Постанова
Іменем України
11 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 730/893/19
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/4823/328/20
Провадження № 51 - 5518 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів: Марчука О.П., Матієк Т.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Трутенко А.Ю.,
прокурора Костюка О.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019270090000277 від 19 червня 2019 року, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Георгіївки Лутугинського району Луганської області, громадянина України, без реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого
за ст. 186 ч. 3, ст. 358 ч. 1 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката
Філіпова А.М. на вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від
30 січня 2019 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 16 вересня
2020 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Бахмацького районного суду Чернігівської області від 30 січня 2020 року ОСОБА_1 засуджено:
- за ст. 186 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років;
- за ст. 358 ч. 1 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 місяці.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 вказано рахувати з 25 червня
2019 року та зараховано йому в строк покарання попереднє ув`язнення.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1 570 гривень 10 копійок процесуальних витрат за проведення судової технічної експертизи документів.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, судові рішення щодо якого у касаційній скарзі адвоката Філіпова А.М. не оскаржено, та інші касаційні скарги від якого, а також в його інтересах не подавалися.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 18 червня
2019 року приблизно о 23 годині 30 хвилин у стані алкогольного сп`яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_2, з метою викрадення чужого майна шляхом відкриття вхідних дверей проникли до приміщення житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2, де, застосовуючи до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 фізичне насильство, яке не було небезпечним для їх життя і здоров`я, відкрито викрали гроші в сумі 400 гривень, чим заподіяли потерпілим матеріальну шкоду на зазначену суму.
Крім того, у жовтні 2015 року ОСОБА_1 у приміщенні залізничного вокзалу
м. Шостка Сумської області знайшов паспорт громадянина України серії НОМЕР_1, виданий 25 лютого 2000 року Глухівським МРВ УМВС України у Сумській області на ім`я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, після чого за місцем свого проживання підробив зазначений офіційний документ шляхом переклеювання (заміни) на першій сторінці фотокартки бланку паспорту на свою власну.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без зміни, а апеляційну скаргу їх захисника - адвоката Філіпова А.М. - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Філіпов А.М. в інтересах засудженого ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить змінити вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1, призначити останньому покарання із застосуванням ст. 69 КК України та на підставі ст. 70 ч. 1 КК остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. Вважає, що суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_1 безпідставно врахував обставинами, які обтяжують покарання, - вчинення кримінального правопорушення щодо осіб похилого віку та особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Указує на відсутність доказів перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, алкотест або медичні дослідження крові не проводились. Наполягає на тому, що в судовому засіданні ОСОБА_1 визнав свою вину та розкаявся у вчиненому, однак суд першої інстанції не визнав щире каяття обставиною, яка пом`якшує покарання. Зазначає, що суд першої інстанції також в повній мірі не врахував, що ОСОБА_1 добровільно відшкодував заподіяну шкоду, до кримінальної відповідальності притягується вперше, а також досудову доповідь органу пробації та позицію потерпілих щодо міри покарання. Вважає, що наявні підстави для застосування положень ст. 69 КК України при призначенні покарання ОСОБА_1 . Зазначає, що суд апеляційної інстанції не встановив наведених порушень, не навів вичерпних мотивів визнання апеляційної скарги захисту необґрунтованою.
Заперечень на касаційну скаргу захисника Філіпова А.М. від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу захисника Філіпова А.М. необґрунтованою і просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ст. 186 ч. 3,
ст. 358 ч. 1 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
При призначені покарання ОСОБА_1 суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про його особу, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, у тому числі й ті, на які посилається захисник у касаційній скарзі.
У кримінальному провадженні підлягають доказуванню, у тому числі, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження (ст. 91 ч. 1 п. 4 КПК України).
Встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, тому суду необхідно всебічно досліджувати матеріали провадження щодо наявності таких обставин і у вироку наводити мотиви прийнятого рішення.