ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 759/5668/14-а
адміністративне провадження № К/9901/27128/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури Грабець Ігоря Несторовича на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2020 (головуючий суддя: Добрівська Н.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2020 (головуючий суддя: Черпіцька Л.Т., судді: Пилипенко О.Є., Собків Я.М.) у справі № 759/5668/14-а за позовом Заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Головного територіального управління юстиції у Київській області, треті особи: Сільськогосподарська агрофірма "Прогрес", Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубежівська" про визнання протиправними дій,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебувала справа №2-а-494/12 за позовом заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області до Києво-Святошинської районної адміністрації Київської області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубежівська", Державний реєстратор Києво-Святошинської районної державної адміністрації, про визнання протиправними дій.
Зазначений позов надійшов до Києво-Святошинського районного суду Київської області 17.07.2012.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.11.2012 адміністративну справу №2-а-494/12 за позовом заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області до Києво-Святошинської районної адміністрації Київської області, треті особи: ТОВ "Агрофірма "Рубежівська", Державний реєстратор Києво-Святошинської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій передано до Святошинського районного суду міста Києва за підсудністю.
11.06.2013 до Святошинського районного суду міста Києва звернувся заступник прокурора Києво-Святошинського району Київської області з заявою про збільшення позовних вимог, в якій просив:
визнати неправомірними дії Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області та державного реєстратора Києво-Святошинської районної державної адміністрації щодо державної реєстрації ТОВ "Агрофірма "Рубежівська";
визнати недійсною державну реєстрацію ТОВ "Агрофірма "Рубежівська" №13391230000001763 від 27.09.2005 та скасувати запис про державну реєстрацію ТОВ "Агрофірма "Рубежівська".
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 20.02.2015 у справі №759/5668/14-а позовні вимоги заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області задоволено, визнано дії Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області стосовно реєстрації ТОВ "Агрофірма "Рубежівська" неправомірними, визнано недійсною державну реєстрацію ТОВ "Агрофірма "Рубежівська" №13391230000001763 від 27.09.2005 та скасовано запис про державну реєстрацію ТОВ "Агрофірма "Рубежівська".
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2015 у справі №759/5668/14-а постанову Святошинського районного суду міста Києва від 20.02.2015 скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області задоволено частково, визнано протиправною державну реєстрацію ТОВ "Агрофірма "Рубежівська" №13391230000001763 від 27.09.2005. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.03.2017 касаційну скаргу Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області задоволено частково, касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 20.02.2015 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 25.01.2019 адміністративну справу №759/5668/14-а за позовом заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області до Києво-Святошинської районної адміністрації Київської області, Головного територіального управління юстиції у Київській області, треті особи: СГА "Прогрес", ТОВ "Агрофірма "Рубежівська" про визнання протиправними дії державного реєстратора та скасування державної реєстрації направлено за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2020, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, позовну заяву Заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області до Києво-Святошинської районної адміністрації Київської області, Головного територіального управління юстиції у Київській області, треті особи: СГА "Прогрес", ТОВ "Агрофірма "Рубежівська" про визнання протиправними дій - залишено без розгляду.
Залишаючи позов без розгляду, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачем пропущений строк звернення до суду, а обґрунтованих підстав пропуску строку останнім не надано.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, заступник керівника Київської обласної прокуратури Грабець І.Н. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою (надійшла поштою 21.10.2020), у якій просив скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.03.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2020, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
За позицією скаржника, аналіз правової конструкції норми частини 4 статті 21 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти однозначного висновку про те, що вона має альтернативний характер при визначенні початку перебігу строку звернення до суду з відповідним позовом - протягом 15 днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку його розгляду.
Стверджує, що вказаною нормою не передбачено обов`язок прокурора звертатися до суду протягом 15-денного строку після закінчення строку для розгляду протесту.
Наполягає на початку перебігу строку з дня, коли прокурор отримав повідомлення про результати розгляду протесту, а тому, вважає, що позивач звернувся у строки, передбачені статтею 21 Закону України "Про прокуратуру".
Ухвалою Верховного Суду від 01.12.2020 відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
Інші учасники правом надання відзиву на касаційну скаргу не скористалися.
Ухвалою Верховного Суду від 10.02.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 статті 3 КАС України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
Згідно з частиною 3 статті 99 КАС України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Також за змістом частини 2 та 3 статті 122 КАС України (у редакції після 15.12.2017) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначені норми процесуального законодавства встановлюють загальний строк подання адміністративного позову для захисту прав, свобод та інтересів особи та спеціальний, встановлений КАС України, а також іншими законами. Зазвичай спеціальні строки коротші від загального строку звернення й обумовлені специфікою відповідних відносин, у яких визначеності (стабільності) необхідно досягнути якнайшвидше.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VII, у редакції чинній на час розгляду справи) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.