?
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 904/4283/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Погребняка В. Я.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2020
у складі колегії суддів: Вечірка І О. - головуючого, Верхогляд Т. А., Паруснікова Ю. Б.
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ронатрей"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Провадження у судах першої та апеляційної інстанцій
1. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2020 затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Ронатрей" (далі - ТОВ "Ронатрей", боржник). Ліквідовано юридичну особу ТОВ "Ронатрей". Зазначено, що згідно з пунктом 7 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) вимоги, не задоволенні за недостатністю майна, вважаються погашеними. Провадження у справі закрито.
2. Не погоджуючись із постановленою ухвалою, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві, скаржник, касатор) подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2020, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадію ліквідаційної процедури.
3. Скаржник посилається на те, що оскаржувана ухвала постановлена передчасно, без надання судом оцінки діям ліквідатора щодо повернення майна банкрута до ліквідаційної маси. На час подання на затвердження звіту ліквідатора та його розгляду в суді першої інстанції не була досягнута мета ліквідаційної процедури, а саме не були задоволені вимоги кредиторів, шляхом пошуку та продажу майна банкрута за найвищою ціною, оскільки ліквідатором не вжито всіх дій, об`єктивна необхідність яких передбачена КУзПБ з метою найбільш ефективного відшкодування кредиторської заборгованості. На дані обставини суд першої інстанції уваги не звернув та не дав їм належної правової оцінки, обмежившись лише формальною констатацією подання звіту та поверхневим дослідженням проведення ліквідатором ліквідаційної процедури.
Короткий зміст ухвали апеляційного господарського суду
4. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2020 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2020 у справі № 904/4283/19 закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
5. Постановляючи ухвалу від 17.06.2020 суд апеляційної інстанції з урахуванням встановлених обставин, зокрема щодо відсутності факту звернення ГУ ДПС у м. Києві із заявою про визнання грошових вимог до боржника та не включення відповідних вимог до реєстру вимог кредиторів дійшов висновку, що скаржником не було доведено того факту, що прийнятим судовим актом - ухвалою про закриття провадження у цій справі від 25.02.2020 було вирішено питання про права та обов`язки касатора.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з висновками апеляційного господарського суду ГУ ДПС у м. Києві звернулось до Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду із касаційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2020 та направити справу до суду апеляційної інстанції для подальшого розгляду.
Щодо реалізації учасниками справи процесуальних прав
7. Згідно із пунктами 1, 2 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
8. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (частини перша, друга статті 13 ГПК України).
9. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 частини п`ятої статті 13 ГПК України).
10. За змістом пунктів 2, 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
11. Відповідно до частини першої статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
12. Отже, учасник справи, який не є касатором, керуючись принципами рівності учасників процесу перед законом і судом та змагальності сторін, вправі реалізувати своє процесуальне право на подання письмового відзиву на касаційну скаргу іншого учасника справи (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 43/122).
13. Таке право реалізується учасником справи на протязі строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.
14. Ухвалою Верховного Суду від 30.07.20200 касаційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2020 у справі № 904/4283/19 призначено до розгляду в порядку письмового провадження та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 20.08.2020.
15. У подальшому в зв`язку із заміною членів судової колегії ухвалами суду від 03.11.2020 та від 30.12.2020 справа № 904/4283/19 приймалась до провадження новим складом суду.
16. Ці ухвали у справі № 904/4283/19, надіслані на адресу учасників справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення та були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
17. Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
18. З урахуванням викладеного учасники справи мали достатньо часу для реалізації ними процесуальних прав, передбачених ГПК України, зокрема, права на висловлення (викладення шляхом надіслання на поштову/електронну адреси суду) своєї позиції щодо поданої касаційної скарги ГУ ДПС у м. Києві.
19. Станом на момент розгляду цієї касаційної скарги надійшов відзив на касаційну скаргу поданий арбітражним керуючим Шиманом Євгеном Олександровичем.
20. Будь-яких заяв, клопотань тощо від учасників справи щодо неможливості реалізації ними своїх процесуальних прав на подання відзиву, власної позиції (пояснень тощо) щодо касаційної скарги до суду не надходило.
21. Ураховуючи викладене, суд констатує, що учасники справи мали достатньо часу для реалізації ними процесуальних прав, передбачених ГПК України, зокрема права на висловлення (викладення шляхом надіслання на поштову/електронну адреси суду) своєї позиції щодо касаційної скарги ГУ ДПС у м. Києві.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу (ГУ ДПС у м. Києві)
22. ГУ ДПС у м. Києві в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права зазначаючи, зокрема, таке:
- 13.02.2019 ТОВ "Ронатрей" змінив своє місцезнаходження з м. Київ, вул.Миколи Шепелєва, буд.6 на Київську область, с.Горенка, вул. Садова, буд.45, кВ. (офіс) 24 та 27.06.2019 на м.Дніпро, вул.Михайла Грушевського, буд.4-А, офіс 123 де і було розпочато процедуру банкрутства;
- суд апеляційної інстанції не врахував та не дослідив дані про місця обліку, місцезнаходження підприємства та те, що боржник до 03.01.2020 обліковувався у ГУ ДПС у м. Києві, а саме на момент відкриття провадження у справі;
- не дослідження зібраних у справі доказів, унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для вирішення питання: про повноваження скаржника у розумінні статей 191, 193, 20, 41, 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), положень Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі - Порядок), як контролюючого органу стосовно боржника на момент порушення провадження у справі; про право ГУ ДПС у м. Києві на апеляційне оскарження судових рішень у цій справі у розумінні статей 17, 254 ГПК України; про належний контролюючий орган стосовно боржника у цій справі.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
Доводи арбітражного керуючого Шимана Є. О.
23. У відзиві на касаційну скаргу ліквідатор боржника вважає доводи скаржника необґрунтованими, а касаційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві такою, що не підлягає задоволенню зазначаючи, зокрема таке:
- у справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи у хід процедури банкрутства;
- ГУ ДПС у м. Києві не зверталось із грошовими вимогами до боржника в порядку встановленому КУзПБ та не довело наявність належного правового зв`язку для оскарження судового рішення господарського суду;
- згідно листа ГУ ДПС у Київській області від 29.11.2019 № 100012/ФОП/10-36-54-07 станом на 29.11.2019 згідно даних АІС "Податковий блок" по ТОВ "Ронатрей" станом на 29.11.2019 заборгованість з податків, зборів та інших загальнообов`язкових платежів відсутня.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
24. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI "Про внесення змін до ГПК України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон від 15.01.2020 № 460-XI), яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень.
25. Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
26. Оскільки ГУ ДПС у м. Києві з касаційною скаргою на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2020 у справі № 904/4283/19 звернулось до Верховного Суду 30.06.2020, тобто після набрання чинності Закону від 15.01.2020 № 460-XI, розгляд такої скарги судом здійснюється із застосуванням положень ГПК України у редакції чинній від 08.02.2020.
27. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
28. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
29. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
30. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій
31. Об`єктом касаційного перегляду є ухвала апеляційного господарського суду, якою апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2020 у справі № 904/4283/19 закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України у зв`язку із тим, що касатора не довів, що оскаржуваним судовим рішенням було вирішено питання про його права, інтереси та (або) обов`язки.
32. З урахуванням доводів наведених у касаційній скарзі та змісту оскаржуваного судового рішення предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали про закриття апеляційного провадження.
33. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши дотримання господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду враховуючи приписи статті 300 ГПК України щодо перегляду у касаційному порядку судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи дійшов таких висновків.
34. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
35. Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі "Белле проти Франції" ("Bellet v. France", заява № 13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права". Як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
36. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
37. Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
38. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
39. Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
40. Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в провадженні у справі про банкрутство - норм ГПК України та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до 21.10.2019 (КУзПБ з 21.10.2019).
41. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
42. За змістом пунктів 8, 9 частини третьої статті 2 ГПК України одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.