ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 904/1641/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.
за участю секретаря судового засідання - Гогуся В.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ - Інвест" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.10.2020 (головуючий суддя Кощеєва І.М., судді Кузнецова І.Л., Чус О.В.)
та Дніпровської міської ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.10.2020 (головуючий суддя Кощеєва І.М., судді Кузнецова І.Л., Чус О.В.) та додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2020 (головуючий суддя Кощеєва І.М., судді Кузнецова І.Л., Чус О.В.) у справі
за позовом Дніпровської міської ради
до 1) Державного реєстратора Приватного нотаріуса Зінкової Юлії Євгенівни, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Інвест",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1) Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ - Інвест"
про визнання протиправним та скасування рішення № 49225515 від 18.10.2019 про внесення змін до запису про право власності № 28475016 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна реєстраційний № 1672575012101,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2020 року Дніпровська міська рада звернулась до господарського суду з позовом до Державного реєстратора Приватного нотаріуса Зінкової Юлії Євгенівни (далі - Державний реєстратор, відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Інвест" (далі - ТОВ "АТБ-Інвест", відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення № 49225515 від 18.10.2019 про внесення змін до запису про право власності № 28475016 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна реєстраційний № 1672575012101.
2. Позов обґрунтовано тим, що оскаржуваним рішенням здійснено реєстрацію огорожі № 28 (паркан) та мостіння ІІ, ІІІ, які чинним законодавством віднесено до тимчасових споруд, які не підлягають державній реєстрації, а отже, реєстрацію таких споруд здійснено з порушенням положень статей 5, 26, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що, окрім цього, призвело до порушення цивільних прав позивача, як власника земельної ділянки, оскільки розміщення тимчасових споруд (огорожі та мостіння) здійснено поза волею власника.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2020 позов задоволено. Скасовано рішення Державного реєстратора Приватного нотаріуса Зінкової Юлії Євгенівни № 49225515 від 18.10.2019 про внесення змін до запису про право власності №28475016 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна реєстраційний №1672575012101 (адреса: Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Петра Калнишевського, буд. 1А). Стягнуто з відповідачів по 1 051,00 грн витрат зі сплати судового збору.
4. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з урахуванням положень статті 181 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 1, статті 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", частини 4 статті 5, частини 8 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" спірні мостіння та огорожа є не капітальними, а інженерними спорудами, у зв`язку з чим не підлягають державній реєстрації, тому у державного реєстратора були відсутні правові підстави для внесення змін до складу раніше зареєстрованого нерухомого майна шляхом внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності за номером 28475016, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1672575012101.
5. При цьому суд зазначив, що наявність чи відсутність у ТОВ "АТБ-Інвест" права оренди земельної ділянки, на якій розміщені спірні огорожі та мостіння, не є вирішальною обставиною для вирішення саме цього спору, тому результати розгляду іншої справи № 904/2003/20 не впливають на розгляд цієї справи.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції
6. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.10.2020 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2020 скасовано. Прийнято нове рішення. В позові відмовлено. Стягнуто з Дніпровської міської ради на користь ТОВ "АТБ-Інвест" суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 153,00 грн.
7. Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що місцевий господарський суд не оцінив належність обраного позивачем способу захисту і дійшов передчасного висновку про задоволення позову, оскільки внесення змін в опис об`єкта нерухомості ТОВ "АТБ-Інвест" не порушує права Дніпровської міської ради як власника земельної ділянки, оскільки огорожа № 28 та мостіння ІІ, ІІІ не внесені як складова частина об`єктy нерухомого майна, за рахунок якої збільшено площу об`єкту нерухомості, що може вплинути на права власника земельної ділянки, та не зареєстровано, як самостійний об`єкти нерухомості, що не призводить до порушення прав власності позивача на земельну ділянку, а отже Дніпровська міська рада не надала доказів на підтвердження порушення своїх прав оскаржуваним рішенням Державного реєстратора, зокрема, як саме рішення Державного реєстратора перешкоджає розпорядженню земельною ділянкою, у зв`язку з чим позовні вимоги власника земельної ділянки про визнання неправомірними дій Державного реєстратора та визнання недійсним його рішення не відповідають ефективним способам захисту прав та інтересів позивача.
8. Також, судом встановлено, що оскаржуваним рішенням державного реєстратора не здійснювалася державна реєстрація права власності на тимчасові споруди (огорожу та мостіння), а вносились зміни до технічних характеристик вже зареєстрованого об`єкту нерухомого майна, власником якого є ТОВ "АТБ-Інвест", розміщеного на земельній ділянці, яка знаходиться в користуванні останнього на підставі Договору оренди, дія якого продовжена рішенням господарського суду, тому приписи частини 4 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
9. Крім цього, судом апеляційної інстанції враховано, що дії Державного реєстратора було оскаржено до Міністерства юстиції України, яким було надано правову оцінку діям Державного реєстратора зі спірного питання та встановлено, що оскаржуване рішення реєстратора прийнято відповідно до чинного законодавства. При цьому у Державного реєстратора були відсутні законні підстави для відмови відповідачу-2 у внесенні змін до Державного реєстру.
Короткий зміст оскаржуваної додаткової постанови суду апеляційної інстанції
10. Додатковою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2020 заяву ТОВ "АТБ-Інвест" про відшкодування судових витрат у справі задоволено частково. Стягнуто з Дніпровської міської ради на користь ТОВ "АТБ-Інвест" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 21 000,00 грн.
11. Додаткова постанова мотивована підтвердженням судових витрат належними та достатніми доказами, розмір яких обґрунтовано в детальному описі робіт, який відповідає критерію розумної необхідності витрат на правничу допомогу у забезпеченні реалізації прав та обов`язків відповідача-2; при цьому судом встановлено, що в розрахунок наданих послуг двічі включено сума ПДВ у розмірі 4 200,00 грн, а тому заявлений до стягнення розмір судових витрат зменшено на зазначену суму.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-Інвест"
12. ТОВ з ІІ "НЗ-Інвест" подало касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанцій, в якій просить її скасувати та передати справу на новий апеляційний розгляд.
13. Касаційну скаргу подано відповідно до пунктів 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, з підстав порушення судами норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, зокрема, положень статей 13, 20, 21, 26-1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", частини 1 статті 25 Закону України "Про оренду землі", статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", частин 1, 5 статті 236 ГПК України без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 924/147/19, від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19 та від 23.06.2020 у справі № 922/2589/19.
14. Також, судом апеляційної інстанції не досліджено належним чином зібрані у справі докази, які підтверджують проведення відповідачем-2 робіт з капітального ремонту об`єктів благоустрою з порушенням вказаних спеціальних норм, які регулюють виконання таких робіт, за відсутності належної правової підстави щодо використання земельної ділянки, на якій здійснюються роботи з благоустрою, а також встановлено обставини справи на підставі недопустимих доказів, що призвело до неповного з`ясування обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги Дніпровської міської ради
15. Дніпровська міська рада звернулась з касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанцій, в якій просить її скасувати, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2020 залишити в силі.
16. Касаційна скарга обґрунтована пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, з посиланням на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме, положення статей 5, 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 924/147/19 та від 30.06.2020 у справі № 922/3031/19.
17. Також, Дніпровською міською радою подано касаційну скаргу на додаткову постанову суду апеляційної інстанції, в якій скаржник просить її скасувати, а заяву ТОВ "АТБ-Інвест" про відшкодування судових витрат залишити без задоволення.
18. Касаційну скаргу на додаткову постанову обґрунтовано порушенням апеляційною інстанцією норм процесуального права, зокрема, положення статей 114, 124, 126, 129, 238, 244 ГПК України, оскільки судом не враховано висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 908/2614/19, від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19 (пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України).
19. За доводами ради, судом апеляційної інстанції порушено принцип диспозитивності, оскільки ухвала про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення не була отримана позивачем у розумні строки, що позбавило останнього можливості на подання клопотання про зменшення розміру витрат на правничу професійну допомогу.
20. Відповідачем-2, в порушення частини 8 статті 129, частин 1, 2 статті 124 ГПК України, не було подано під час розгляду його апеляційної скарги попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат, тому суд мав відмовити у розгляді зазначеної заяви про розподіл судових витрат.
21. Судом не надано належної правової оцінки реальності, дійсності та необхідності адвокатських витрат, а також розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, оскільки витрати зазначені у акті здавання-приймання наданих послуг, і зокрема, з урахуванням судової практики, повинні охоплюватись послугою при підготовці апеляційної скарги, а надання послуг з підготовки заперечень та пояснень не передбачено процесуальним законодавством при розгляді апеляційної скарги.
22. Стягнення "гонорару успіху" у розмірі 9 000,00 грн не передбачено умовами договору на правову допомогу, що не враховано судом апеляційної інстанції та не надано належної оцінки щодо розумності та співмірності цих витрат з ціною позову, складністю справи та її значенням для відповідача.
Позиція інших учасників справи у відзиві на касаційну скаргу
23. Відповідач-2 - ТОВ "АТБ - Інвест" у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти доводів касаційних скарг, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, зазначаючи, що суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що оскаржуваними діями державного реєстратора не здійснювалась реєстрація тимчасових споруд як об`єктів нерухомості, а вносились зміни відомостей про об`єкт нерухомого майна, і вчинення таких дій здійснюється поза процедурою державної реєстрації, тому суд дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог у обраний позивачем спосіб.
24. Посилання скаржників у касаційних скаргах на неврахування судами висновків про застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, не може братися судом до уваги, з огляду на не подібність правовідносин, оскільки підстави позовних вимог у цих справах є різними. Більш того, вказаними постановами касаційний суд направив справи на новий розгляд для встановлення додаткових обставин, що виключає подібність правовідносин, у розумінні статті 287 ГПК України.
25. Судом апеляційної інстанції надано належну правову оцінку усім обставинам справи, які входять до предмету доказування, з правильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення касаційних скарг Дніпровської міської ради та ТОВ з ІІ "НЗ-Інвест", тому просить залишити їх без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.
26. Інші учасники справи відзиви на касаційну скаргу не надали, що у відповідності до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень у даній справі у касаційному порядку.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
27. Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі рішення міської ради від 19.11.2003 № 155/13 між Дніпропетровською міською радою (Орендодавець) та ТОВ "АТБ-Інвест" (Орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки від 29.12.2003 (далі - Договір оренди), за умовами якого Орендодавець зобов`язався передати, а Орендар прийняти у строкове платне володіння і користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,7010 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Індустріальний район, вул. Косіора, 1-А, і зареєстрована в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 1210100000:04:021:028, з цільовим використанням: для фактичного розміщення будівель та споруд ринку. Термін дії договору до 19.11.2018 (пункти 1.1, 1.3, 2.1 Договору оренди).
28. Згідно з умовами пунктів 2.3, 2.4 Договору оренди підписаний сторонами та посвідчений в установленому порядку цей Договір набуває чинності після його державної реєстрації. По закінченню терміну дії Договору орендар має право на поновлення Договору на новий термін з урахуванням умов, визначених чинним законодавством.
29. Вказаний договір зареєстровано 09.01.2004, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 4652.
30. Відповідно до акту від 29.12.2003 Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду земельну ділянку, яка є предметом Договору оренди.
31. Судом апеляційної інстанції встановлено, що з метою реалізації права на укладення Договору оренди на новий строк, 16.08.2018 ТОВ "АТБ-Інвест" до Дніпровської міської ради подано клопотання про поновлення Договору оренди земельної ділянки від 29.12.2003 площею 0,7010 га, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, пр. П. Калнишевського (раніше вул. Косіора), 1-А, кадастровий номер 1210100000:04:021:0028, цільове призначення: код згідно з УКЦВЗ 1.11.4 (ринкова інфраструктура ), код згідно КВЦПЗ 03.07 ( для будівництва та обслуговування будівель торгівлі ), що підтверджується рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2020 у справі № 904/2003/20, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.10.2020.
32. Вказаним рішенням суду від 30.06.2020 задоволено позов ТОВ "АТБ-Інвест" до Дніпровської міської ради, визнано укладеною Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 29.12.2003, укладеного між ТОВ "АТБ-Інвест" та Дніпропетровською міською радою, поновлено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н.Б. 29.12.2003, зареєстрований в реєстрі за № 9790 (державна реєстрація від 09.01.2004, номер державної реєстрації 4652), укладений між Дніпропетровською міською радою та ТОВ "АТБ-Інвест", на 15 (п`ятнадцять) років, починаючи з 19.11.2018, тобто до 19.11.2033.
33. Відповідно до свідоцтва про право власності від 31.07.2008, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, за ТОВ АТБ-Інвест зареєстровано на підставі рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 28.07.2008 № 2418 право власності на будівлю магазину продовольчих товарів літ. А-1, А1-1, А2-1 по вул. Косіора (пр. Петра Калнишевського), 1-А у м. Дніпропетровську.
34. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 24.10.2018 приватним нотаріусом Зінковою Юлією Євгенівною прийнято рішення № 43605574 про проведення державної реєстрації права власності на магазин продовольчих та непродовольчих товарів по просп. Петра Калнишевського, 1-А, за реєстраційним № 30653301.
35. Згідно з актом від 06.08.2019, який складено за результатами проведеної інвентаризації нерухомого майна належного ТОВ "АТБ-Інвест" визначено, що ганок літ. а, вхід у підвал літ. а2, ґанок з навісом літ. а6, навіс літ. М входять в загальну площу магазину продовольчих та непродовольчих товарів.
36. 19.08.2019 Приватним нотаріусом Зінковою Ю.Є. прийнято рішення № 48302846 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та внесено зміни до запису про право власності за номером 28475016 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1672575012101 на підставі пункту 38 Порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 (далі - Порядок), шляхом внесення інформації про ганок літ. а, вхід у підвал літ. а2, ґанок з навісом літ. а6, навіс літ. М.
37. Згідно з актом від 10.10.2019, який складено за результатами проведеної інвентаризації магазину продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: м. Дніпро, просп. Петра Калнишевського, 1-А, визначено, що роботи з будівництва огорожі № 28 та мостіння ІІ, ІІІ не потребують документів, що дають право на їх виконання та не підлягають прийняттю в експлуатацію.
38. 18.10.2019 Приватним нотаріусом Зінковою Ю.Є. прийнято рішення № 49225515 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яким внесено зміни до запису про право власності за номером 28475016 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1672575012101 на підставі пункту 38 Порядку та зареєстровано огорожу № 28 та мостіння ІІ, ІІІ за ТОВ "АТБ-Інвест".
39. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" ТОВ "НЗ-Інвест" оскаржило дії державного реєстратора до Міністерства юстиції України.
40. Наказом Міністерства юстиції України № 440/7 від 19.02.2020 прийнято рішення про відмову в задоволенні скарг ТОВ "Н3-Інвест" від 22.11.2019, від 28.12.2019 № 235 на рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме манію від 18.10.2019 № 49225515, прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Зінковою Ю.Є., оскільки оскаржуване рішення приватним нотаріусом прийнято у відповідності до абзацу 2 частини 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктів 45, 58 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127.
41. За вказаних обставин, Дніпровська міська рада, звертаючись до господарського суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення № 49225515 від 18.10.2019, посилалась на те, що державна реєстрація здійснена без документів, визначених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки зареєстровані споруди є тимчасовими і, в силу положень статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не підлягають державній реєстрації. З огляду на те, що зареєстровані спірні об`єкти (тимчасові споруди) розміщено на земельній ділянці, яка знаходиться у комунальній власності, така реєстрація призводить до порушення інтересів органу місцевого самоврядування, оскільки рада не може розпоряджатись своїм майном на власний розсуд.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
42. Частиною 1 статті 300 ГПК України визначено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
43. Таким чином, предметом касаційного розгляду є законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень у межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
44. Щодо оскарження ТОВ з ІІ "НЗ-Інвест" та Дніпровською міською радою постанови суду апеляційної інстанції з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, які в своїх скаргах посилаються на незастосування судом одних і тих же висновків, викладених у постановах Верховного Суду, колегія суддів виходить з такого.
45. Як вже зазначалось, касаційне провадження у справі за касаційними скаргами ТОВ з ІІ "НЗ-Інвест" та Дніпровської міської ради відкрито відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
46. Отже, відповідно до положень цих норм, касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
47. Щодо визначення подібності правовідносин Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
48. Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).
49. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16, пункт 38 постанови від 25.04.2018 у справі № 925/3/7, пункт 40 постанови від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16). Такі ж висновки були викладені і в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 у справі № 923/682/16.
50. При цьому, під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).
51. Так, предметом спору у даній справі є вимога власника земельної ділянки - Дніпровської міської ради до державного реєстратора та власника майна, що розташоване на земельній ділянці комунальної власності, про визнання протиправним та скасування рішення № 49225515 від 18.10.2019 щодо внесення змін до запису про право власності, відкритого на об`єкт нерухомого майна реєстраційний № 1672575012101. Підставами цього позову визначено порушення державним реєстратором норм матеріального права, зокрема, положень статті 5, 26, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки, за доводами позивача, оскаржуваним рішенням зареєстровано речове право на некапітальні споруди (огорожу та мостіння), що призвело до обмеження прав міської ради щодо вільного розпорядження земельною ділянкою, на якій розміщені спірні некапітальні споруди.
52. У касаційній скарзі ТОВ з ІІ "НЗ-Інвест" зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положень статей 13, 20, 21, 26-1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", частини 1 статті 25 Закону України "Про оренду землі", статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", частин 1, 5 статті 236 ГПК України, без урахування висновку щодо застосування цих норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 924/147/19, від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19 та від 23.06.2020 у справі № 922/2589/19.
53. В той же час, Дніпровська міська рада у касаційній скарзі посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а саме, положень статей 5, 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", без урахування висновку щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 924/147/19 та від 30.06.2020 у справі № 922/3031/19.
54. Зі змісту постанови Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 924/147/19, вбачається, що предметом розгляду у цій справі був позов ТОВ "Хмельницьке підприємство "Облагропостач" до Комунального підприємства Сахновецької сільської ради та ПП "Кармель" про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про внесення змін до запису про право власності № 24902575, яким, за посиланням позивача, шляхом внесення зміни до вказаного запису, зареєстровано право власності за ПП "Кармель" на рампу та асфальтну площадку, проте, зазначені об`єкти не входили до нерухомого майна - господарського приміщення, на яке за ПП "Кармель" було визнано право власності на підставі рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.10.2004 у справі №19/3820.
55. Судами попередніх інстанцій відмовлено у задоволенні позовних вимог з посиланням на те, що з урахуванням договору купівлі-продажу від 30.10.2001, предметом якого було господарське приміщення і рампа з прилеглою до неї асфальтовою площадкою 1142 кв. м, рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.10.2004 у справі №19/3820 та положень частини 1 статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якою визначено, що реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному індивідуально визначеному об`єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об`єкта; а враховуючи, що при внесенні змін до реєстраційного запису про право власності, індивідуальний номер об`єкта нерухомості (господарського приміщення) не змінився, то рампа з прилеглою асфальтною площадкою є одним об`єктом нерухомості з господарським приміщенням.
56. За результатами касаційного перегляду справи № 924/147/19, судові рішення судів попередніх інстанцій скасовано з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки, за висновком Верховного Суду, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що площа зареєстрованого об`єкта нерухомості з прилеглими частинами, відрізняється від площі об`єктів, які є предметом Договору купівлі-продажу від 30.10.2001. Крім того, Верховний Суд зауважив, що з урахуванням положень статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", суди не надали належної правової оцінки питанню чи підлягають спірні об`єкти державній реєстрації та в якому порядку.
57. Предметом розгляду у справі № 922/3130/19 були вимоги Харківської міської ради до ТОВ "Фортуна" про скасування рішення про державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - нежитлові будівлі, які було реконструйовано зі збільшенням загальної площі об`єкту нерухомості (шляхом об`єднання в одну єдину будівлю), що свідчить про самочинне будівництво (без належним чином затвердженої проектної документації). За результатами розгляду спору у справі № 922/3130/19 судами попередніх інстанцій відмовлено у задоволенні позовних вимог з посиланням на те, що позивач обрав неналежний спосіб захисту, оскільки оскаржуване рішення вже вичерпало свою дію шляхом внесення відповідного запису до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а тому скасування зазначеного рішення, після внесення такого запису, не може бути належним способом захисту права або інтересу позивача, оскільки не відбудеться нівелювання негативних наслідків для позивача, не припиниться порушення його прав та не призведе до відновлення його порушеного права (відсутній позитивний результат для позивача).
58. Переглядаючи справу № 922/3130/19 у касаційному порядку, Верховний Суд не погодився з висновками судів попередніх інстанцій та скасовуючи оскаржувані судові рішення вказав на те, що апеляційним господарським судом належним чином не було спростовано висновок місцевого суду про прийняття державним реєстратором оспорюваних рішень з метою легалізації спірного нежитлового приміщення (нежитлової будівлі літ. "Б-1") як об`єкта самочинного будівництва, оскільки спірний об`єкт не було прийнято в експлуатацію у встановленому порядку. Крім того судами не перевірено і не надано правової оцінки доводам скаржника про те, що зазначений спір виник у зв`язку із захистом Харківською міською радою прав територіальної громади м. Харкова на земельну ділянку, на якій Товариство неправомірно збільшило загальну площу її забудови з 139,9 кв. м до 409,2 кв. м за рахунок спорудження спірної будівлі без дозволів міськради. Також, Верховний Суд вказав на те, що пред`явивши позовну вимогу про скасування рішення державного реєстратора, Товариство скористалось належним і ефективним способом захисту своїх прав, враховуючи те, що з 16.01.2020 до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" було внесено зміни та виключено такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, та встановлено способи судового захисту порушених прав та інтересів особи як, зокрема, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, а отже, обраний позивачем спосіб захисту відповідає змісту відповідного права та є цілком конкретним способом захисту порушеного права, який призведе до відновлення прав, що існували до їх порушення.
59. Отже, у справі № 922/3130/19 спір щодо правомірності реєстрації самочинного нерухомого майна по суті вирішено не було, а лише констатовано правильність та ефективність обраного позивачем способу захисту, який кореспондується з приписами статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції Закону від 05.12.2019 № 340-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020.
60. У справі № 922/2589/19 предметом розгляду був позов Харківської міської ради до ТОВ "ВОЯЖОР" про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію змін до об`єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. А-1, яким, за доводами позивача, здійснено реєстрацію самочинно побудованих навісів літ. Б-1, літ. Г-1, літ. Д-1 без прийняття їх до експлуатації; при цьому, вчиненою реєстраційною дією спірні об`єкти набули статусу нерухомого майна в обхід порядку прийняття об`єктів містобудування в експлуатацію, внаслідок чого Харківська міська рада позбавлена можливості вжиття будь-яких заходів державного архітектурно-будівельного контролю стосовно спірних навісів. Судом першої інстанції, з посиланням на положення статей 16, 181, 182, 331, 334 Цивільного кодексу України, статей 26, 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статей 2, 3, 5, 18, 31 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній до 16.01.2020), пункту 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та ї обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, позов задоволено виходячи з того, що реєстрацію права власності на спірні об`єкти нерухомого майна здійснено без документів, які підтверджують факт прийняття їх в експлуатацію; така реєстрація фактично легалізувала самочинне будівництво, яке порушує права власника земельної ділянки, тому, за висновком суду першої інстанції, така реєстрація прав проведена з порушенням вимог чинного законодавства, а також прав територіальної громади м. Харкова в особі позивача, як власника земель комунальної власності.