ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 910/18950/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Уркевича В. Ю.- головуючого, Чумака Ю. Я., Мачульського Г. М.,
за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансенергомаш"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 (головуючий суддя Мальченко А. О., судді Чорногуз М. Г., Агрикова О. В.) і рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 (суддя Чинчин О. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансенергомаш"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва"
про зобов`язання вчинити дії,
за участю представників:
позивача - Авілової К. Є. (у порядку самопредставництва),
відповідача - Пегзи К. К. (адвокат),
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 27.12.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансенергомаш" (далі - ТОВ "Трансенергомаш", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" (далі - АТ "Українська залізниця", відповідач) про зобов`язання вчинити дії.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було укладено договір поставки від 12.09.2019 № ЦЗВ-01-05319-01 (далі - договір поставки), відповідно до умов якого позивач (постачальник) має право поставити товар виключно після надання відповідачем (замовником) рознарядки, яка є дозволом на поставку товару.
3. Оскільки відповідач тривалий час не подавав позивачу рознарядку на поставку товару, позивач у порядку частини другої статті 530 Цивільного кодексу України направив відповідачу вимогу, в якій просив у відповідача протягом семи днів з дня отримання вимоги надати позивачу рознарядку на поставку товару.
4. З огляду на те, що відповідачем після отримання вказаної вимоги не було надано позивачу рознарядки на поставку товару, позивач просить суд зобов`язати відповідача вчинити дії з надання позивачу письмової рознарядки на поставку продукції, зазначеної у специфікації № 1 до договору поставки.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
5. 12.09.2019 між АТ "Українська залізниця" (замовник) та ТОВ "Трансенергомаш" (постачальник) укладено договір поставки, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка та кількість якої вказується в специфікації, що є невід`ємною частиною договору, на умовах, які викладені у цьому договорі.
6. Найменування продукції: частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (запасні частини до електровозів серії ЧС) (пункт 1.2 договору поставки).
7. Відповідно до пункту 4.3 договору поставки сума договору на момент його підписання складає 1 681 670,00 грн.
8. У пункті 5.2 договору поставки зазначено, що поставка продукції проводиться партіями протягом строку дії договору тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до прийому продукції. Відповідальність за достовірність інформації, яка вказується у рознарядці, несе замовник. Кожна партія продукції постачається протягом 30-ти календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у рознарядці. Замовник не несе відповідальності за ненадання рознарядки (надання не в повному обсязі), якщо це є наслідком зміни планів постачання та фінансування замовника.
9. Згідно з пунктом 13.7 договору поставки строк дії договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.12.2019, а в частині оплати та в разі наявності потреби замовника, що підтверджено рознарядкою, і у разі необхідності, відповідним повідомленням, направленими на адресу постачальника, - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
10. Специфікацією №1 до договору поставки сторони погодили найменування продукції, її характеристики, кількість та вартість.
11. Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що як вбачається з умов договору поставки, позивач (постачальник) має право поставити товар виключно після надання відповідачем (замовником) рознарядки, яка є дозволом на поставку товару та свідчить про готовність замовника прийняти товар.
12. Оскільки відповідач тривалий час не подавав позивачу рознарядку на поставку товару, позивач у порядку частини другої статті 530 Цивільного кодексу України направив відповідачу вимогу, в якій просив у відповідача протягом семи днів з дня отримання вимоги надати позивачу рознарядку на поставку товару.
13. Позивачем долучено до позовної заяви копію адресованого відповідачу листа від 05.12.2019 вих. № 352 "Вимога стосовно виконання зобов`язання з надання рознарядки за договором поставки № ЦЗВ-01-05319-01 від 12.09.2019", в якому позивач вимагав від відповідача протягом семи днів з моменту отримання даної вимоги надати письмову рознарядку на поставку продукції.
14. Указана вимога про надання письмової рознарядки була отримана відповідачем 09.12.2019, що підтверджується описами документів, фіскальними чеками та інформацією щодо відстеження пересилання поштових відправлень, копії яких долучено позивачем до позовної заяви.
15. З огляду на те, що відповідачем після отримання вказаної вимоги не було надано позивачу рознарядки на поставку товару, позивач звернувся з даним позовом до суду.
16. Судами також встановлено, що договір поставки було укладено за результатами проведеної закупівлі UA-2019-04-16-000362-b.
17. У Додатку №1 до тендерної документації було вказано, що для продукції, що підлягає інспекторському контролю, визначеної відповідно до наказу АТ "Укрзалізниця" від 01.02.2016 № 044, учасник повинен надати документи чи їх копії, завірені виробником або учасником, зокрема, копію гарантійного листа учасника щодо обов`язкового укладення договору з уповноваженою організацією АТ "Укрзалізниця" на предмет проведення інспекторського контролю продукції, яка буде постачатись за договором.
18. Гарантійним листом від 17.05.2019 вих. № 170519/10 ТОВ "Трансенергомаш" надало гарантію щодо обов`язкового укладення договору з уповноваженою організацією АТ "Укрзалізниця" на предмет проведення інспекторського контролю продукції, яка буде постачатися за договором, що відповідає умовам тендерної документації предмета закупівлі UA-2019-04-16-000362-b, зокрема пункту 2.1 Додатку № 1.
19. За змістом протоколу від 07.08.2019 № Ц-з/6619 наради при членах правління АТ "Укрзалізниця" з метою забезпечення своєчасності виконання поставлених завдань щодо закупівлі в рамках доведених лімітів фінансових зобов`язань та недопущення поставок МТР з перевищенням встановлених, ЦЗВ та НХ мають на щомісячній основі, до погодження заявки на видачу рознарядки з ЦХ, погоджувати графіки та черговість поставок МТР в рамках лімітів в такому порядку: ЦЗВ - з профільними департаментами (завданням яких передбачена закупівля МТР).
20. Позивач звертався до відповідача з листом від 05.11.2019 вих. № 1557, в якому просив розглянути можливість укладення договору на проведення інспекційного контролю гасників коливань.
21. Листом від 18.11.2019 вих. № 15/857 позивача було повідомлено, що причетними департаментами АТ "Укрзалізниця" проводиться розгляд ТУ 318383-004-60959861-2015 "Гидравлические гасители колебаний типа УГ" щодо можливості застосування гасників коливань на локомотивах; на підставі прийнятого рішення позивача буде повідомлено про можливість інспекторського контролю гасників коливань.
22. Листом від 20.11.2019 вих. № ЦЗВ-18/6334 відповідач звернувся до Департаменту локомотивного господарства АТ "Укрзалізниця" та просив розглянути і письмово погодити перелік запасних частин до електровозів серії ЧС, які плануються до відвантаження у грудні 2019 року за договором поставки з ТОВ "Трансенергомаш".
23. Листом від 26.11.2019 вих. №ЦТ-09/2961 Департамент локомотивного господарства повідомив позивача про те, що ТОВ "Трансенергомаш" станом на 26.11.2019 не виконало надані у тендерній пропозиції зобов`язання щодо проведення інспекційного контролю продукції, у зв`язку з чим відвантаження продукції не погоджується.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
24. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2020, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
25. Судові рішення мотивовано тим, що ні договором поставки, ні актами цивільного законодавства не встановлено обов`язку відповідача подати позивачу письмову рознарядку на поставку товару, у зв`язку з цим відсутні підстави примушувати відповідача до вчинення вказаних дій. Крім того, позивач помилково посилається на норми частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, оскільки надіслана претензія встановлює обчислення строку виконання зобов`язання, однак не зумовлює виникнення самого зобов`язання; зважаючи на відсутність укладеного між позивачем та уповноваженою організацією АТ "Укрзалізниця" договору на предмет проведення інспекторського контролю продукції, яка повинна була постачатися на умовах договору поставки, у відповідача відсутній обов`язок з надання позивачеві письмової рознарядки на поставку продукції.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
26. У грудні 2020 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Трансенергомаш", в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі № 910/18950/19, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рух касаційної скарги
27. Відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 23.12.2020 касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Уркевич В. Ю. - головуючий (суддя-доповідач), Чумак Ю. Я., Мачульський Г. М.
28. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.12.2020 касаційну скаргу ТОВ "Трансенергомаш" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі № 910/18950/19 залишено без руху на підставі статті 292 Господарського процесуального кодексу України через оформлення касаційної скарги з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України.
29. Після усунення недоліків ухвалою від 25.01.2020 поновлено ТОВ "Трансенергомаш" строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Трансенергомаш" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020, призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10.02.2021. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами про надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 05.02.2021.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги і заперечень на неї
30. Підставами касаційного оскарження є пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
31. На обґрунтування підстав касаційного оскарження ТОВ "Трансенергомаш" посилається на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах щодо застосування норм статті 11, частини другої статті 689 Цивільного кодексу України.
32. Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою та не застосовано частину другу статті 689 Цивільного кодексу України, яка фактично встановлює, що видача рознарядки на поставку продукції за умовами договору поставки є діями, які покупець зобов`язаний вчинити для забезпечення передачі та отримання продукції. Отже, видача рознарядки в силу частини другої статті 689 Цивільного кодексу України є зобов`язанням відповідача.
33. У судовому засіданні представник позивача підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити.
34. Відповідач правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченим статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.
35. У судовому засідання представник відповідача заперечила проти касаційної скарги та просила відмовити в її задоволенні.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
36. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
37. У поданій касаційній скарзі позивач, обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вказав, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема, стосовно застосування норм статті 11, частини другої статті 689 Цивільного кодексу України.
38. Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
39. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
40. Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
41. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
42. Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
43. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
44. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
45. Судами попередніх інстанцій встановлено, що договірні відносини, що склалися між сторонами у справі, за своєю правовою природою мають ознаки договору поставки.
46. Відповідно до частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
47. Згідно із частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.