ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 826/813/15
адміністративне провадження № К/9901/27931/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Юрченко В.П., Ханової Р.Ф.,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 травня 2016 року (суддя Федорчук А.Б.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року (судді: Ганечко О.М. (головуючий), Коротких А.Ю., Літвіна Н.М.) у справі №826/813/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Квазар комплекс" до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Квазар комплекс" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.08.2014:
- 0009732203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в загальному розмірі 34 806 292,00 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 27 973 266,00 грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 6 833 026,00 грн;
- 0009742203, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 45 702 083,00 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 30 468 056,00 грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 15 234 027,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що об`єкт оподаткування податком на прибуток та податковий кредит позивачем було сформовано за реально здійсненими господарськими операціями, на підставі належним чином оформлених первинних документів, натомість посилання контролюючого органу на відсутність реальних правових наслідків є необґрунтованими, базуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Справа розглядалась судами неодноразово.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.06.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 лютого 2016 року рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд стало те, що судам необхідно встановити фактичний зміст відповідних операцій, безпосередньо дослідивши докази на підтвердження факту існування активу та його руху від постачальника до покупця (позивача у справі). При цьому у разі виконання операцій з придбання товару судам необхідно перевірити факт транспортування товару, його зберігання, приймання за кількістю та якістю, встановивши посадових осіб постачальника та покупця, задіяних у такому процесі, факт подальшого використання позивачем придбаного товару (чи реалізовувався, чи споживався). У випадку здійснення Товариством операцій з придбання робіт та послуг судам необхідно витребувати та дослідити первинні документи, складенням яких має підтверджуватися виконання даного виду робіт та послуг з метою достовірного встановлення факту їх виконання, виду та обсягу відповідних робіт (послуг), їх призначення для господарської діяльності Товариства. У разі ж неможливості їх подання, встановити відповідні причини та з`ясувати як це впливає на правомірність донарахування платнику податків грошових зобов`язань.
5. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року, позов задоволено в повному обсязі, оскаржувані податкові повідомлення - рішення визнано протиправними та скасовано.
6. Рішення судів мотивоване тим, що не прийняття контролюючим органом до уваги змісту та обсягу господарських операцій, вказаних в наданих до перевірки документах, як наслідок, твердження про відсутність об`єктів оподаткування по спірним господарським операціям, ґрунтується виключно на припущеннях, а отже і висновок відповідача, що первинні документи не спричиняють змін в бухгалтерському та податковому обліку позивача, а останній позбавлений законного права на віднесення сум по документам до доходу та витрат є помилковим.
Також в рішеннях вказано, що суд позбавлений можливості застосувати в рамках досліджуваних правовідносин положення п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, адже суд не може обмежити право платника довести в судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 травня 2016 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.
8. Касаційний розгляд справи проведено у судовому засіданні, відповідно до статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток, ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки № 1262/26-59-22-02/30219297 від 31.07.2014, оформленого за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2013, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на суму 27 973 268,00 грн та порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 37 245 080,00 грн.
Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції з контрагентами ТОВ "Леотрейдинг плюс", ТОВ "Інвестенергія плюс`ТОВ "Дельта Технолоджис", ТОВ "Інвестенергія Нью", ТОВ "Союз Маркет лайн", ТОВ "Вуглестіл Нью", ТОВ "Меркурій трейд компані", ТОВ "Аграбуд", ТОВ "Квік 2006", ТОВ "Локомотив", ТОВ "ТК Фіона" не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що такі операції, на думку контролюючого органу, фактично не відбувались та мають формальний характер (безтоварні), оскільки: 1) позивач не надав до перевірки всіх необхідних первинних документів на підтвердження реальності господарських операцій; 2) порушення норм податкового законодавства та правил ведення господарської діяльності контрагентами позивача (процедура банкрутства, пояснення про непричетність до діяльності господарюючих суб`єктів в межах кримінального провадження, відсутність трудових та матеріальних ресурсів, відсутність за місцезнаходженням).
На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Як встановлено судами попередніх інстанцій позивач мав взаємовідносини з контрагентами ТОВ "Леотрейдинг Плюс", ТОВ "Інвестенергія Плюс`ТОВ "Дельта Технолоджис", ТОВ "Інвестенергія Нью", ТОВ "Союз Маркет Лайн", ТОВ "Вуглестіл Нью", ТОВ "Меркурій Трейд Компані", ТОВ "Аграбуд", ТОВ "Квік 2006", ТОВ "Локомотив", ТОВ "ТК Фіона".
Між позивачем і ТОВ "Леотрейдінг Плюс" укладено договори на поставку продукції. Найменування, тип та кількість продукції визначається у специфікаціях. Продукція являє собою зубчаті колеса, шестерні, амперметри, насоси, тощо.
На підтвердження фактичності отримання товару за договорами позивачем до матеріалів справи надано специфікації, рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні (а.с. 99-102; 112-129 Том 5).
Між позивачем і ТОВ "Інвестенергія Плюс" укладено ряд договорів про надання послуг з: аналізу ринку запчастин, перевірки стану залишків товару та приведення їх до передпродажного стану, догляду за майном, діагностики товарів, тощо.
На підтвердження фактичності отримання зазначених послуг, позивачем до матеріалів справи долучено рахунки-фактури, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) і податкові накладні (а.с. 30-153, 178-197 Том 4; 130-249 Том 5; 1-190Том 6).
Аналогічні за своїм змістом послуги, а також послуги з розфасовки та переупаковки товару, консультаційні послуги та послуги зі збору документів, надавались позивачу з боку ТОВ "Дельта Технолоджи", на підтвердження чого позивачем надано: договори, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), рахунки-фактури, податкові накладні (а.с. 1-3, 154-177, 198-249 Том 4; 172-249 Том 1; 227-249 Том 2; 1-38, 42-249 Том 3; 1-91 Том 5).
В рамках взаємовідносин з ТОВ "Інвестенергія Нью", позивач також отримував послуги з: діагностики товару, погрузки товару, передпродажної його підготоки, перевірки комплектності при передачі товарів, на підтвердження чого надано рахунки-фактури, акти виконаних робіт, додатки до актів виконаних робіт та податкові накладні (а.с. 191-249 Том 6; 1-199, 209-249 Том 8).
Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ "Союз Маркет Лайн", судами встановлено, що згідно наявних в матеріалах справи документів, в перевіряємому періоді зазначений контрагент здійснював на користь позивача поставку пружин, фільтруючих елементів, шатунів, амортизаторів, втулок, тощо, на підтвердження чого надано договори, специфікації, рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні (а.с. 139-171 Том 1; 171-193 Том 2; 5-26 Том 4; 93 Том 5).
Відповідно до договорів № 1303.11 від 13.03.2013 та № 0204.1 від 02.04.2013 ТОВ "Вуглестіл Нью" на користь позивача здійснено поставку шестерень ЧС-7 в кількості 5 штук та ізолятору 8ТН.780.058 в кількості 78 штук, на підтвердження чого надано зазначені договори та специфікації до них (а.с. 200-208 Том 8).
Згідно договору поставки № 06/12-4 від 06.12.2012 та специфікації до нього (а.с. 194-198 Том 2), а також договору поставки № 04/10 від 04.10.2011 зі специфікацією, видаткових та податкових накладних (а.с. 216-226 Том 2; 40-41 Том 3), ТОВ "Меркурій Трейд Компані" здійснено на користь позивача поставку: кранів машиніста, електродатчиків, колодок, реле тиску, тощо, на підтвердження чого надано зазначені документи.
У відповідності до податкових накладних, рахунків та видаткових накладних позивачем здійснено придбання у ТОВ "Квік-2006" розрядників РВКУ, на підтвердження чого надано до матеріалів справи зазначені документи (а.с. 162-167 Том 13).
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "НВП" Локомотив", з матеріалів справи вбачається, що в перевіряємому періоді позивачем придбано у вказаного контрагента товари, на підтвердження чого надано до матеріалів справи відповідні письмові докази (а.с. 61-64, 70-73 Том 10, а.с 119-120, 126-129 Том 13, 8-9, 143-145 Том 14, а.с. 2-62 Том 21).
Також суди вказали, що зміни в бухгалтерському обліку позивача, оприбуткування товарно - матеріальних цінностей (ТМЦ) та подальша реалізація придбаних позивачем товарів (у зазначених вище контрагентів) на користь третіх осіб, підтверджується належним чином завіреними копіями балансів за 2011, 2013 роки, оборотно-сальдових відомостей.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
10. У доводах касаційної скарги відповідач вказує на порушення судами норм матеріального права та їх неправильне застосування судом, посилається на порушення норм процесуального права, що полягає у неповному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, зазначає, що під час проведення перевірки позивачем не було надано первинних документів, які підтверджували право позивача на формування витрат та податкового кредиту, проте суди не надали належної правової оцінки зазначеному факту, позивачем всупереч вимог п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України первинні документи контролюючому органу не надавались, такі частково були надані лише до суду першої інстанції. Вказує на те, що висновки судів попередніх інстанцій фактично суперечать нормам ст. 44 Податкового кодексу України, що свідчить про безпідставність висновку про правомірність формування позивачем як витрат так і податкового кредиту по господарських операціях з контрагентами. Також відповідач вказує на порушення контрагентами норм податкового законодавства та правил ведення господарської діяльності контрагентами позивача (відсутність трудових та матеріальних ресурсів, відсутність за місцезнаходженням, тощо).
11. Товариством надано відзив на касаційну скаргу, в яких позивач вказує на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про безпідставність тверджень контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
12. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
12.1. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
12.2. Пункт 44.3 статті 44.
Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
12.3. Пункт 44.6 статті 44.
У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
12.4. Пункт 44.7 статті 44.
У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).
Протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.
У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.
У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.
12.5. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134.
Об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;
12.6. Пункт 138.2 статті 138.
Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
12.7. Підпункт 139.1.9 пункту 139 статті 139.
Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
12.8. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
12.9. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
13. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":
13.1. Стаття 1.
13.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
13.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
13.2. Частина 1 статті 9.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
13.3. Частина 2 статті 9.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.