а тому відповідач не мав обов`язку переводити позивача до органів поліції. Відповідач вказує, що судами безпідставно ототожнено звільнення позивача з органів внутрішніх справ на підставі пп. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади" та п. 62 "а" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ у запас Збройних сил з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію".
9. У касаційній скарзі відповідач також зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій вийшли за межі своїх повноважень та збільшили преклюзивний строк дії закону у часі, поновивши його для позивача, оскільки позивач всупереч вимогам Закону України "Про Національну поліцію" у період з 06.08.2015 по 06.11.2015 не заявляв про своє бажання проходити службу в поліції. Крім того, відповідач посилається на п. 2 ч. 3 ст. 49 Закону та вказує, що позивач не відповідав вимогам до поліцейських, оскільки був звільнений на підставі Закону України "Про очищення влади".
10. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Позивач зазначає, що був позбавлений можливості в період з 06.09.2015 по 06.11.2015 виявити бажання проходити службу у поліції у зв`язку з незаконним звільненням з органів внутрішніх справ.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
11. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2020 для розгляду справи №160/9286/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Калашнікова О.В., Соколов В.М.
12. Ухвалою Верховного Суду від 07.02.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Національної поліції України, встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
13. Ухвалою Верховного Суду від 12.02.2021 адміністративну справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
14. ОСОБА_1 з серпня 1992 року по 27.10.2014 проходив службу в органах внутрішніх справ України.
15. Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1462 о/с від 01.08.2014 ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Управління МВС України на Придніпровській залізниці.
16. Наказом міністра МВС України № 2238 о/с від 27.10.2014 позивача звільнено з посади начальника Управління МВС України на Придніпровській залізниці на підставі пп. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади" та п. 62 "а" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ у запас Збройних сил (із постановленням на військовий облік).
17. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 у справі №804/19009/14 адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління МВС України на Придніпровській залізниці, Державної казначейської служби України про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди - задоволено частково, а саме:
- визнано протиправним та скасовано наказ міністра МВС України №2238 о/с від 27.10.2014 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Управління МВС України на Придніпровській залізниці на підставі пп. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади" №1682-VІІ від 16.09.2014 та п. 62 "а" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ у запас Збройних сил (із постановленням на військовий облік);
- поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Управління МВС України на Придніпровській залізниці з 28.10.2014;
- стягнуто з Управління МВС України на Придніпровській залізниці середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.10.2014 по 11.07.2018 в розмірі 411 726,24 грн з утриманням відповідних податків та зборів;
- в решті позовних вимог відмовлено;
- допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління МВС України на Придніпровській залізниці та в частині виплати грошового утримання у межах суми стягнення за один місяць.
18. 01 серпня 2018 року т.в.о. Міністра внутрішніх справ України Яровим С.А. винесено наказ №979о/с, яким на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 у справі №804/19009/14, поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Управління МВС України на Придніпровській залізниці з 28.10.2014.
19. З вищезазначеним наказом позивача було ознайомлено 01.10.2018 та вчинено відповідний запис в трудовій книжці, проте фактично позивача не було допущено до виконання посадових обов`язків, не забезпечено робочим місцем та не здійснено нарахування заробітної плати.
20. Листом від 01.10.2018 Ліквідаційна комісія Управління МВС України на Придніпровській залізниці повідомила, що не має повноважень щодо вжиття заходів по реалізації наказу від 01.08.2018 №979о/с щодо фактичного поновлення позивача на посаді та визначення функціональних обов`язків, оскільки посада начальника Управління МВС України на Придніпровській залізниці на підставі наказу МВС України від 30.06.2011 №378 "Про затвердження номенклатури посад щодо призначення, переміщення, звільнення осіб рядового і начальницького складу та працівників органів внутрішніх справ" відноситься до переліку посад керівного складу МВС, на які працівники призначаються і з яких звільняються наказами Міністра внутрішніх справ України. Вказаним листом позивача також повідомлено, що наказом МВС України від 22.06.2015 №741 "Про організаційно-штатні зміни в підрозділах транспортної міліції" скорочено в УМВС України на Придніпровській залізниці всі існуючі посади в кількості 865 посад.