ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 910/18745/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Мамалуй О.О.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Боранд Трейд"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Чинчин О.В.)
від 02.07.2020
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Сулім В.В.; судді: Коротун О.М., Майданевич А.Г.)
від 10.11.2020
у справі № 910/18745/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Боранд Трейд"
до Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Імріс"
про визнання договору недійсним,
за участю представників учасників справи:
позивача - Самойленко А.В.;
відповідача - Тищенко А.В.;
третьої особи - не з`явився;
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Боранд Трейд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про визнання недійсним договору поруки №4И14074Д/П від 20.10.2016.
1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що договір поруки №4И14074Д/П від 20.10.2016 був укладений ним під впливом обману, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання вказаного договору недійсним відповідно до статті 230 Цивільного кодексу України.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2020 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Боранд Трейд" відмовлено.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2020 залишено без змін.
2.3. Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що позивачем не доведено існування обставин, з якими положення статті 230 Цивільного кодексу України пов`язують можливість визнання договору поруки недійсним.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2020 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020, Товариство з обмеженою відповідальністю "Боранд Трейд" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове, яким позов задовольнити.
3.2. Підставою касаційного оскарження Товариство з обмеженою відповідальністю "Боранд Трейд" визначило пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що на момент розгляду справи був відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: частини 1 статті 230 Цивільного кодексу України стосовно визнання договору недійсним у випадках, якщо сторона правочину в тексті договору повідомила недостовірні відомості щодо наявності забезпечення договору.
Також підставою касаційного оскарження Товариство з обмеженою відповідальністю "Боранд Трейд" зазначає пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: пункт 3 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, зокрема:
- не було надано належної правової оцінки тому, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Боранд Трейд", як поручителя, відсутні оригінали/та навіть копії кредитних договорів і відповідні документи, які підтверджують зобов`язання третіх осіб, що порушує право позивача на подальше звернення до третіх осіб як нового кредитора;
- не встановлено чи дійсно дані документи існують у відповідача;
- не було витребувано у відповідача жодного документа за клопотаннями позивача, які б підтвердили позицію позивача, але в силу обставин відсутні в нього;
- судами не витребувано в банку доказів існування заборгованостей у позивача щодо повного виконання зобов`язань за кредитним договором та договором поруки, адже підставою ненадання документів банк також зазначав існування боргу за даними зобов`язаннями;
- надано неправильну оцінку доказам: протоколу загальних зборів та техніко-економічному обґрунтуванню, на які посилається відповідач;
- судами не встановлено існування плану реструктуризації;
- не надано належної правової оцінки договору поруки та кредитному договору, в частині укладання оскаржуваного договору під впливом введення в оману в частині повідомлення недостовірних відомостей щодо наявності забезпечення договору (від старих боржників), отже судами неправильно застосовано норму матеріального права, а саме: частину 1 статті 230 Цивільного кодексу України.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" просить відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
3.4. На адресу суду 11.02.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Боранд Трейд" надійшла заява про відкладення розгляду справи, обґрунтована тим, що через складні погодні та транспортні умови представник товариства не зможе бути присутнім в засіданні суду.
Проте представник позивача з`явилася в судове засідання та клопотання про відкладення розгляду справи не підтримувала.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Боранд Трейд" (позичальник) та Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (банк) 20.10.2016 укладено кредитний договір №4Б16091Г, за умовами якого банк за наявності вільних коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом 4800000000,00 грн для фінансування поточної діяльності в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди у визначені цим договором терміни - з урахуванням додаткової угоди.
Відповідно до п. А.2.1 та п. А.3 кредитного договору №4Б16091Г від 20.10.2016 термін повернення кредиту - 06.10.2026.
Позичальник зобов`язується використовувати кредит на цілі, зазначені у п. 1.1 договору (п. 2.2.1), сплатити відсотки за користування кредитом (п. 2.2.2), повернути кредит в строки/терміни, встановлені договором (п. 2.2.3).
Згідно з п. 6.1 кредитного договору №4Б16091Г від 20.10.2016 цей договір в частині п. 4.4 набирає чинності з моменту підписання і скріплення печатками сторін, в інших частинах - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором.
Також між Товариством з обмеженою відповідальністю "Боранд Трейд" (поручитель) та Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (кредитор) 20.10.2016 укладено договір поруки №4И14074Д/П, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Імріс" своїх зобов`язань за кредитним договором від 19.02.2014 №4И14074Д, за кредитним договором від 20.02.2014 №4И14076И, за кредитним договором від 25.02.2014 №4И14075Д.
Відповідно до п. 2 договору поруки №4И14074Д/П від 20.10.2016 поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов`язку боржника за кредитним договором з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору.
Згідно з п. 4 договору поруки №4И14074Д/П від 20.10.2016 у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники у сумі заборгованості за кредитом та у сумі відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору.
Згідно з п. 5 договору поруки №4И14074Д/П від 20.10.2016 у випадку невиконання боржником обов`язку п. 1 цього договору кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов`язання.
Поручитель зобов`язаний виконати обов`язок, зазначений у письмовій вимозі кредитора, впродовж 5-ти календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної у п. 5 цього договору (п. 6 договору поруки №4И14074Д/П від 20.10.2016).
Відповідно до п. 7 договору поруки №4И14074Д/П від 20.10.2016 у випадку порушення поручителем зобов`язання, передбаченого п. 6 цього договору, кредитор та поручитель прийшли до згоди, що кредитор має право в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором здійснювати договірне списання грошових коштів, що належать поручителю і знаходяться на його рахунках. Договірне списання оформлюється меморіальним ордером, у реквізиті "призначення платежу" якого зазначається інформація про платіж, номер, дату цього договору.
Згідно з п. 8 договору поруки №4И14074Д/П від 20.10.2016 до поручителя, який виконав обов`язки боржника за кредитним договором, переходять всі права кредитора за кредитним договором і договорами застави (іпотеки), укладеними в цілях забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором за кредитним договором у частині виконаного зобов`язання.
Відповідно до п. 10 договору поруки №4И14074Д/П від 20.10.2016 кредитор зобов`язаний у випадку виконання поручителем обов`язку боржника за кредитним договором передати поручителю впродовж 5-ти робочих днів банку з моменту виконання обов`язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов`язки боржника за кредитним договором.
Позивачем долучено до позовної заяви копію платіжного доручення №2317 від 21.10.2016, в якому у графі "призначення платежу" вказано - виконання зобов`язання по кредитному договору від 19.02.2014 №4И14074Д відповідно до договору поруки №4И14074Д/П від 20.10.2016; сума грошових коштів - 162355197,34 грн; копію платіжного доручення №2318 від 21.10.2016, в якому у графі "призначення платежу" вказано - виконання зобов`язання по кредитному договору від 20.02.2014 №4И14076И відповідно до договору поруки №4И14074Д/П від 20.10.2016; сума грошових коштів - 106438388,06 грн; копію платіжного доручення №2319 від 21.10.2016, в якому у графі "призначення платежу" вказано - виконання зобов`язання по кредитному договору від 25.02.2014 №4И14075Д відповідно до договору поруки №4И14074Д/П від 20.10.2016; сума грошових коштів - 371556157,64 грн.
Звертаючись з позовом до суду, позивач вказував на наявність підстав для визнання недійсним договору поруки №4И14074Д/П від 20.10.2016 з огляду на таке.
Як зазначає позивач у позовній заяві, укладенню вказаних договорів (кредитного договору №4Б16091Г від 20.10.2016 та договору поруки №4И14074Д/П від 20.10.2016), а також інших договорів поруки (перелік наведений позивачем у позовній заяві) передували ті обставини, що позивач зарекомендував себе як надійний та перспективний клієнт банку, що постійно нарощує обсяг необхідних банківських послуг.
За твердженням позивача, банк, володіючи повною фінансовою інформацією про позивача, усвідомлюючи високі економічні показники діяльності товариства, висунув позивачу пропозицію щодо можливості участі Товариства з обмеженою відповідальністю "Боранд Трейд" у процедурі "трансформації" кредитного портфеля Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк".
У позовній заяві позивач зауважив, що така процедура, зі слів співробітників банку, була ініційована Національним банком України відповідно до рішення Правління Національного банку України від 05.10.2016 №323/БТ, яким зобов`язано Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" розробити план реструктуризації (трансформації) кредитного портфеля. Згаданий план заходів, зі слів співробітників банку, передбачав переведення існуючого корпоративного кредитного портфеля на операційні компанії, які мають реальні та прозорі джерела походження доходів. Як зазначає позивач у позовній заяві, на думку банку, позивач повністю відповідав необхідним критеріям для переведення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Боранд Трейд" кредитного боргу "старих боржників".
При цьому, як зазначив позивач, представники банку наголошували на тому, що кредитні зобов`язання "старих боржників" забезпечені надзвичайно ліквідними активами, у тому числі корпоративними правами, товаром в обороті, цінними паперами та інше.
За твердженням позивача, його дії з отримання кредитних коштів за кредитним договором №4Б16091Г від 20.10.2016 були направлені на залучення таких коштів для погашення зобов`язань "старих боржників" банку в зазначених рамках реалізації плану "трансформації" кредитного портфеля Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", ініційованого НБУ.
Тобто, укладення кредитного договору №4Б16091Г від 20.10.2016 було обумовлено тим, що позивач, здійснюючи погашення за рахунок отриманих кредитних коштів (за вказаним кредитним договором) заборгованості "старих" позичальників (боржників), в тому числі позичальника Товариства з обмеженою відповідальністю "Імріс" за кредитним договором від 19.02.2014 №4И14074Д, за кредитним договором від 20.02.2014 №4И14076И, за кредитним договором від 25.02.2014 №4И14075Д (на підставі договору поруки №4И14074Д/П від 20.10.2016), мав на меті отримати прибуток від реалізації активів або набуття права власності на них (переданих позичальниками в забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами), так як зі слів банку, сукупна вартість активів, що передані в забезпечення, у декілька разів перевищує заборгованість "старих" позичальників перед банком.
Як зазначив позивач у позовній заяві, сума отриманого від банку кредиту за кредитним договором №4Б16091Г від 20.10.2016 дорівнює сумі сплачених ним грошових коштів в рахунок погашення заборгованості "старих" позичальників (боржників) за кредитними договорами, в тому числі заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Імріс" за кредитним договором від 19.02.2014 №4И14074Д, за кредитним договором від 20.02.2014 №4И14076И, за кредитним договором від 25.02.2014 №4И14075Д.
Однак, як вказує позивач, рішенням НБУ від 18.12.2016 №498-р Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" визнано неплатоспроможним, та відповідно до постанови КМУ від 18.12.2016 №961 банк перейшов у власність держави.
Відповідно до п. 10 договору поруки №4И14074Д/П від 20.10.2016 кредитор зобов`язаний у випадку виконання поручителем обов`язку боржника за кредитним договором передати поручителю впродовж 5-ти робочих днів з моменту виконання обов`язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов`язки боржника за кредитним договором.
Однак, хоча позивачем і були виконані зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Імріс" за кредитним договором від 19.02.2014 №4И14074Д, за кредитним договором від 20.02.2014 №4И14076И, за кредитним договором від 25.02.2014 №4И14075Д на підставі договору поруки №4И14074Д/П від 20.10.2016, втім зобов`язання Приватбанку щодо передачі позивачу документів, що посвідчували права заставодержателя (Приватбанку) на активи боржників, якими були забезпечені зобов`язання за кредитними договорами, виконані не були.
У зв`язку з викладеними обставинами, як зазначає позивач, протягом 2017-2018 років він намагався у судовому порядку отримати вказані документи від Приватбанку. Однак, як встановлено у рішеннях судів, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" і не був зобов`язаний передавати такі документи Товариству з обмеженою відповідальністю "Боранд Трейд".
Тобто, ані в порядку договору поруки №4И14074Д/П від 20.10.2016, ані в судовому порядку, Приватбанк не передав позивачу документи, які б давали змогу товариству звернути стягнення на активи, що забезпечували виконання зобов`язань "старих" боржників за кредитними договорами, зокрема документи, які забезпечували виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Імріс" за кредитним договором від 19.02.2014 №4И14074Д, за кредитним договором від 20.02.2014 №4И14076И, за кредитним договором від 25.02.2014 №4И14075Д.
Як зазначає позивач, така поведінка банку свідчить про відсутність намірів у банку виконувати свої зобов`язання за договором поруки №4И14074Д/П від 20.10.2016 як в момент його укладення, так і протягом значного періоду після його укладення, що свідчить про введення в оману позивача відповідачем.
Позивач вказує на те, що тривале невиконання Акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" зобов`язань за договором поруки №4И14074Д/П від 20.10.2016 свідчить про відсутність у банку намірів передати позивачу (як поручителю, який виконав зобов`язання боржника) документів, які підтверджували наявність забезпечення виконання зобов`язань "старих" позичальників (зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю "Імріс") у вигляді цінних для позивача активів.
При цьому банк лише використовував інформацію про такі активи для спонукання позивача укласти як кредитний договір №4Б16091Г від 20.10.2016, так і договори поруки, в тому числі договір поруки №4И14074Д/П від 20.10.2016, з метою реалізації плану "трансформації", чим ввів Товариство з обмеженою відповідальністю "Боранд Трейд" в оману щодо істотних умов договору.
Крім того, як зазначає позивач, у нього взагалі є сумніви щодо реальної наявності у банку таких активів, оскільки протягом 2016-2019 років банк не передав позивачу ні документи, які посвідчували наявність активі (їх копії), ні будь-яку іншу інформацію, що надавала б змогу позивачу звернути стягнення на такі активи.
Всі наведені обставини, за твердженням позивача, свідчать про те, що банк, як недобросовісна сторона правочину, навмисно, з метою виконання плану "трансформації" кредитного портфелю Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", ввів в оману Товариство з обмеженою відповідальністю "Боранд Трейд" щодо існування у банку договорів, укладених для забезпечення виконання зобов`язань "старих" боржників за кредитними договорами у розмірах, що суттєво перевищують розміри заборгованості за кредитними договорами.
Відсутність вказаних документів має істотне значення при укладенні як кредитного договору №4Б16091Г від 20.10.2016, так і договору поруки №4И14074Д/П від 20.10.2016 (та інших договорів поруки) та підтверджує факт обману позивача, оскільки якби позивач на момент укладення вказаного кредитного договору та договору поруки знав про відсутність договорів забезпечень, він би не вчиняв вказаних правочинів (кредитного договору №4Б16091Г від 20.10.2016 та договору поруки №4И14074Д/П від 20.10.2016).
Враховуючи викладені обставини, посилаючись на норми статті 230 Цивільного кодексу України, позивач просив суд визнати недійсним договір поруки №4И14074Д/П від 20.10.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Боранд Трейд" та Акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк".
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд
5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.2. Предметом спору в цій справі є матеріально-правова вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Боранд Трейд" до Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про визнання недійсним договору поруки №4И14074Д/П від 20.10.2016 на підставі статті 230 Цивільного кодексу України, оскільки банк як недобросовісна сторона договору поруки №4И14074Д/П від 20.10.2016 навмисно з метою виконання трансформації (реструктуризації) кредитного портфеля Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" ввів в оману позивача про існування у банку договорів, укладених для забезпечення прав вимоги за кредитними зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Імріс" (за кредитним договором від 19.02.2014 №4И14074Д, за кредитним договором від 20.02.2014 №4И14076И, за кредитним договором від 25.02.2014 №4И14075Д), у розмірі, що суттєво перевищує розмір заборгованості за кредитом, та спонукав товариство до укладення з банком як кредитного договору, так і оскаржуваного договору поруки.
5.3. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не доведено, що представниками Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" повідомлялись відомості, які не відповідають дійсності, або що представники банку замовчували обставин, що мали істотне значення для правочину (відсутність забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором від 19.02.2014 №4И14074Д, за кредитним договором від 20.02.2014 №4И14076И, за кредитним договором від 25.02.2014 №4И14075Д - Товариства з обмеженою відповідальністю "Імріс").